Постанова № 21787727, 09.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/716/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріЗикун Ю.В.

за участю прокурора Профатило О.П., представника позивача Єфімової С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні суду в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до Приватного підприємства «Орловське АТП-100» про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2011 року Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України (далі за текстом позивач) до відповідача, Приватного підприємства «Орловське АТП-100», про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень. Позов обґрунтовано тим, що відповідач у встановлені строки не сплатив фінансову санкцію, застосовану до нього позивачем за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Посилаючись на статтю 36-1 Закону України «Про прокуратуру», статті 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету 1700,00 гривень.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові. Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив. Керуючись частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе не відкладати розгляд справи і вирішити її на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Орловське АТП-100» зареєстровано в якості юридичної особи Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області 6 травня 2000 року.

Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та діє на підставі «Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті», затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 14.12.2005 №888. Згідно пункту 3 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року, територіальне управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті.

5 жовтня 2011 року державні інспектори територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області на території Маріупольського морського торгівельного порту здійснили перевірку транспортного засобу марки «Івеко», номерний знак НОМЕР_1, який належить відповідачу.

За результатами перевірки був складений «Акт №027354 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 5.10.2011 року» (далі за текстом «Акт»). Згідно Акту під час надання послуг з перевезення вантажів ПП «Орловське АТП-100» не забезпечило водія документами, які передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме був відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень.

31 жовтня 2011 року позивачем прийнята постанова №143305 про застосування фінансових санкцій до ПП «Орловське АТП-100» в сумі 1700,00 гривень, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ, в редакції Закону України від 5 липня 2011 року №3565-VI (далі Закон № 2344-ІІІ), центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Частиною 4 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Пунктами 3,4 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі Порядок № 1567) визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III дозвіл узгодження умов та режимів перевезень це додатковий дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовуються санкції у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт.

Відповідно до абзацу 2 пункту 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Суд не враховує докази, надані відповідачем з огляду на наступне.

У судовому засіданні, яке відбулося 31 січня 2012 року, представником відповідача був наданий договір оренди транспортного засобу, укладений 03.09.2011 між відповідачем та ПП «Термінал Т-К». Представник відповідача вказував на те, що 5 жовтня 2011 року автомобіль марки «Івеко», номерний знак НОМЕР_1, перебував у орендному користуванні ПП «Термінал Т-К» і саме це підприємство здійснювало перевезення вантажу.

Суд оцінює даний договір критично, оскільки, по-перше, не було надано акт прийому-передачі автомобілю (п.1.6 договору), по-друге, сума орендної плати містить податок на доходи фізичної особи, який не має відношення до господарських відносин, які виникають між підприємствами за договором оренди (п. 1.1 договору), по-третє, не було надано доказів сплати орендної плати, в-четвертих, під час перевірки водій не вказував на те, що автомобіль перебуває в оренді та не надав на підтвердження цього факту жодного документа, а тільки власноручно написав: «При выезде из гаража не выдали разрешение на перегруз».

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2; 8-12; 17-20; 60; 60; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 186; 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Орловське АТП-100» (86050 Донецька область, Ясинуватський район, село Орлівка, вулиця Совєтська, б.1) на користь Державного бюджету м. Донецька (ГУ ДКУ Донецької області, р/р 31112106700002, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23977045, код бюджетної класифікації 21081100) фінансові санкції в сумі 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 9 лютого 2012 року.

Постанова в повному обсязі складена 14 лютого 2012 року.

Постанова набирає законної сили за привалами, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.