Постанова № 21790042, 15.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 лютого 2012 р. № 2а- 253/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Марченко Д.Ю.,

представника відповідача - Корнієвський О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максистрой" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Максистрой" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням збільшень позовних вимог), у якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення за №0007092305 від 28.12.11 та податкове повідомлення рішення за №0000852305 від 18.01.12 винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не було додержано вимог діючого законодавства України при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються обєктивними даними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», за що у відповідності до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобовязання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Електроспецтех»за період березень-травень 2010, ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за період лютий вересень 2010 року, ТОВ «Промбуд-Монтажинвест»за період січень липень 2011 року, ТОВ «Промспец Консалтинг»за березень 2011, ТОВ «Промтехноопт»за період квітень липень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 09.12.11 р. за №5853/2305/34862195.

У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого занижено ПДВ на суму 185 965 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення за №0007092305 від 28.12.2011року на загальну суму 232 456,25 грн.

Суд оглянувши податкове повідомлення рішення за №0007092305 від 28.12.2011року (а.с.40) звертає увагу на те, що воно прийнято на підставі акта перевірки від 09.12.2011 року №5852/2305/35369796, однак до матеріалів справи такого акту від 09.12.2011 року за №5852/2305/35369796 відповідачем не надано та в судовому засіданні зазначено, що акту від 09.12.2011 року №5852/2305/35369796 у відношенні ТОВ "Максистрой" не складалось. Фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення рішення №0007092305 від 28.12.2011року був акт від 09.12.11 р. за №5853/2305/34862195 (а.с. 81-104).

Також, суд зазначає, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.08 р. по 30.09.11р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Промспец Колсантинг», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Промтехноопт»їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 30.12.11 за №6451/2305/34862195.

У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення: пп. 7.2.1, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», чим завищено податковий кредитна 11803 грн.

- п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого завищено податковий кредит на суму 10 303 грн.

Всього податковий кредит завищено на 22106 грн., і таким чином, занижено податок на додану вартість до сплати на 22 106 грн..

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення за №0000852305 від 18.01.2012 на загальну суму 33 159,00 грн.

Суд оглянувши податкове повідомлення рішення №0000852305 від 18.01.2012року (а.с.41) звертає увагу на те, що воно прийнято на підставі акта перевірки від 09.12.2011 року №5852/2305/35369796, однак до матеріалів справи такого акту від 09.12.2011 року за №5852/2305/35369796 відповідачем не надано та в судовому засіданні зазначено, що акту від 09.12.2011 року №5852/2305/35369796 у відношенні ТОВ "Максистрой" не складалось. Фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення рішення №0000852305 від 18.01.2012 року був акт від 30.12.11 за №6451/2305/34862195 (а.с. 42-80).

В мотивувальних частинах актів перевірок зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промбуд-Монтажинвест», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Електроспецтех».

В ході проведення зустрічної звірки встановити місцезнаходження та провести зустрічну звірку контрагентів не має можливості.

Крім цього, в акті перевірки ДПІ зазначає, що відносно контрагентів позивача в ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Таким чином, укладені правочини не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині укладені між нашим підприємством та контрагентами є нікчемними.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності складання акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Судом встановлено, що між ТОВ «Максистрой», як замовником та ТОВ «Промспец консалтинг»виконавцем, укладено чотири договори на поставку будівельних матеріалів, а саме №03/09 від 03.09.10р., №28/10 від 28.10.10р., №12/10 від 12.10.10р., та №10/02 від 10.02.11р., згідно яких замовник доручає, а виконавець бере на себе поставку будівельних матеріалів згідно рахунків або специфікацій які є невідємною частиною вищезгаданих договорів.

Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ «Промспец консалтинг»виконало та передало, а ТОВ «Максистрой»прийняло будівельні матеріали на загальну суму 76315,14 грн., крім того ПДВ 20% 15263,03 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 03.09.2010р. по договору №03/09 від 03.09.10р., від 28.10.10р. по договору №28/10 від 28.10.10р., від 12.10.10р. по договору №12/10 від 12.10.10р. від 25.03.11р. по договору №10/02 від 10.02.11р..

На виконання умов договору ТОВ «Максистрой»прийняло будівельні матеріали, сплативши їх вартість, ТОВ «Промспец консалтинг»були виписані податкові накладні № 71 від 3.09.2010р., №941 від 28.10.10р. №664 від 12.10.10р., та №462 від 25.03.11р., які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами матеріалів.

Усі матеріали було оплачено згідно умов договорів, а саме за накладною від 03.09.2010р. по договору №03/09 від 03.09.10р., платіжне доручення №168 від 15.10.10р. від 28.10.10р. по договору №28/10 від 28.10.10р., платіжне доручення №174 від 28.10.10р. від 12.10.10р. по договору №12/10 від 12.10.10р. платіжне доручення №191 від 18.11.10р. від 25.03.11р. по договору №10/02 від 10.02.11р.. платіжне доручення №31 від 31.03.11р.

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих позивачем доказів, отримання будівельних матеріалів за договором №03/09 від 03.09.10р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобов`язань за договором №2/09 від 02.09.10р., який укладено між позивачем ,як виконавцем та Харківським професійним ліцеєм залізничного транспорту, як замовником. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, податковою накладною №65.

Отримання будівельних матеріалів за договором №28/10 від 28.10.10р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №345Ф/10 від 22.09.10р. який укладено між позивачем ,як виконавцем та ВАТ «ФЄД». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною актом виконаних робіт та податковою накладною №78.

Отримання матеріалів за договором №12/10 від 12.10.10р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №366Ф/10 від 11.10.10р. який укладено між позивачем, як виконавцем та ВАТ «ФЄД». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, податковими накладними №79.

Отримання матеріалів за договором №10/02 від 10.02.11р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №85Ф/10 від 04.03.10р. який укладено між позивачем, як виконавцем та ВАТ «ФЄД». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, податковими накладними №2, №7, №8.

Свої зобовязання сторони за вказаними договорами виконали, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями. Наведене підтверджує подальше використання оприбуткованих позивачем робіт, отриманих від ТОВ «Промспец консалтинг».

Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ «Промспец консалтинг»виконало та передало, а ТОВ «Максистрой»прийняло будівельні матеріали, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними від 03.09.2010р. по договору №03/09 від 03.09.10р. ТН 30910 від 3.09.10р. від 28.10.10р. по договору №28/10 від 28.10.10р. - ТН 281010 від 28.10.10р. від 12.10.10р. по договору №12/10 від 12.10.10р. - ТН 121010 від 12.10.10р. від 25.03.11р. по договору №10/02 від 10.02.11р. -- ТН 250311 від 25.03.11р.

Судом встановлено, що між ТОВ «Максистрой», як замовником та ТОВ «Тех-агроремпоставка»постачальником, укладено пять договорів на поставку будівельних матеріалів, а саме №12/1 від 12.02.10р., №15/3 від 15.03.10р., №23/04 від 23.04.10р., №19/08 від 19.08.10р., №02/09 від 02.09.10р. згідно яких замовник доручає, а постачальник бере на себе поставку будівельних матеріалів згідно рахунків або специфікацій які є невідємною частиною вищезгаданих договорів.

Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ «Тех-агроремпоставка»виконало та передало, а ТОВ «Максистрой»прийняло будівельні матеріали на загальну суму 270146,86грн. крім того ПДВ 20% 54029,37 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 12.02.2010р. по договору №12/1 від 12.02.2010р., від 15.03.2010р. по договору №15/3 від 15.03.2010р., від 23.04.2010р. по договору №23/04 від 23.04.2010р., від 27.08.10р. по договору №19/08 від 19.08.10р., від 02.09.10р. по договору №02/09 від 02.09.10р.

На виконання умов договору ТОВ «Максистрой»прийняло будівельні матеріали, сплативши їх вартість, ТОВ «Тех-агроремпоставка»були виписані податкові накладні №268 від 12.0210р., №708 від 15.03.10р., № 1500 від 23.04.2010р., №4270 від 27.08.10р. №4560 від 02.09.10р., які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами матеріалів.

Усі матеріали було оплачено згідно умов договорів а саме за накладною від 12.02.2010р. по договору №12/1 від 12.02.2010р., платіжне доручення №42 від 24.03.10р. від 15.03.2010р. по договору №15/3 від 15.03.2010р., платіжне доручення №43 від 24.03.10р. платіжне доручення №54 від 01.04.10р., платіжне доручення №55 від 07.04.10р. платіжне доручення №62 від 26.04.10р., від 23.04.2010р. по договору №23/04 від 23.04.2010р. платіжне доручення №62 від 26.04.10р. платіжне доручення №75 від 26.05.10р., платіжне доручення №73 від 19.05.10р., від 27.08.10р. по договору №19/08 від 19.08.10р., платіжне доручення №135 від 02.09.10р., від 02.09.10р. по договору №02/09 від 02.09.10р. платіжне доручення №137 від 06.09.10р. платіжне доручення №164 від 08.10.10р.

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих позивачем доказів, отримання будівельних матеріалів за договором №12/1 від 12.02.10р. та №23/04 від 23.04.2010р. було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №21Ф/10 від 18.01.10р., який укладено між позивачем, як виконавцем та ВАТ «ФЕД», як замовником. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №5, №13, №15, №18, №20, №42.

Отримання матеріалів за договором № 15/3 від 15.03.10р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобов`язань за договором №2 від 01.03.10р. який укладено між позивачем, як виконавцем та ЗАО «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік»». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, податковими накладними №17, №38.

Отримання будівельних матеріалів за договором №19/08 від 19.08.10р. було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за перед ТОВ «Слобожанщина-Интер». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною №30/8 від 30.08.10р. та податковою накладною №50.

Отримання матеріалів за договором №02/09 від 02.09.10р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №1 від 01.03.10р. який укладено між позивачем, як виконавцем та ЗАО «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік»». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, податковими накладними №55.

Свої зобовязання сторони за вказаними договорами виконали, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями. Наведене підтверджує подальше використання оприбуткованих позивачем робіт, отриманих від ТОВ «Тех-агроремпоставка».

Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ «Тех-агроремпоставка»виконало та передало, а ТОВ «Максистрой»прийняло будівельні матеріали, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними від 12.02.2010р. по договору №12/1 від 12.02.2010р.- ТН№120210 від 12.02.10р. від 15.03.2010р. по договору №15/3 від 15.03.2010р. -- ТН№150310 від 15.03.10р. від 23.04.2010р. по договору №23/04 від 23.04.2010р.-- ТН№230410 від 23.04.10р. від 27.08.10р. по договору №19/08 від 19.08.10р. -- ТН№270810 від 27.08.10р., від 02.09.10р. по договору №02/09 від 02.09.10р. -- ТН№20910 від 2.09.10р.

Судом встановлено, що між ТОВ «Максистрой», як замовником та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»виконавцем, укладено сім договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт, а саме №6/12 від 06.12.2010р., №16/02 від 16.02.11р., №16/12 від 16.12.10р., №30/03 від 30.03.11р., №30/05 від 30.05.11р., №04/06 від 02.06.11р., №05/06 від 03.06.11р., згідно яких замовник доручає, а виконавець бере на себе ремонт системи опалення 39а корпусу ПАТ «ФЕД», ремонтно-будівельні роботи 7а корпусу ПАТ «ФЕД»м. Харків вул. Сумська 132, поточний ремонт актового залу Харківського професіонального ліцею залізничного транспорту за адресою м. Харків вул. Сериківська 41, устаткування системи вентиляції 3го поверху 7а корпусу ПАТ «ФЕД», облицювання ліфтової шахти у 41а корпусу ПАТ «ФЕД», облицювання фасаду 7а корпусу ПАТ «ФЕД»м. Харків вул. Сумська 132, устаткування гарячого водопостачання у 39а корпусі ПАТ «ФЕД».

Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ «Промбуд-монтажінвест»виконало та передало, а ТОВ «Максистрой»прийняло роботи на загальну суму 365122,90 грн. крім того ПДВ 20% 73024,58 грн., що підтверджується актами здавання-прийняття робіт: від 28.01.2011р. по договору №06/12 від 6.12.2010р., від 26.04.11р. по договору №16/02 від 16.02.11р., від 30.03.11р. по договору №16/02 від 16.02.11р., від 28.03.11р. по договору №16/12 від 16.12.10р., від 31.05.11р. та 28.06.11р. по договору №30/03 від 30.03.11р., від 27.06.11р. по договору №30/05 від 30.05.11р., від 28.07.1р. по договору №04/06 від 02.06.11р., від 29.07.11р. по договору та №05/06 від 03.06.11р.

На виконання умов договору ТОВ «Максистрой»прийняло роботи, сплативши їх вартість, ТОВ «Промбуд-монтажінвест»були виписані податкові накладні № 56 від 28.01.2011р., №128 від 26.04.11р., №1885 від 30.03.11р., №148 від 28.03.11р., №294 від 31.05.11р., №202 від 23.06.11р., №242 від 28.06.11р., №241 від 27.06.11р. №237 від 25.06.11р., №274 від 28.07.11р., №332 від 29.07.11р., які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт.

Усі вище зазначені роботи були оплачені згідно з умовами договорів а саме від 28.01.2011р. по договору №06/12 від 6.12.2010р., платіжне доручення №13 від 14.02.11р. платіжне доручення №19 від 04.03.11р. платіжне доручення №22 від 10.03.11р. платіжне доручення №26 від 21.03.11р., від 26.04.11р. по договору №16/02 від 16.02.11р., платіжне доручення №57 від 16.05.11р. від 30.03.11р. по договору №16/02 від 16.02.11р., платіжне доручення №51 від 04.05.11р. платіжне доручення №56 від 13.05.11р. платіжне доручення №22 від 09.03.11р., від 28.03.11р. по договору №16/12 від 16.12.10р., платіжне доручення №28 від 30.03.11р., від 31.05.11р. та 28.06.11р. по договору №30/03 від 30.03.11р., платіжне доручення №85 від 23.06.11р. платіжне доручення №96 від 06.07.11р. платіжне доручення №75 від 15.06.11р. платіжне доручення №97 від 08.07.11р., платіжне доручення №100 від 12.07.11р. платіжне доручення №104 від 14.07.11р., від 27.06.11р. по договору №30/05 від 30.05.11р., платіжне доручення №80 від 25.06.11р. платіжне доручення №98 від 08.07.11р., від 28.07.1р. по договору №04/06 від 02.06.11р., платіжне доручення №108 від 02.08.11р. платіжне доручення №127 від 23.08.11р., від 29.07.11р. по договору та №05/06 від 03.06.11р.. платіжне доручення №146 від 08.09.11р.

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих позивачем доказів, отримання робіт за договором №6/12 від 06.12.2010р. було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №424Ф/10 від 01.11.10р., який укладено між позивачем ,як виконавцем та ПАТ «ФЕД»як замовником. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №4,3.

Отримання робіт за договором №16/02 від 16.02.11р. було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №21Ф/10 від 18.01.10г. який укладено між позивачем, як виконавцем та ВАТ «ФЕД». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №7, №8, №9.

Отримання робіт за договором №16/12 від 16.12.10р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №25/08/2 від 4.03.11р. який укладено між позивачем, як виконавцем та Харківським професіональним ліцеєм залізничного транспорту. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №4.

Отримання робіт за договором №30/03 від 30.03.11р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №199Ф/11 від 28.03.11р. який укладено між позивачем, як виконавцем та ПАТ «ФЄД». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №4, №7, №13.

Отримання робіт за договором №30/05 від 30.05.11р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №180ф/11 від 11.05.11р., які укладено між позивачем ,як виконавцем та ПАТ «ФЄД». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №3, №23.

Отримання робіт за договором №04/06 від 02.06.2011р. було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №1001/11 від 04.07.11р., який укладено між позивачем, як виконавцем та ПАТ «ФЄД», як замовником. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковою накладною №12, №3.

Отримання робіт за договором №05/06 від 03.06.2011р. було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №20/06-2 від 20.06.11р., який укладено між позивачем, як виконавцем та ПАТ «ФЕД», як замовником. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №4,20.

Свої зобовязання сторони за вказаними договорами виконали, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями. Наведене підтверджує подальше використання оприбуткованих позивачем робіт, отриманих від ТОВ «Промбуд-монтажінвест».

Судом встановлено, що між ТОВ «Максистрой», як замовником та ТОВ «Електроспецтех»виконавцем, укладено шість договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт, а саме №1/12 від 01.12.2009р., №02/03 від 02.03.10р., №16/04 від 16.04.10р., №15/04 від 15.04.10р., №06/05 від 06.05.10р., №5/05 від 05.05.10р., згідно яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання по ремонту м`якої покрівлі житлових будинків у Московському районі м. Харкова розташованих за адресою: вул. Г.Труда 37а та 37в, вул. Гв. Широнінцев 5б та 5в, вул.. 50 років ВЛКСМ 34а, ремонт водопроводу 41 корпусу ВАТ «ФЕД»м. Харків вул. Сумська 132, поточний ремонт у кабінеті директора, приймальної та конференц-залу Харківського професіонального ліцею залізничного транспорту за адресою м. Харків вул. Сериківська 41, ремонт м`якої покрівлі житлового будинку розташованого за адресою м. Харків вул. Тракторобудівників 63, ремонтно-будівельні роботи в корпусі 7а та 41а ВАТ «ФЕД»м. Харків вул. Сумська 132.

Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ «Електроспецтех»виконало та передало, а ТОВ «Максистрой»прийняло роботи на загальну суму 157223,33грн. крім того ПДВ 20% 31444,67 грн., що підтверджується актами здавання-прийняття робіт: акт: від 04.03.2010р. по договору №1/12 від 01.12.2009р., акт від 26.03.10р. по договору №02/03 від 02.03.10р., акт від 14.05.10р. по договору №16/04 від 16.04.10р. акт від 14.05.10р. по договору №15/04 від 15.04.10р., акт від 27.05.10р. по договору №06/05 від 06.05.10р., акт від 28.05.10р. по договору №5/05 від 05.05.10р.

На виконання умов договору ТОВ «Максистрой»прийняло роботи, сплативши їх вартість, ТОВ «Електроспецтех»були виписані податкові накладні № 206 від 04.03.2010р., №259 від 26.03.10р. №463 від 02.03.10р., №464 від 14.05.10р., №1044 від 25.08.10р. №1237 від 16.09.10р., №492 від 27.05.10р., №506 від 28.05.10р., які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт.

Усі вище зазначені роботи були оплачені згідно з умовами договорів, а саме акт: від 04.03.2010р. по договору №1/12 від 01.12.2009р., платіжне доручення №38 від 17.03.10р., акт від 26.03.10р. по договору №02/03 від 02.03.10р., платіжне доручення №58 від 20.04.10р., акт від 14.05.10р. по договору №16/04 від 16.04.10р. платіжне доручення №90 від 15.06.10р. та платіжне доручення №76 від 26.05.10р., акти від 14.05.10р. по договору №15/04 від 15.04.10р., платіжне доручення №77 від 26.05.10р. та платіжне доручення №91 від 15.06.10р., акт від 27.05.10р. по договору №06/05 від 06.05.10р., платіжне доручення №92 від 15.06.10р., акт від 28.05.10р. по договору №5/05 від 05.05.10р., платіжне доручення №87 від 09.06.10р., платіжне доручення №91 від 15.06.10р. та платіжне доручення №103 від 14.07.10р.

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих позивачем доказів, отримання робіт за договором №1/12 від 01.12.2009р. було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №79 від 01.10.09р., який укладено між позивачем, як виконавцем та КРПБ Комінтернівського району м. Харкова, як замовником. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №9,10,11 та 12.

Отримання робіт за договором №02/03 від 02.03.10р. та 02/06 від 02.06.10р, було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №85Ф/10 від 04.03.10г. який укладено між позивачем, як виконавцем та ВАТ «ФЕД». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №14,21,23,24.

Отримання робіт за договором №16/04 від 16.04.10р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №25/3 від 15.04.10р. який укладено між позивачем, як виконавцем та Харківського професіонального ліцею залізничного транспорту. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №27.

Отримання робіт за договором №15/04 від 15.04.10р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №26/3 від 14.04.10р. який укладено між позивачем, як виконавцем та Харківського професіонального ліцею залізничного транспорту. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними №28.

Отримання робіт за договором №06/05 від 06.05.2010р. було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №43 від 03.05.10р., який укладено між позивачем, як виконавцем та КРПБ Комінтернівського району м. Харкова, як замовником. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковою накладною №33.

Отримання робіт за договором №5/05 від 05.05.2010р. та №02/06 від 02.06.10р. було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №21Ф/10 від 18.01.10р., який укладено між позивачем, як виконавцем та ВАТ «ФЕД», як замовником. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податковою накладною №13,15,18,20,42.

Свої зобовязання сторони за вказаними договорами виконали, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями. Наведене підтверджує подальше використання оприбуткованих позивачем робіт, отриманих від ТОВ «Електроспецтех».

Судом встановлено, що між ТОВ «Максистрой», як замовником та ТОВ «Промтехноопт»постачальником, укладено п`ять договорів на поставку будівельних матеріалів, а саме №10/03 від 10.03.11р., №10/02 від 10.02.11р., №30/03 від 29.06.11р., №30/03 від 30.06.11р., №01/08 від 01.08.11р., згідно яких замовник доручає, а виконавець бере на себе поставку будівельних матеріалів згідно рахунків або специфікацій які є невід'ємною частиною вищезгаданих договорів.

Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ «Промтехноопт»виконало та передало, а ТОВ «Максистрой»прийняло будівельні матеріали на загальну суму 172192,15 грн. крім того ПДВ 20% 34438,43 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 28.03.2011р. , від 14.04.11р. та від 11.05.11р. по договору №10/03 від 10.03.11р., від 06.04.11р. по договору №10/02 від 10.02.11р., від 29.06.11р. по договору №30/03 від 29.06.11р., від 28.07.11р., по договору №30/06 від 30.06.11р., від 29.08.11р. по договору №30/03 від 30.06.11р., від 31.08.11р. по договору №01/08 від 01.08.11р..

На виконання умов договору ТОВ «Максистрой»прийняло будівельні матеріали, сплативши їх вартість, ТОВ «Промтехноопт»були виписані податкові накладні №419 від 28.03.2011р., №307 від 14.04.11р., №222 від 11.05.11р., та №169 від 06.04.11р., №749 від 29.06.11р., №302 від 06.07.11р., №852 від 28.07.11р., №1042 від 31.08.11р. які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами матеріалів.

Усі матеріали були оплачені згідно з умовами договорів, а саме за накладною від 28.03.2011р. платіжне доручення № 50 від 29.04.11р., від 14.04.11р. та від 11.05.11р. платіжне доручення № 79 від 20.06.11р по договору №10/03 від 10.03.11р., від 06.04.11р. по договору №10/02 від 10.02.11р., платіжне доручення № 70 від 06.06.11р., від 29.06.11р. по договору №30/03 від 29.06.11р., платіжне доручення № 95 від 01.07.11р., від 28.07.11р., по договору №30/06 від 30.06.11р., платіжне доручення № 129 від 23.08.11р., від 29.08.11р. по договору №30/03 від 30.06.11р., платіжне доручення № 118 від 08.08.11р., від 31.08.11р. по договору №01/08 від 01.08.11р., платіжне доручення № 159 від 26.09.11р. та №156 від 21.09.11р.

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих позивачем доказів, отримання будівельних матеріалів за договором №10/03 від 10.03.10р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань між позивачем, як виконавцем та ПАТ «ФЄД», як замовником. ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, податковими накладними №2,5.

Отримання будівельних матеріалів за договором №10/02 від 10.02.11р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань між позивачем, як виконавцем та ВАТ «ФЄД». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною актом виконаних робіт та податковою накладною №2,3.

Отримання матеріалів за договором №30/03 від 29.06.11р., було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань між позивачем, як виконавцем та ВАТ «ФЄД», ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, податковими накладними №7, №14, №15, №17, №8.

Отримання матеріалів за договором №30/03 від 30.06.11р. та №01/08 від 01.08.11р, було необхідно ТОВ «Максистрой»для виконання зобовязань за договором №1/11 від 20.06.11р. який укладено між позивачем, як виконавцем та ДП «Державний науковий центр лікарських засобів та медичної продукції». ТОВ «Максистрой»свої зобовязання виконало у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, податковими накладними №21, №7, №3.

Свої зобовязання сторони за вказаними договорами виконали, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями. Наведене підтверджує подальше використання оприбуткованих позивачем робіт, отриманих від ТОВ «Промтехноопт».

Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ «Промтехноопт»виконало та передало, а ТОВ «Максистрой»прийняло будівельні матеріали, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними від 28.03.2011р. договору №10/03 від 10.03.11р.- ТН №280311 від 28.03.11р., від 14.04.11р. по договору №10/03 від 10.03.11р.- ТН №140411 від 14.04.11р., від 11.05.11р. по договору №10/03 від 10.03.11р.- ТН №110511 від 11.05.11р., від 06.04.11р. по договору №10/02 від 10.02.11р.- ТН №60411 від 06.04.11р., від 29.06.11р. по договору №30/03 від 29.06.11р.- ТН №290611 від 29.06.11р., від 28.07.11р., по договору №30/06 від 30.06.11р.- ТН №280711 від 28.07.11р., від 29.08.11р. по договору №30/03 від 30.06.11р.- ТН №290711 від 29.08.11р., від 31.08.11р. по договору №01/08 від 01.08.11р.- ТН №310811 від 31.08.11р.

Суд зазначає, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні»і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Тобто, суд зазначає, що вказаний договір виконаний сторонами у повному обсязі без претензій та зауважень.

Посилання відповідача на акти перевірок складені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова не можуть бути взяті судом до уваги оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки субєкта господарювання на акти перевірок інших субєктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно електронного реєстру платників ПДВ, який ведеться ДПА України підприємства на момент складання податкових накладних під час здійснення господарський операцій були платниками ПДВ, зареєстрованими в порядку передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», та мали відповідні свідоцтва платника ПДВ.

Таким чином, виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, судом встановлено що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту підтверджена податковими накладними.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім як у власній господарській діяльності та і в подальшому.

При цьому твердження відповідача стосовно того, що наявність у позивача вище перелічених податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, не узгоджується з приписами вимог податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Суд зазначає, що позивачем дотримано приписів чинного законодавства. В акті перевірки не спростовано фактів виконання умов договорів, а необхідність здійснення тих чи інших витрат, а так само їх зв'язок з власною господарською діяльністю, визначає сам платник податку, оскільки субєкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить діючому законодавству.

Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження субєкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими судом доказами.

Так, суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Вивчивши зміст акту перевірки, суд наголошує, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Державна податкова служба повинна керуватись в своїй діяльності нормами законів та нормативних актів.

Таким чином, відповідна сторона ДПІ у Дзержинському м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення рішення за №0007092305 від 28.12.11 р. та податкове повідомлення рішення за №0000852305 від 18.01.12 р. є протиправними, а позовні вимоги позивача про їх скасування підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Максистрой" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000852305 від 18.01.2012 року та № 0007092305 від 28.12.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено 20.02.2012р.

Суддя С.О. Чудних