Постанова № 21787338, 18.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/16132/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:Мочалова З.С. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ«Доніндустріяпром»

про стягнення податкового боргу з рахунків

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька (надалі позивач, ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ«Доніндустріяпром» (надалі відповідач, ТОВ «ВКФ«Доніндустріяпром») про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 16895,82 грн. з рахунків у банках.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу за самостійно узгодженими податковими зобовязаннями та штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість, з єдиного податку, з податку на прибуток підприємств, що підлягає примусовому стягненню.

У судовому засіданні від 18.10.2011р. представник позивача надав клопотання, згідно якого позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути кошти з відповідача, який має податковий борг у сумі 15298,82 грн. з рахунків у банках.

Представник позивача у судовому засіданні від 18.10.2011р. позов, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав заяву про визнання позовних вимог на суму 15298,82 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні від 18.10.2011р. проти задоволення позовних вимог, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ТОВ «ВКФ«Доніндустріяпром» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 35888130, місцезнаходження: 83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, б.3, про що зазначено у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10892604.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень, з урахуванням часткового погашення, у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість, з єдиного податку, з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 15298,82 грн., що підтверджується довідкою розрахунків з бюджету станом на 18.10.2011р.

До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказаний відзив до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинний на момент виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.5.1. ст. 5. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 вказаного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно абзацу першому пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Абзацом третім зазначеного підпункту встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно п. 17.3 ст. 17 зазначеного закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У матеріалах справи наявні корінці першої податкової вимоги від 25.01.2010р. № 1/149 та другої податкової вимоги від 09.03.2010р. №2/405.

Таким чином, станом на 01.01.2011р. та на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність податкового боргу за вказаними податковими деклараціями та податковими повідомленнями рішеннями у розмірі 15298,82 грн. представником відповідача не спростовується та підтверджується довідкою розрахунків з бюджету станом на 18.10.2011р.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача, у розмірі заявленої суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ«Доніндустріяпром» про визнання позовних вимог Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька прийняти.

2. Позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ«Доніндустріяпром»задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ«Доніндустріяпром» (ідентифікаційний код 35888130, місцезнаходження: 83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, б.3), який має податковий борг, грошові кошти у сумі 15298 (п'ятнадцять тисяч двісті девяносто вісім) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки з рахунків у банках.

3. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 18 жовтня 2011 року, повний текст виготовлено 19 жовтня 2011 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.