ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
м. Сімферополь
05 квітня 2011 р. 11:54 Справа №2а-16848/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Бамес-Дайвінг"
до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю:
від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1
від відповідача представник за довіреністю ОСОБА_2
Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим та, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с.86), просить визнати протиправними та скасувати частково податкові повідомлення рішення №0009391503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10% сплаченого боргу в сумі 596,47грн., №0009381503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 20% в сумі 1640,40грн., №0009371503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 50% в сумі 14167,05грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в ході проведення перевірки дійшов необґрунтованих висновків щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про плату за землю» та неправильно розрахував позивачу суму штрафних санкцій, а тому прийняті податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні, вказує, що висновки викладені в акті перевірки, на підставі яких ним прийняті податкові повідомлення рішення, є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, а отже підстав для скасування податкових повідомлень - рішень немає. Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.33-34).
Розглянувши матеріалі справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд:
ВСТАНОВИВ:
Феодосійською міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності Обслуговуючим кооперативом «Бамес - Дайвінг».
За результатами перевірки відповідачем складений акт від 22.11.2010 року №1437/15-3/34797692 (а.с.15-16) (далі акт перевірки).
На підставі висновків акту перевірки Феодосійською міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим прийняті податкові повідомлення рішення:
№0009391503/0 від 10.12.10р., яким застосовано штрафні санкції в розмірі 10% у сумі 745,64грн. за затримку на 14 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 7456,33грн.;
- №0009381503/0 від 10.12.10р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% у сумі 1640,40грн. за затримку на 74 дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 14912,66грн.;
- №0009371503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 50% в сумі 14167,05грн. за затримку на 102 дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 37281,65грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень рішень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення рішення був чинним Закон України «Про плату за землю» та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З матеріалів справи вбачається, що 11 серпня 2007 року між позивачем ОК „Бамес - дайвінг" та Орджинікідзевською селищною радою в особі селищного голови Шпитальної М.О. був укладений договір № 30-7 оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Україна, АРК, м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, район Двуякорної бухти, загальною площею 0,5 га. Даний договір зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 вересня 2007 року № 010701900032 (а.с.19-22).
Пунктом 9 Договору передбачено , що орендна плата вноситься орендарем ОК „Бамес - дайвінг" у розмірі 71345,14грн. за рік.
Договір укладений на підставі рішення 28 сесії 5 скликання Орджонікідзевської селищної ради від 16.08.07р. №667.
Пунктом 12 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни умов господарювання, зміни земельного податку та ін.
28.01.10р. позивачем відповідачу була звітна подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідно до якої річна ставка орендної плати на 2010р. складає 89475,87грн., щомісячна 7756,33грн.
За наслідком розгляду звернення позивача про перегляд розміру орендної плати за землю, рішенням 77 сесії 5 скликання Орджонікідзевської селищної ради від 27.08.10р. №1736 було встановлено орендну плату на 2010 рік, за земельну ділянку, що орендується, розмірі трьох ставок земельного податку.
27.08.10р. між позивачем та Орджонікідзевською селищною радою укладена угода про зміни та доповнення договору оренди землі, відповідно до якої п. 9 викладено у новій редакції, згідно якої, визначено, що орендна плата за земельну ділянку в 2010р. здійснюється орендарем в грошовій формі з розрахунку трьох ставок земельного податку за рік. Угода зареєстрована у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що внесено запис від 09.11.10р. (а.с.62).
Відповідно до розрахунку орендної плати на 2010р., складеному позивачем та орендарем - Орджонікідзевською селищною радою (а.с.63), її розмір складає 26842,76грн.
12.11.10р. позивачем подана уточнююча податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідно до якої визначений розмір орендної плати у сумі 26848,76грн. на рік, 2236,90грн. у місяць.
Відповідно до положень абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про плату за землю» оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.
Згідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Статтею 19 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Стаття 14 вказаного Закону встановлює, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч.2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Статтею 18 вказаного Закону встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору, який є чинним з моменту його державної реєстрації. З урахуванням того, що реєстрація угоди про внесення змін до договору оренди зареєстрована Феодосійським міським відділом Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 09.11.10р., розмір орендної плати в розмірі встановленому даною угодою визначається з цієї дати.
Отже зміна розміру орендної плати відбулася з 09.11.10р.
Вказані обставини свідчать про виникнення у позивача обґрунтованих підстав для уточнення розміру суми податкового зобовязання, що підлягає сплаті бюджету та подання відповідачу 12.11.10р. уточнюючій податковій декларації орендної плати за земельні ділянки.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі Закон України №2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Пунктом 1.5 вказаного закону встановлено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України №2181 встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до положень п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Підпунктом 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З урахуванням положень норм вказаного Закону, позивач правомірно надав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за земельну ділянку.
В звязку з цим, податкове зобовязання вважається узгодженим у сумі 26842,76грн. на рік (2236,90грн. у місяць.) тоді як до подачі уточнюючого розрахунку була визначена орендна плата 89475,87грн. на рік (щомісячна 7756,33грн.).
Враховуючи, що податкова декларація, в тому числі уточнююча, подана на рік, сума узгодженого грошового зобовязання з орендної плати за землю в місяць складає 2263,90грн. на весь 2010 рік, незалежно від того коли вона була подана в ДПІ.
Позивач визнав, що своєчасно не сплачував податкові зобовязання.
При розрахунку штрафних санкцій відповідач повинен був виходити з уточнюючого розрахунку податкового зобовязання.
Матеріали справи, зокрема додатки до акту перевірки (а.с.38,41,44) свідчать, що при розрахунку штрафних санкцій відповідач керувався даними податкової декларації поданої 28.01.10р. №1969.
Розрахунок штрафних санкцій був здійснений відповідачем виходячи із сум, які перевищують щомісячний розмір податкового зобовязання вказаного в уточнюючому розрахунку.
Виходячи з положень п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181, суд зазначає, що нарахування штрафних санкцій відбувається залежно від погашеної суми податкового боргу.
Сплата платником податку суми, яка перевищує суму податкового боргу не дає підстав податковому органу нарахувати штрафні санкції на суми більші за розмір податкового боргу. В даному випадку податковому органу необхідно виходити з фактичного розміру податкового боргу і розміру суми, яка його погашає.
Таким чином, відповідач був повинен нараховувати штрафні санкції виходячи із сум узгодженого податкового зобовязання, що виникли після подачі уточнюючого розрахунку.
Матеріали справи не містять, а з боку відповідача в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів розрахунку штрафних санкцій з урахуванням сум узгодженого податкового зобовязання на підставі подачі уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у розмірах визначених у податкових повідомленнях рішеннях, що свідчить про їх необґрунтованість та протиправність.
Враховуючи те, що позивач визнав відсутність з його боку сплати податкового боргу, штрафні санкції, відповідно до ст. 17 Закону України 2181, повинні нараховуватися за не сплачену узгоджену суму податкового зобов'язання, але з урахуванням розміру узгодженого податкового зобовязання. В звязку з цим суд приймає до уваги розрахунок сум штрафних санкцій позивача, зроблених виходячи із сум узгодженого податкового зобовязання в звязку із подачею позивачем уточнюючого розрахунку.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню в частині нарахованих штрафних санкцій: №0009391503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10% сплаченого боргу в сумі 596,47грн., №0009381503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 20% в сумі 1640,40грн., №0009371503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 50% в сумі 14167,05грн.
На підставі викладеного суд вважає неспроможними доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Таким чином повні вимоги підлягають задоволенню.
Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 11.04.2011р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим:
- №0009391503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 596,47грн.,
- №0009381503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 1640,40грн.,
- №0009371503/0 від 10.12.10р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 14167,05грн.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь Обслуговуючого кооперативу «Бамес Дайвінг» 3,40 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Маргарітов М.В.
Судове рішення № 21790396, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 05.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16848/10/7/0170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: