Постанова № 21790394, 03.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

03 листопада 2011 р. (13:04) Справа №2а-4220/08/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії

до Державної податкової інспекції в м. Керчі

про визнання недійсними податкових вимог

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1 - пред-к,дов. № від 29.09.2011 р.

від відповідача – ОСОБА_2 - пред-к,дов. №2355/10/10-0 від 28.02.2011 р.

Суть спору: Південний науково-дослідний інститут морського рибного господарства та океанографії (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання недійсними та такими, що підлягають скасуванню податкових вимог Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі відповідач) №1/231 від 18.08.2008 р. та № 2/269 від 18.09.2008 р. Вимоги мотивовані тим,що у ї відповідача були відсутні правові підстави для прийняття вказаних податкових вимог.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.01.2009 року, представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача проти позову заперечував.

Ухвалою від 29.01.2009 р. за клопотанням позивача провадженні у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-2114/08/6 за позовом Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Суд ухвалою від 19.09.2011 р. поновив провадження у справі.

Представник позивача наполягав на позовних вимогах, представник відповідача зазначив,що податкові вимоги були винесені з дотриманням положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в наслідок чого відсутні підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час прийняття відповідачем податкових вимог, звернення позивача до суду спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов ‘язкових платежів) був Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

У п. 5.1. цього Закону було визначено,що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважалось узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2.ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважалось узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважав, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечило законодавству з питань оподаткування або виходило за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків мав право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення (п.п. 5.2.2 п. 5.2. ст.5 Закону) .

П.п. 5.2.5. п. 5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначав,що з урахуванням строків давності платник податків мав право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягало адміністративному оскарженню. Платник податків був зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнавалась сумою податкового боргу платника податків (п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”) .

Відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли сума податкового зобов'язання розраховувалась контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилав платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначались підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

П.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону встановлював, що у разі коли платник податків не сплачував узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилав такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилались :

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містила повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, могла містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Матеріали справи свідчать про те,що відповідачем 18.08.2008 р. було прийнята перша податкова вимога № 1/231 , якою позивач повідомлявся про наявність у нього станом на 15.08.2008 р. суми податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями у розмірі 19965,85 грн., в тому числі податок на прибуток підприємств у сумі 18235,81 грн., податок з доходів найманих працівників у розмірі 1730,04 грн. Зазначена податкова вимога надіслана на адресу платника податків 18.08.2008 р.

На адресу позивача була надіслана друга податкова вимога №2/269 від 18.09.2008р. , якою перший повідомлявся , що станом на 17.09.2008 р. сума податкового боргу становила 18235,81 грн., в тому числі податок на прибуток підприємств у сумі 18235,81 грн.

Позивачем надані документи, яки свідчать про те,що після вивчення матеріалів проведеної виїзної планової перевірки податкового законодавства , за результатами якої був складений акт №1204/23-1/00472265 від 18.07.2008 р., податковим органом 31.07.2008 р. були прийняти податкові повідомлення - рішення № 0000631701/0 про нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7229,70 грн., № 0001442301/0 , яким було нараховане податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 29584,30 грн. Позивач звернувся до Господарського суду АРК з позовом , в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення- рішення № 0000631701/0 від 31.07.2008 р. в частині 2390,25 грн. – основного платежу та 4780,5 грн. – штрафних санкцій, податкове повідомлення - рішення №0001442301/0 від 31.07.2008 р. в частині нарахування податкового зобов’язання у сумі 12268 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 6038,30 грн. Зазначений позов надійшов до Господарського суду 11.08.2008 р., який ухвалою від 14.08.2008 р. відмовив в прийняття позовної заяви. Позивач в подальшому звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом , в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення- рішення № 0000631701/0 від 31.07.2008 р. в частині 2390,25 грн. – основного платежу та 4780,5 грн. – штрафних санкцій, податкове повідомлення - рішення №0001442301/0 від 31.07.2008 р. в частині нарахування податкового зобов’язання у сумі 12268 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 6038,30 грн. Провадження по справі №2а-2114/08/6 було відкрито 16.09.2008 р.

Під час розгляду справи відповідачем надана копія ухвали Окружного адміністративного суду про відкриття провадження по справі № 2а-2114/08/6 та повістки про розгляд цієї справи, яки надійшли до податкового органу 23.09.2008 р. та зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції за № 12886/10. Крім того ним до матеріалів справи залучена копія листа позивача від 24.09.2008 р. ( вих.№09/1045) , яким він повідомляв податковий орган про оскарження податкових повідомлень –рішень від 31.07.2008 р. № 0000631701/0 та № 0001442301/0 , просив запинити дію податкових вимог №1/231 від 18.08.2008 р. та № 2/269 від 18.09.2008 р. Зазначений лист отриманий відповідачем 24.09.2009 р. та зареєстрований в журналі вхідної кореспонденції за № 12979/10 .

Вивчивши зазначені документи, зміст листа № 09/1045 від 24.09.2008 р., суд прийшов до висновку,що податковий орган був повідомлений про факт оскарження позивачем податкових повідомлень –рішень від 31.07.2008 р. № 0000631701/0 та №0001442301/0 тільки 23.09.2008 р., отримавши ухвалу суду та матеріали справи № 2а-2114/08/6.

В матеріалах справи відсутні докази сповіщення відповідача про оскарження позивачем зазначених вище податкових повідомлень-рішень до Господарського суду АРК.

На думку суду на 18.08.2008 р. та 18.09.2008 р. у відповідача були відсутні відомості щодо оскарження позивачем податкового боргу узгодженого при отриманні ним податкових повідомлень –рішень від 31.07.2008 р. № 0000631701/0 та № 0001442301/0

В силу викладеного, вивчивши особовий рахунок позивача, надані сторонами документи, суд приходить до висновку,що матеріалами справи спростовуються твердження платника податків про порушення відповідачем наведених вище положень Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при прийнятті податкових вимог №1/231 від 18.08.2008 р. та № 2/269 від 18.09.2008 р. , в наслідок чого відсутні підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.11.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 10.11.2011 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання .

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Яковлєв С.В.