Постанова № 21788981, 01.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 року 2а-3554/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

судді - Лапій С.М., Лиска І.Г. ,

при секретарі судового засідання Довганюк А.В.,

за участю:

представника позивача - Шутенко В.В.,

представника відповідача - Дубовик В.В.,

прокурор - Щербюк В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

за участю прокуратури Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и л а:

28 березня 2008 р. Комунальне підприємство Київської обласної ради “Білоцерківводоканал” (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2007 р. №№ 3765/000004234/0, 3766/000003234/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2011 р. скасовано судові рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2009 р. та Господарського суду Київської області від 2 червня 2008 р., а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 р. справу було призначено до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2011 р. замінено неналежного позивача Комунальне підприємство Київської обласної ради “Білоцерківводоканал” на належного Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради “Білоцерківводоканал”.

Ухвалою названого суду від 2 листопада 2011 р. дану адміністративну справу призначено до колегіального розгляду (т. 2 а.с. 102).

У судовому засіданні 1 лютого 2012 р. представник позивача уточнив позовні вимоги: просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2007 р. №№ 3765/000004234/0, 3766/000003234/0.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 216 125 грн 00 коп., а також зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 633 040 грн 00 коп., оскільки ним не доведено, що ціна, визначена у договорі між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Магнолія" (далі - ТОВ "Магнолія") від 4 вересня 2007 р. № 04/09-07 на торф сільськогосподарський (далі - договір № 04/09-07) не відповідає рівню звичайних цін на зазначений товар.

Відповідач позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що позивачем було укладено договір № 04/09-07 та здійснено передоплату контрагенту (поставнику) за торф сільськогосподарський у сумі 25 000 000 грн 00 коп. за ціною, що значно перевищила рівень звичайних цін на такий товар. Крім того, зазначив, що оплачений позивачем товар вагою 21 000 тонн поставлений не був (договір постачальником не виконаний), а також зазначив, що позивачем не було доведено необхідність використання в господарській діяльності торфу сільськогосподарського вагою, визначеною договором (21 000 тонн).

Прокурор у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що відповідачем було дотримано всіх вимог законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

29 грудня 2007 р. позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 12/2008 (т. 1 а.с. 14).

У період з 10 по 21 грудня 2007 р. відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку Київського обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Київоблводоканал", правонаступником якого є позивач, з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) в рахунок майбутніх платежів за період з 1 вересня по 31 жовтня 2007 р.

25 грудня 2007 р. відповідачем за результатами перевірки було складено акт перевірки № 3936/23-4/03346549/434 (далі - акт перевірки № 3936/23-4/03346549/434) (т. 1 а.с. 28-48).

У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР), внаслідок чого позивачем було "завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007 р. на суму 1 633 040 грн 00 коп., занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками вересня 2007 р., з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 350 654 грн 00 коп., занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками жовтня 2007 р., з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 1 466 896 грн 00 коп." (т. 1 а.с. 47).

29 грудня 2007 р. на підставі акта перевірки № 3936/23-4/03346549/434 відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №№ 3766/000003234/0, 3765/000004234/0.

Зокрема, податковим повідомленням-рішенням №3766/000003234/0 позивачу було визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 157 245 грн 47 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 32 088 грн 85 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення №3766/000003234/0) (т. 1 а.с. 49).

Крім того, податковим повідомленням-рішенням № 3765/000004234/0 позивачу було визначено податкове зобов'язання у сумі 2 216 195 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 3765/000004234/0), з яких 1 817 550 грн 00 коп. - за основним платежем, 398 575 грн 00 коп. - штрафні санкції (т. 1 а.с. 50).

У зв'язку з тим, що позивач вважає названі податкові повідомлення-рішення такими, що винесені протиправно, ним подано даний адміністративний позов до суду.

При вирішенні справи судом враховано, що згідно з вимогами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вимог п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 334/94-ВР) для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Як убачається з п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 названого Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Наявні матеріали справи свідчать, що 4 вересня 2007 р. між позивачем та ТОВ "Магнолія" було укладено договір № 04/09-07 на придбання торфу сільськогосподарського (далі - договір № 04/09-07) (т. 2 а.с. 175). Відповідно до специфікації № 1 від 28 вересня 2007 р. до цього договору ціна на торф сільськогосподарський складає 1000 грн 00 коп. за 1 тонну без ПДВ, а кількість продукції - 21 000 тон загальною вартістю 25 200 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 4 200 000 грн 00 коп. (т. 2 а.с. 176).

28 вересня 2007 р. на виконання умов договору позивачем було перераховано ТОВ "Магнолія" попередню оплату за торф сільськогосподарський у сумі 25 000 000 грн 00 коп. (в тому числі ПДВ 4 166 666 грн 67 коп.), а ТОВ "Магнолія" у цей же день видано позивачу податкову накладну № 374 на суму 25 000 000 грн 00 коп. (в тому числі ПДВ 4 166 666 грн 67 коп.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання вимог п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР було здійснено комплекс заходів щодо визначення звичайної ціни товару (торфу сільськогосподарського), який придбавав позивач згідно з договором № 04/09-07.

Так, відповідно до листа Української універсальної товарної біржі від 13 листопада 2007 р. № 145 ціна на торф низинний становить 24 євро за 1 тонну на умовах РСА (т. 1 а.с. 126).

Офіційний курс Національного банку України станом на 28 вересня 2007 р. становив 7 грн 16 коп. за 1 євро. Отже, звичайна ціна торфу низинного становила 171 грн 86 коп. (а звичайна ціна збільшена на 20% складала 206 грн 23 коп.).

Наведене свідчить, що зазначена у листі Української універсальної товарної біржі звичайна ціна торфу була значно меншою, ніж ціна, передбачена у договорі № 04/09-07 (1000 грн 00 коп. за 1 тонну без ПДВ).

Крім того, факт перевищення рівня звичайних цін на торф сільськогосподарський у названому договорі підтверджується також висновком судово-товарознавчої експертизи від 8 квітня 2008 р. № 1352, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз у кримінальній справі № 02-3436, порушеній стосовно колишнього начальника позивача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 130-134). Згідно із зазначеним висновком експертизи середня ринкова вартість торфу сільськогосподарського на внутрішньому ринку України станом на 28 вересня 2007 р. складала 50 грн 35 коп. за 1 т. (т. 1 а.с. 134).

До того ж на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2011 р. Київським окружним адміністративним судом було витребувано додаткові докази від: Торгово-промислової палати України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Так, згідно з листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24 січня 2012 р. № 17/160 за інформацією Державного концерну "Укрторф", до складу якого входять всі державні торфовидобувні підприємства України, середньозважена вартість 1 тонни сільськогосподарського торфу, станом на ІІІ квартал 2007 р., по торфовидобувних підприємствах становила від 37 грн 00 коп. до 65 грн 00 коп. за 1 тонну (т. 2 а.с. 172).

За наведених обставин суд вважає доведеним, що визначена та сплачена позивачем на виконання договору № 04/09-07 ціна за 1 тонну торфу сільськогосподарського у сумі 1200 грн 00 коп. (включаючи ПДВ) є вищою, ніж рівень звичайних цін на зазначений вид товару.

При вирішенні справи судом враховано, що сторони відмовилися від проведення додаткової судової експертизи (для встановлення обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи), що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами представників сторін (т. 2 а.с. 109-110).

Також судом враховано, що позивач перебуває у комунальній власності та на нього розповсюджується дія Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1490-ІІІ).

Зокрема, згідно з вимогами п. 4 ст. 2 названого Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

До того ж відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону № 1490-ІІІ, з метою створення оптимального конкурентного середовища діяльності засобів масової інформації у сфері закупівель, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, в інформаційних системах у мережі Інтернет. З метою забезпечення інформаційно-методичного супроводу державних закупівель згідно з вимогами статті 173 цього Закону Тендерна палата України на підставі отриманої інформації від відповідних органів державної влади безкоштовно оприлюднює відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, іншу інформацію на власному Інтернет-сайті, доступ до якого є безкоштовним. Процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, та в інформаційних системах у мережі Інтернет, крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому цим Законом, процедур торгів (тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника. У разі якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю (проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або зазначено невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, таке оголошення вважається неоприлюдненим.

Проте, позивачем на порушенням вимог зазначеної норми засідання тендерного комітету не проводилось, а договір № 04/09-07 укладався без тендерних торгів, що підтверджується листом позивача до слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Київській області від 19 березня 2008 р. № 1-03/05-22/ (т. 1 а.с. 135).

Наведене свідчить, що податкові повідомлення-рішення №№ 3765/000004234/0, 3766000003234/0 є такими, що винесені відповідачем правомірно.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківводоканал" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2007 р. №№ 3765/000004234/0, 3766/000003234/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий - суддя Виноградова О.І.

Судді: Лапій С.М.

Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 03 лютого 2012 р.