Постанова № 21786912, 24.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/2373/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області

до Обласного комунального підприємства «Нікопольська друкарня»

про стягнення недоїмки, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14.02.2012 надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, в якому позивач просить стягнути з Обласного комунального підприємства «Нікопольська друкарня» на користь позивача суму 21282,36 грн., суму 218,31 грн., суму 483,71 грн., суму 2168,09 грн., суму 29,14 грн.

В обґрунтування позову УПФУ зазначило, що дана заборгованість виникла у звязку з порушенням строків перерахування відповідачем єдиного внеску за грудень 2011 року. Дана заборгованість є узгодженим зобовязанням Обласного комунального підприємства «Нікопольська друкарня», яке не сплачено останнім добровільно.

Позивач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач подав письмове клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі, а також зазначив, що позов визнає в повному обсязі, підтвердивши наявність у підприємства заборгованості за вказаний період в сумі 24181 грн.61 коп.

Враховуючи такі обставини, керуючись нормами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнання адміністративного позову чи примирення сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття визнання відповідачем адміністративного позову, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи суд встановив наступне.

Обласне комунальне підприємство «Нікопольська друкарня» (код ЄДРПОУ 02466174) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Відповідач подав до УПФУ звіт, згідно з яким самостійно обчислив суму єдиного внеску за грудень 2011 року у розмірі 24181 грн. 61 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону та пп. 2.1.1 п. 2.1 Розділу II Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 вищезазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. При цьому частиною 4 та 5 статті 7 Закону встановлено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обовязкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Частиною 1 та 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 2.1 та 2.2 розділу II Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається) або на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації.

Позивачем доведено, що підприємством було подано звіт за грудень 2011 року, в якому відповідачем самостійно обчислено, проте не сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, в сумі 24181 грн. 61 коп.

Сплата єдиного внеску згідно з ч. 7 ст. 9 Закону та п. 4.2 розділу IV Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок згідно з ч. 12 ст. 9 Закону та пп. 4.2.4 п. 4.2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 зазначеного Закону та п. 6.2 розділу VI Інструкції сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до п. 6.3 розділу VI Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки. При цьому вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктами 6.5 та 6.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування визначено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобовязаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 02 лютого 2012 року № Ю-14 про сплату недоїмки, яка отримана ОКП «Нікопольська друкарня» 14.02.2012, проте єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування підприємством не сплачено.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що заявлений позов повністю доведений позивачем, у звязку з чим визнання його відповідачем може бути прийнято судом.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області задовольнити повністю.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Нікопольська друкарня» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 24181 (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят одна) грн. 61 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Суддя

О.В. Головко