Постанова № 21787271, 29.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13990/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 45хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю представників

від позивача Полякової О.М.,

від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 43328,92грн., -

В С Т А Н О В И В

Позивач, Прокурор Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 43328,92грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що станом на 08.08.2011 року відповідач має податковий борг перед бюджетом в сумі 43328,92грн. з орендної плати фізичних осіб, яка склалася із сум нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями №0009311740 від 24.03.2011року у сумі 17802,81грн., №0005991740 від 12.06.2009 року у сумі 9318,16грн. (згідно Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2010 року вказане рішення частково скасовано та складає суму 4659,08грн.), №0001882800 від 07.06.2010 року у сумі 20028,16грн., №0000511740/0 від 21.01.2009 року у сумі 1355,93грн., №0000511740/0 від 21.01.2009 року у сумі 1175,21грн.

Несплата боржником заборгованості порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду економічним інтересам держави, погрожує невиконанню загальнодержавних програм, що фінансуються з бюджету, підриває основні засади існуючого суспільного порядку.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 (83001, м. Донецьк, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у сумі 43328,92грн. до місцевого бюджету Ворошиловського району на р/р 33216815700004, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ДУДК у Донецькій області, код платежу 13050500.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що він не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки. Таким чином з 01.01.2005 року не має підстав для нарахування орендної плати на землю, отже немає підстав для виникнення відповідних податкових зобовязань у будь якому розмірі та у заявленому розмірі зокрема.

Просив суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

21 грудня 2001 року між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (Орендарі) укладений договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка, яка знаходиться на території Ворошиловського району м. Донецька по бул. Пушкіна, буд.20, загальною площею 109кв.м, із земель прибудинкової території. Термін дії договору до 21.11.2011року. Орендна плата вноситься орендарями у рівних частках кожним у грошовому вигляді у розмірі 539,75грн. на рік. Грошова плата вноситься на поточний рахунок Ворошиловського районного фінансового відділу у розмірі 539,75грн. рівними частинами щомісячно.

Договір зареєстрований у Донецькій міській раді 02.01.2002 року, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі про що вчинено запис 02.01.2002 року №А12-205. Посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу (а.с.11).

Крім того, 04.11.2003 року між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (Орендарі) укладений договір оренди земельної ділянки №3302 №Ф-7144/2003, предметом якого є земельна ділянка, яка знаходиться на території Ворошиловського району м. Донецька по бул. Пушкіна, буд.20, загальною площею 129,18кв.м, із земель прибудинкової території будівлі для сплати до місцевого бюджету орендної плати за землю. Договір укладається на термін оренди або перебування у власності орендаря нежилого приміщення, що знаходиться на земельній ділянці за вищезгаданою адресою. Орендна плата вноситься орендарями з 1 січня 2003 року у грошовому вигляді у розмірі 3427,80грн. на рік, на поточний рахунок місцевого бюджету Ворошиловської районної ради м. Донецька, щомісячно протягом 30 календарних днів.

Договір зареєстрований у Донецькій міській раді 28.05.2003 року №4/936, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі про що вчинено запис 04.11.2003 року №В/2-529 (а.с.6).

Вказані договори були укладені сторонами на підставі Рішення від 21.11.2001 року №566/2 Виконавчого комітету Донецької міської ради «Про дозвіл ОСОБА_2 і ОСОБА_3 переобладнання і перепланування вбудованого нежитлового приміщення під адміністративні приміщення з реконструкцією існуючого входу зі сторони дворового фасаду і обладнанням відокремленого входу зі сторони проспекту Гурова і про надання земельної ділянки в оренду під при будівельні приміщення по бульвару Пушкіна, буд.20 в Ворошиловському районі» (а.с.17).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст.13 зазначеного Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону, нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.27 Закону, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до ст.28 Закону, спори, що виникають з питань застосування положень, передбачених цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено, що 12.06.2009 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька винесено податкове повідомлення №0005991740, яким фізичній особі ОСОБА_2 визначено суму податкового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 9318,16грн., у тому числі з граничним строком сплати 14.08.2009 року 4659,08грн., 14.11.2009 року 4659,08 грн. Повідомлення отримано відповідачем особисто, про що відмітка на корінці повідомлення (а.с.34). (згідно Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2010 року вказане рішення частково скасовано на суму 4659,08грн. (а.с.31)).

Також 07.06.2010 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька винесено податкове повідомлення №0001882800, яким фізичній особі ОСОБА_2 визначено суму податкового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 20028,16грн., у тому числі з граничним строком сплати 16.08.2010 року 10014,08грн., 15.11.2010 року 10014,08грн. (а.с.35). Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу поштою з поштовим повідомленням.

24.03.2011 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька винесено податкове повідомлення №0009311740, яким фізичній особі ОСОБА_2 визначено суму податкового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 17802,81грн., у тому числі з граничним строком сплати протягом 60 днів. Рішення отримано відповідачем, про що є відмітка на поштовому повідомленні (а.с.37).

За несвоєчасну сплату податкових зобовязань податковим органом було нараховано відповідачу штрафна санкції податковими повідомленнями-рішеннями від 21.01.2009 року №00005111740/0 на суму 1355,93грн. та №0000521740/0 на суму 1175,21грн. Податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем особисто, про що є запис на корінцях рішень (а.с.38).

Але відповідачем, узгоджені суми податкових зобовязань з орендної плати з фізичних осіб частково не сплачені, у звязку з чим на теперішній час рахується податковий борг у сумі 43328,92грн.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, що він не є власником та користувачем земельної ділянки, за яку податковим органом визначене податкове зобовязання по платі за землю, з приводу того, що відповідач у ході судового розгляду дане твердження не підтвердив ніякими первинними документами та ці обставини невідомі позивачу, як контролюючому органу за податками та зборами. Тобто офіційного повідомлення від користувача земельною ділянкою ОСОБА_2 до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не надходило.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до пп. «в» пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно зворотного боку облікової картки платника орендної плати з фізичних осіб станом на 08.08.2011 року у ОСОБА_4 існує податкова заборгованість у розмірі 43328,92грн., яка виникла у звязку з частковою сплатою сум за податковими повідомленнями та по податковим повідомленням-рішенням (а.с.39-45).

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податковою інспекцією направлено відповідачу першу податкову вимогу від 27.04.2010 року №1/5 та другу податкову вимогу від 18.08.2010 року №2/7, які у звязку з неможливістю вручення поштою розміщені на дошці податкових оголошень 01.06.2010 року. (а.с.22-25).

Але, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, про що свідчать матеріли справи.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П.31.1 ст.31 Податкового кодексу України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Платник податків зобов'язаний відповідно до п.57.1 ст.57 кодексу самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 цього кодексу орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Керуючись п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 43328,92грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (83001, м. Донецьк, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у сумі 43328,92грн. до місцевого бюджету Ворошиловського району на р/р 33216815700004, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ДУДК у Донецькій області, код платежу 13050500.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 вересня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 04 жовтня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.