Постанова № 21787274, 30.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13170/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представника позивачаМаксимчука С.П.,

представника відповідачаЧугуненко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0000971840 та №0000981840,-

встановив:

Позивач, Державне підприємство «Селидіввугілля», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0000971840 яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 35816,19грн. та №0000981840 яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 132638,60грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем перевірялась своєчасність сплати суми самостійно визначеного грошового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи за 3-й квартал 2010 року, коли ще діяв Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і який втратив чинність з 01.01.2011 року, та за 4-ий квартал 2010 року, коли вже діяв Податковий кодексу України. Тому застосовувати норми Податкового кодексу України для застосування відповідальності, визначення розміру штрафу та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення до правовідносин, що виникли до набрання чинності кодексом, у ОДПІ взагалі не було жодних правових підстав.

Відповідно зміст субєктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

Також позивач зазначає,що відповідно до п.7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України «Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні письмових заперечень судові не надав. В судовому засіданні посилався на те, що черговість погашення узгоджених податкових зобовязань платника податків чітко визначена нормами Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, свою діяльність здійснює на підставі положень Статуту (а.с.5).

Судом встановлено, позивачем було надано до Красноармійської ОДПІ розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету за ІІІ квартал 2010 року №9004930422 від 09.11.2010 року, яким визначив суму до сплати у розмірі 476902,30грн., граничний строк сплати 19.11.2010 року (а.с.28) та за ІV квартал 2010 року №906667287 від 02.02.2011 року, яким визначив суму до сплати у розмірі 860971,04грн, граничний строк сплати 19.02.2011 року (а.с.24).

Відповідно до платіжних доручень №131 від 30.07.2010 року підприємство сплатило суму 340000,00грн. за звітний квартал, №15245 від 31.08.2010 року суму 148000,00грн., №15972,00грн. суму 34000,00грн., №478 від 09.11.2010 року суму 100000,00грн., №18508 від 30.11.2010 року суму 100000,00грн., №18433 від 26.11.2010 року ДП «Селидіввугілля» сплатило суму 8200,00грн. збору за геологорозвідувальні роботи розстрочення за листопад 2010 року по строку сплати 26.11.2010 року, №18508 від 30.11.2010 року сплатило збір за геологорозвідувальні роботи за 3-й квартал 2010 року у розмірі 100000,00грн. по строку сплати 30.11.2010 року (а.с.42). Таким чином позивачем всього сплачено до бюджету збору за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2010 року суму у розмірі 722000,00грн.

Згідно зворотного боку облікової картки станом на 31.12.2010 року (а.с.59) вказані суми погашалися суми податкового боргу минулих років.

Відповідно до платіжних доручень №19471 від 22.12.2010 року ДП «Селидіввугілля» сплатило суму 40070,00грн. авансовий платіж збору за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2010 року 27532,58грн., розстрочення за грудень 12537,44грн. по строку сплати 22.12.2010 року, №547 від 29.12.2010 року сплатило авансовий платіж по збору за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2010 року у розмірі 216100,00грн. по строку сплати 29.12.2010 року, №38 від 28.01.2011 року суму 50000,00грн., №88 від 01.03.2011 року сума 100000,00грн. збір за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2010 року по строку сплати 01.03.2011 року, №1816 від 01.03.2011 року сума 100000,00грн. збір за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2010 року по строку сплати 01.03.2011 року, №801 від 29.04.2011 року сума 100000,00грн. збір за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2010 року по строку сплати 29.04.2011 року, №1514 від 30.05.2011 року сума 87462,56грн. збір за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2010 року по строку сплати 30.05.2011 року, (а.с.43-45).

Всього зазначеними платіжними дорученнями сплачено позивачем збору за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2010 року суму 731095,14грн.

Згідно зворотного боку облікової картки станом на 31.12.2010 року та станом на 31.08.2011 року сума податкового зобовязання зі збору нараховано платником самостійно 19.02.2011 року згідно розрахунку №9006667287 від 02.02.2011 року у розмірі 860971,04грн. З урахуванням переплати було погашено податкового зобовязання у повному обсязі. Вищеуказаними платіжними дорученнями було погашено зобовязання за 4-й квартал 2010 року, але не своєчасно, а саме у березні-травні 2010 року.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Підставою перерозподілу став п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, та абзац 2 пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

З наведеного вбачається, що позивач платіжними дорученнями фактично сплатив суму податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2010 року в повному обсязі, та в платіжних документах вказано «Призначення платежу», а саме податок, за який період, згідно якого документу. Тому суд вважає, що у податкового органу не було підстав для розподілу цих сум в рахунок погашення податкового боргу по іншим періодам та пені.

Згідно п.87.9 ст.87 податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що позивачем погашення сум податкового зобовязання за 4-й квартал частково здійснювалося несвоєчасно.

Наказом Держкомгеології та Державної податкової адміністрації від 23.06.1999 року №105/309 "Про затвердження Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету" (який діяв на той час) передбачено порядок обчислення збору за геологорозвідувальні роботи, а саме п. 5.1 надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.

За четвертий звітний квартал збір обчислюється виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин з урахуванням уточнених їх обсягів після закінчення року, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.

П.6.1 Інструкції передбачено, платники складають розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи щоквартально за формою, що наведена у додатку 2 до Інструкції.

П.6.2 вказано, базовий податковий (звітний) період для збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, дорівнює календарному кварталу.

Надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку. (п.6.5 Інструкції)

Авансові внески розраховуються платником збору самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.

Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією за результатами документальної невиїзної перевірки державного підприємства «Селидіввугілля» з питання щодо своєчасності сплати суми самостійно визначеного грошового зобовязання за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за ІІІ-й квартал та ІV квартал 2010 року складно акт №614/15-33426253 від 14.07.2011 року (а.с.11). Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чинного на момент скоєння порушення, підприємством несвоєчасно сплачені самостійно визначені грошові зобовязання за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету за 2010 рік. Відповідно до акту перевірки та на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку сплати суми грошового зобовязання позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 35816,19грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням 293 №0000971840 від 22.07.2011 року та штраф у розмірі 132638,60грн. згідно податкового повідомлення-рішення 292 від 22.07.2011 року №0000981840 (а.с.15,16).

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Але, відповідно до п.7 Підрозділу 10 Податкового кодексу «Інші перехідні положення» штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Суд бере до уваги, що починаючи з 01.01.2011 року повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обовязки та відповідальність платників податків визначені Податковим кодексом. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Таким чином, оскільки Податковим кодексом чітко визначено порядок та розмір притягнення платників податків до відповідальності, що здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи, у суду немає повноважень щодо прийняття рішення про нарахування штрафних санкцій та суд не може підміняти собою компетентні державні органи, уповноважені на прийняття відповідного рішення, то, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковою інспекцією неправомірно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0000971840 яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 35816,19грн. та №0000981840 яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 132638,60грн. підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0000971840 яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 35816,19грн. та №0000981840 яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 132638,60грн., задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0000971840 яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 35816,19грн. та №0000981840 яким визначено суму штрафної санкції у розмірі 132638,60грн.

Стягнути з Державного бюджету України на Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253), витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 30 вересня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 05 жовтня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.