Постанова № 21787166, 15.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/10100/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретарі          Беспалько Г.Г.

за участю представників сторін:          

позивача:                              ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:                              ОСОБА_2 (дов.)

                                        ОСОБА_3 (дов.)

прокурора:                              не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна»

до                                         Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції

за участю                               Прокурора Донецької області

про          часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011р. №0000032330/0

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» (далі – позивач, ТОВ «Мінова Україна») звернулось до суду з адміністративним позовом до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі – відповідач, Макіївська ОДПІ) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011р. №0000032330/0 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування за червень 2009р. у сумі 701613,00 грн.

Також, позивач просив покласти судові витрати на відповідача.

У судовому засіданні від 15.07.2011р. позивач надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011р. №0000032330/0 в частині визначення суми завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2009р. у сумі 700 003,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009р. у розмірі 700002,82 грн.

Позивач зазначає, що сплата податку на додану вартість у вказаному розмірі підтверджується відповідними вантажними митними деклараціями.

В судовому засіданні від 15.08.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву за змістом яких проти позовних вимог заперечує, вважаючи, що ТОВ «Мінова Україна» не надано належних документів, що підтверджують факт оплати суми податкового кредиту, що була заявлена у декларації з податку на додану вартість за червень 2009р.

У судовому засіданні від 15.08.2011р. представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.

Прокурор у судове засідання від 15.08.2011р. не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений, не повідомив суд про причини неявки у судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 35833631, місцезнаходження: 86104, Донецька область, м. Макіївка, вул. Панченко, б.11, та є платником податку на додану вартість.

Макіївською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 22.12.2010р. №11035/23-2/35833631.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлені порушення, у тому числі пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - позивачем завищено суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) за червень 2009р. на 700002,82 грн.

Ні підставі акту перевірки від 22.12.2010р. №11035/23-2/35833631 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011р. №0000032330/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування за червень у розмірі 701613,00 грн. (у тому числі 700002,82 грн. за вказане порушення).

Суд зазначає, що у межах цієї справи спірним питанням є визначення правомірності виключення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 700002,82 грн. за червень 2009р. без врахування суми бюджетного відшкодування у розмірі 1609,80 грн. за господарськими операціями позивача з ТОВ «Мицар».

За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення рішення залишено без змін.

В акті перевірки від 22.12.2010р. №11035/23-2/35833631 зазначено, що перевіркою, з урахуванням висновків викладених у акті невиїзної документальної перевірки від 10.09.2010р. №7785/15/35833631, встановлено порушення 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищено суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) за червень 2009р. на 700002,82 грн.

Згідно акту перевірки від 10.09.2010р. №7785/15/35833631 позивачем за червень 2009р. завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1105470,36 грн.

Із вказаного акту вбачається, що зазначеного висновку податковий орган дійшов у зв’язку із ненаданням необхідних документів.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін спірним є питання сплати позивачем податку на додану вартість згідно наданих до матеріалів справи вантажних митних декларацій за липень 2008р., серпень 2008р., вересень 2008р., листопад 2008р., грудень 2008р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., червень 2009р. (том 1 а.с. 205-255, том 2 а.с. 1-35).

Із вказаних ВМД вбачається, що одержувачем товару є позивач, декларантом є Приватне товариство «Фацелія».

Податок на додану вартість за вказаними ВМД сплачений у повному обсязі, про що свідчать відповідні відмітки Східної митниці.

Позивачем наданий договір від 02.07.2008р. із Приватним підприємством «Фацелія», відповідно до якого Приватне підприємство «Фацелія» надає послуги по декларуванню товару , майна, транспортних засобів та інших предметів позивача, що переміщаються через митний кордон України, та їх оформленню у Східній митниці, а також інші, пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю позивача, послуги.

У відповідності до пп. 2.1.3 вказаного договору Приватне підприємство «Фацелія» зобов’язано здійснювати сплату митних платежів за оформлення товарів позивача на рахунок Східної митниці згідно п. 5 вказаного договору.

Згідно п.5.1 вказаного договору, сплату митних зборів, мита, акцизу та податку на додану вартість з імпортованих товарів здійснює Приватне підприємство «Фацелія» за рахунок позивача.

Відповідно до п. 5.2, п.5.4 вказаного договору, позивач здійснює Приватному підприємству «Фацелія» авансову сплату митних платежів у розмірі 100%.

При цьому, позивач проводить оплату Приватному підприємству «Фацелія» митних платежів з формулюванням «За митне оформлення, без ПДВ».

Відповідно до ч.1 ст. 87 Митного кодексу України встановлено, що декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Статтею 88 Митного кодексу передбачено, що декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Таким чином, Приватне підприємство «Фацелія», у відповідності до митного законодавства, сплачувало податок на додану вартість за вказаними вантажними митними деклараціями від імені та за рахунок ТОВ «Мінова Україна».

Слід зазначити, що у матеріалах справи наявна копія довідки Макіївської ОДПІ від 10.09.2010р. № 7764/15/35833631, що складена за наслідками документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009р.

Згідно вказаного акту до перевірки надані копії вантажних митних декларацій за липень 2008р., серпень 2008р., вересень 2008р., грудень 2008р., березень 2009р., квітень 2009р.

Підпунктами 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податкове зобов'язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.А Податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 зазначеного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Підпунктом 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

У відповідності до пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того слід зазначити, що із податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011р. №0000032330/0 та наданих пояснень сторін вбачається, що спірна сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 700002,82 грн. відшкодована позивачу у повному обсязі.

Відповідно до пп. 7.7.4. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Тобто, позивач у обов’язковому порядку надавав до Макіївської ОДПІ вантажні митні декларації разом із поданням податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 5.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за N 702/10982, встановлено, що суми обороту та податку в декларації проставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальноустановленими правилами.

У зв’язку із вказаним положенням сума у розмірі 700002,82 грн. була округлена у податковій звітності та, відповідно, спірному рішенні до 700003,00 грн.

На підставі наведеного, Суд вважає, що позивачем обґрунтовано, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», включена сума у розмірі 700003,00 грн. до відшкодування податку на додану вартість за червень 2009р., а висновок відповідача щодо її завищення є безпідставним.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції від 10 січня 2011 року №0000032330/0 в частині визначення суми завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року у сумі 700003 (сімсот тисяч три) гривні 00 копійок.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ – 34687090, МФО – 834016, банк – Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» (ідентифікаційний код 35833631, місцезнаходження: 86104, Донецька область, м. Макіївка, вул. Панченко, б.11) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 15 серпня 2011 року, повний текст виготовлено 23 серпня 2011 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Буряк І. В.