Постанова № 21790447, 24.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 листопада 2011 р. (15:59) Справа №2а-7070/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК

про скасування рішення

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1 – представник, довіреність від 10.01.2011 року

від відповідача – не з’явився

Суть спору: Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (далі відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 363 від 13.05.2010 року.

Вимоги мотивовані тим, що 13.05.2010 року УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим прийнято рішення № 363 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до позивача за період з 20.07.2009 року по 25.12.2009 року, а саме: нарахована пеня в розмірі 20029,36 грн. та штраф в розмірі 13302,68 грн. Позивач зазначає, що рішення № 363 від 13.05.2010 року прийнято за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року, однак, ним своєчасно були сплачені страхові внески за червень 2009 року. Отже, відповідач не мав права застосовувати до позивача п.2 ч.9 ст.106 Закону України №1058 та приймати рішення № 363 від 13.05.2010 року. На думку позивача, відповідачем протиправно перерозподілено страхові внески підприємства, які сплачені за червень 2009 року, на користь погашення іншої заборгованості.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.11.2011 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 24.11.2011 року, не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, 24.11.2011 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. У попередніх судових засідання представник відповідача проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні на позов.

Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, приймаючи до уваги думку представника позивача, клопотання відповідача, участь представника відповідача у минулих судових засіданнях, враховуючи надання відповідачем заперечення на позов, відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432049.

Позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094 та є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058- IV (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення, далі Закон №1058).

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

П.п. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 передбачають, що страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У ч. 3 ст. 20 Закону № 1058 визначено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону –один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону № 1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі –Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з ч. 10 ст. 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Ч. 13 ст. 106 Закону №1058 передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

У п.2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладався штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Частиною 5. ст. 106 Закону України № 1058 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Позивачем 17.07.2009 року до відповідача було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2009 року в розмірі 133026,79 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що страхові внески за червень 2009 року були сплачені ДП Видавництво і друкарня «Таврида»своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.07.2009 року, № 187 від 01.07.2009 року, № 1015 від 12.06.2009 року, № 1014 від 12.06.2009 року, № 1188 від 01.07.2009 року, № 192 від 03.07.2009 року, № 193 від 03.07.2009 року, № 1187 від 01.07.2009 року, № 1218 від 07.07.2009 року, № 1220 від 08.07.2009 року, № 1221 від 08.07.2009 року, № 1054 від 15.06.2009 року, № 1037 від 15.06.2009 року, № 1038 від 15.06.2009 року, № 1055 від 16.06.2009 року, № 1056 від 16.06.2009 року, № 1079 від 18.06.2009 року, № 1080 від 18.06.2009 року, № 1096 від 22.06.2009 року, № 1124 від 22.06.2009 року, № 1125 від 22.06.2009 року, № 1097 від 22.06.2009 року, № 1134 від 24.06.2009 року, № 1135 від 24.06.2009 року, 1154 від 24.06.2009 року, № 160 від 26.06.2009 року, № 161 від 26.06.2009року.

Зазначене підтверджується також висновком судово-економічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3546 від 28.02.2011 року.

Судом встановлено, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя сплачені позивачем страхові внески за червень 2009 року перерозподілило на погашення боргу в порядку календарної черговості за жовтень 2008 року згідно наданої відповідачем довідки (а.с. 64-66), у зв’язку з чим внаслідок здійснення ним перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків за червень 2009 року за ДП Видавництво і друкарня «Таврида» утворилася заборгованість зі страхових внесків за червень 2009 року.

Рішенням № 363 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до ДП Видавництво і друкарня «Таврида»застосовано штраф у розмірі 13302,68 грн. та нарахована пеня у розмірі 20029,36грн.

Відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені до рішення № 363 від 13.05.2010 року страхові внески за червень 2009 року (граничний строк сплати 20.07.2009 року) за даними УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя погашалися перерозподілом сплачених позивачем страхових внесків у період, зокрема, з 20.07.2009 року по 25.12.2009року.

Судом встановлено, що саме за період з 20.07.2009 року по 25.12.2009 року позивачеві було нараховано пеню та фінансові санкції за рішенням № 363 від 13.05.2010року.

Постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08 року по справі №2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП «Видавництво і друкарня «Таврида», сплачених на оплату страхових внесків, в рахунок погашення заборгованості по рішенню Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007 після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007 та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП «Видавництво і друкарня «Таврида», на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 1032 від 13.12.2007 у судовому порядку, а саме у період з лютого 2008р. по червень 2008р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2009 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.2008 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін (а.с.80-84).

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, судовим рішенням в адміністративній справі №2-а-3197/08/8, що набрало законної сили 23.07.09 року встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення коштів позивача за рішенням № 1032 від 13.12.2007р. саме на період судового оскарження цього рішення, а дії УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя щодо самостійного змінення призначення платежів, здійснених Державним підприємством «Видавництво і друкарня «Таврида» в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.2007р., яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом позивача про скасування рішення №1032 від 13.12.2007р., визнані судом протиправними.

Виходячи з позиції суду, викладеної у справі №2а-3197/08/8, борг за рішенням №1032 від 13.12.2007р. мав бути внесений до картки особового рахунку страхувальника – позивача у справі лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постановою Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення №1032 від 13.12.2007р., отже не раніше 05.06.2008р. Саме з цього часу поточні платежі могли бути перерозподілені на погашення боргу за рішенням №1032 від 13.12.2007, а до 05.06.08 відповідач не мав право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі рішення відповідача №1032 від 13.12.2007р.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя протиправно самостійно перерозподілило страхові внески підприємства, на користь погашення рішення №1032 від 13.12.2007, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ.

Отже, суд дійшов висновку, що здійснення відповідачем протиправного перерозподілу страхових внесків підприємства, сплачених за лютий-серпень 2008р., на користь погашення рішення №1032 від 13.12.2007 у період його оскарження в судовому порядку та перебування цього ж рішення на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ, сприяла виникненню заборгованості зі сплати страхових внесків за період з червня по липень 2008 року – в частині періоду, за який відповідачем перерозподілено страхові внески позивача, сплачені за грудень 2008 року у даній справі.

Таким чином, враховуючи той факт, що спірне рішення № 363 від 13.05.2010 року прийнято відповідачем в той період коли не було виконано рішення суду у справі №2а-3197/08/8/0170 та не були своєчасно внесені відповідні зміни в картку особового рахунку позивача, які мають суттєве значення щодо застосування до позивача фінансових санкцій та пені, спірне рішення № 356 від 13.05.2010 року є протиправним.

Також, суд звертає увагу на той факт, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2010 року у справі № 2а-3303/09/1/0170 скасовано у повному обсязі вимогу відповідача № Ю-126 від 06.02.2009р. щодо сплати недоїмки зі сплати страхових внесків за період з серпня 2008 р. по грудень 2008 р.

При цьому, суд зазначає, що фінансові санкції та пеня за несплату страхових внесків за червень 2009 року були нараховані відповідачем за оскаржуваним рішенням № 363 від 13.05.2010 року після набрання законної сили постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2010 року, якою скасовано вимогу про сплату недоїмки, у тому числі за грудень 2008 року.

Таким чином, підстави нарахування відповідачем штрафу та пені за оскаржуваним рішенням № 363 від 13.05.2010 року виникли внаслідок противоправних дій відповідача, що підтверджується фактом сплати позивачем страхових внесків за червень 2009 р. у повному обсязі саме у строки, визначені Законом та обставинами, встановленими вищезазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 363 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені належить скасувати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз віднесено до виду судових витрат, в силу п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України, а частинами 4,5 статті 92 КАС України передбачено, що якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 від 27.04.2006 року встановлені граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, згідно з якими витрати пов’язані з проведенням судової експертизи не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

Нормативна вартість однієї експертогодини у 2010 році, з урахуванням індексу споживчих цін за 2009 рік, згідно з Наказом Міністерства юстиції України «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2010 році» № 288/7 від 09.04.2010 року, становить:

експертиза проста - 43,0 грн.;

експертиза середньої складності - 53,7 грн.;

експертиза особливої складності - 64,6 грн.

До матеріалів справи разом з експертним висновком Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз № 3546 від 28.02.2011 року надано калькуляцію витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, згідно з якою вартість експертизи визначена в сумі 2577,60 грн., з урахуванням середнього ступеню вартості експертизи, нормативної вартості експертогодини 53,7 грн. та кількості часу 40 годин.

Тож, з урахуванням наведених приписів законодавства, витрати, пов’язані із проведенням судової експертизи підлягають стягненню на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз з Державного бюджету України у розмірі, що не перевищує граничного розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», а саме в сумі 2577,60 грн.

Крім того, позивачем понесені витрати щодо сплати судового збору. До матеріалів справи позивачем додано платіжне доручення № 1202 від 21.05.2010 року про сплату Державним підприємством Видавництво і друкарня «Таврида» судового збору в сумі 3,40грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.11.2011 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 01.12.2011 р.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 363 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» (95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, ЄДРПОУ 05905680) 3,40 грн. судового збору.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а; р/р 31252272210502 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 26225794) 2577,60 грн. витрат, пов’язаних із проведенням судової будівельно-технічної експертизи № 3546.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Яковлєв С.В.