Постанова № 21790814, 24.02.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/539/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи

за позовом: прокурора м. Ладижина Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області

до: відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Прокурор м. Ладижина Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області звернувся до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.02.2011 року по 21.04.2011 року у сумі 597113,84 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, без його участі, крім того, наголосив на тому, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, у судове засідання не з'явився, письмових пояснень з обґрунтуванням причин неявки суду не надав, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство "Ладижинський завод силікатної цегли" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області 03.08.1995 року, за адресою вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, ідентифікаційний код 00294020 та зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у Додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. №1423.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до поданих відповідачем звітів за лютий та березень 2011 року та з урахуванням часткової сплати ним самостійно було нараховано суми єдиного внеску, що підлягає сплаті в загальному розмірі 597113,84 грн. (а.с.14-19), які не були сплачені в строки, визначені ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, а саме не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялась вимога про сплату боргу № Ю 42 від 04.05.2011р. (а.с.21). Дана вимога отримана останнім 19.05.2011 року, про що свідчить корінець вимоги, однак протягом 10-ти робочих днів після отримання, відповідачем не була сплачена та в свою чергу не оскаржувалась.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми боргу на день розгляду справи або ж спростували доводи позивача суду не подано.

Згідно абз.7 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням ПФУ в м. Ладижині Вінницької області в загальній сумі 597113,84 грн., що підтверджується звітами за лютий та квітень 2011 року та вимогою № Ю 42 від 04.05.2011р.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, р/р № 2600830194 ф-я від ПІБ в м. Ладижин, МФО 302485, код ЄДРПОУ - 00294020) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин недоїмку в сумі 597113,84 грн. по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЖданкіна Наталія Володимирівна