Постанова № 21790388, 20.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

20 жовтня 2011 р. (11:26) Справа №2а-8417/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керчхолод"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 - пред-к, дов. від 03.07.2009 р.

ОСОБА_2 пред-к, дов. від 03.07.2011 р.

від відповідача ОСОБА_3 - пред-к, дов. № 2729/10/10-0 від 04.03.2011 р. .

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керчхолод» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі (далі відповідач) №0001032301 від 05.07.2011 р. в частині нарахування основного платежу на суму 69400 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8601 грн. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення відповідачем планової виїзної перевірки було неправомірно прийняти рішення про зменшення суми податкового кредиту, протиправно застосовані штрафні санкції . и і бюджетного відшкодування ПДВ.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові .

Відповідач 16.09.2011 р. надіслав до суду заперечення на позов (вих.№9420/10/10-0 від 15.09.2011 р.) в якому зазначив, про відсутність підстав для задоволення позову.

Представник позивача у судовому засіданні 29.09.2011 р. надав витребувані судом документи щодо обліку придбаного обладнання, додаткові пояснення по справі(вих. № 217 від 28.09.2011 р.) , в яких наполягав на задоволенні позову.

Представники позивача та відповідача наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.04.201ор. по 31.03.2011 р. , за результатами якої 24.06.2011р. склав акт № 505/23-1/05397189 . У зазначеному акті зафіксоване, що в порушення п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем завищений податковий кредит за період часу,що перевірявся , у сумі 69487грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 05.07.2011 р. прийняте податкове повідомлення рішення № 0001032301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану на 69487 грн. та застосовані штрафні санкцій у розмірі 8602 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 01.01.2011 р. платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено поняття бюджетного відшкодування , яким визначалась сума, яка підлягала поверненню платнику податків з бюджету, у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим зобовязанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У випадку якщо товари (роботи, послуги), були виготовлені і/або придбані , частково використовувались в оподаткованих операціях , а частково ні, в суму податкового кредиту включалась та частина сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідала частині використання таких товарів (робіт, послуг) в оподаткованих операціях звітного періоду (п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась я дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено,що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Працівники податкового органу в акті перевірки № 505/23-1/05397189 від 24.06.2011 р. зазначили,що перевіркою встановлено отримання позивачем від ПП «Плутос-2006» в період часу,що перевірявся , на підставі договору поставки від 15.11.2010 р. обладнання , про що свідчать податкові накладні №11 від 24.11.2010р. на суму 134400 грн.( в тому числі ПДВ 22400 грн.) , №12 від 26.11.2010 р. на суму 72000 грн. ( в тому числі ПДВ 12000грн.), № 3 від 25.02.2011 р. га суму 209999,70 грн. (в тому числі ПДВ 34999,95грн.).Вказане обладнання оприбутковане на рахунку 152.1 «Придбання основних засобів» Нарахування амортизації в бухгалтерському обліку протягом періоду часу, який перевірявся, не здійснювалось. Суми ПДВ включено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, в той час , як ПП «Плутос-2006» , яке зареєстровано в Приморському район м. Одеса , не знаходиться за місцем реєстрації, не відобразило суми податкових зобовязань в деклараціях по ПДВ за листопад 2010р. в сумі 34400 грн., за лютий 2011 р. в сумі 34999,95 грн.

Дослідивши надані сторонами матеріали, суд встановив, що позивач в період часу що перевірявся , на підставі договору поставки від 15.11.2010 р. , уколеного з ПП«Плутос-2006» придбав обладнання, його отримав , про що свідчать податкові накладні №11 від 24.11.2010р. на суму 134400 грн.( в тому числі ПДВ 22400 грн.) , №12 від 26.11.2010 р. на суму 72000 грн. ( в тому числі ПДВ 12000грн.), № 3 від 25.02.2011р. на суму 209999,70 грн. (в тому числі ПДВ 34999,95грн.). Згідно з вимогами чинного законодавства вчинив дії щодо введення в експлуатацію вказаного обладнання, постановки його облік та відображення в бухгалтерському обліку товариства.

На вимогу суду позивачем надані документи, яки свідчать про те,що на час проведення перевірки вартість обладнання, придбаного у ПП «Плутос-2006» по договору поставки від 15.11.2010р., ним не сплачена, що відповідає умовам домовленості сторін , викладеним у зазначеному договорі ( з урахуванням додаткових угод).

В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано документів, яки б спростовували твердження позивача щодо отримання обладнання , неможливість його подальшого використання в господарській діяльності платника податків.

Суд вважає доведеним те , що на час подання податкової звітності , позивач отримав обладнання у ПП «Плутос-2006» , відобразив його у бухгалтерському обліку, мав реальну можливість використовувати його у своїй господарській діяльності.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних , керуючись зазначеними вище положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2 ст.198 ПК України , суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ , визначені в податкових накладних, оформлених ПП «Плутос-2006», під час передачі йому обладнання, зазначеного у договорі поставки від 15.11.2010р.

З огляду на зазначене суд вважає , що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 505/23-1/05397189 від 24.06.2011 р. про порушення платником податків вимог Закону України «Про податок на додану вартість», ПК України щодо формування податкового кредит по ПДВ, не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкового повідомлення рішення відповідача від 05.07.2011 р. № 0001032301 в частині нарахування податкового зобовязання в сумі 69400 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 8601 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.10.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 27.10.2011 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі № 0001032301 від 05.07.2011 р. в частині нарахування податкового зобовязання в сумі 69400 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 8601 грн.

3 . Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчхолод» ( м.Керч, вул. Цементна Слободка, 49 код ЄДРПОУ 05397189) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.