Постанова № 21790811, 23.02.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/182/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області

до: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості в розмірі 1732 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ :

В січні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1732 грн. 80 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 своєчасно не сплачував страхові внески до фонду, в звязку з чим, утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 1732 грн. 80 коп., що підтверджується звітом за 2010 рік, карткою особового рахунку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, крім того, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не зявився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судових засідань повідомлявся завчасно та належним чином. На адресу суду повернулись конверти з судовими повістками з відміткою органу поштового зв'язку - "За закінченням терміну зберігання". Вся поштова кореспонденція відправлялась за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної особи.

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області.

Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Судом встановлено, що відповідач не сплачував суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в звязку з чим виникла заборгованість в сумі 1732 грн. 80 коп., з урахуванням сплати, що підтверджується звітом за 2010 рік та карткою особового рахунку.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області в розмірі 1732 грн. 80 коп., що підтверджується звітом за 2010 рік та карткою особового рахунку.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, ст. 124 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 22000) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області (вул. Столярчука, 15А, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ 37730452, р/р 25606323380103 в ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк", МФО 302076) заборгованість в сумі 1732 грн. 80 коп. (одна тисяча сімсот тридцять дві грн. 80 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович

Копія вірна:

суддя:

секретар: