Постанова № 21786849, 23.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 р. Справа № 2а-11730/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Чабаненко С.В. розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить: стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» на користь Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області суму 5553,08 грн..

Ухвалою суду замінено позивача у справі управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області належним позивачем управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з несплатою відповідачем витрат на покриття витрат на виплату і доставку пенсій за серпень 2010р. за списком №2 у відповідача виникла заборгованість (недоїмка) перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі Дніпропетровської області в сумі 5553,08 грн., яка залишається несплаченою, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату часта місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, однак надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання прибув представник відповідача.

Представник відповідача позов не визнав та в обґрунтування заперечень зазначив, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Згідно абз. 4 п. 1 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним, збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону».

Таким чином відповідач вважає, що зазначеною нормою прямо визначено обов'язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах та на роботах за затвердженим Кабінетом Міністрів України Списком № 1, за деяким виключенням.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в м. Нікополі Дніпропетровської області.

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за серпень 2010 року, відповідач повинен відшкодувати на користь позивача витрати на виплату та доставку пенсій на загальну суму 5553, 08 грн..

Вказана сума підтверджується пільговими довідками та розпорядженнями про призначення пенсій.

Вищезазначений розрахунок УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі було направлено на адресу відповідача, та отримано уповноваженою особою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.08.2010 року.

Проте зазначені суми до позивача відповідачем не повернуті.

Отже, згідно розрахунку заборгованості по пільговим пенсіям станом на 25.08.2010 року, сума заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» за серпень 2010 року становить 5553, 08 грн..

Суд критично розцінює твердження відповідача, стосовно відсутності обовязку останнього по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 п.2 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно п. «б»-«з» статті 13 Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

У ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» зазначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України,

Пунктом 6.1 Постанови Пенсійний фонд України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» за N 21-1 від 19.12.2003 року передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України».

У п. 6.4. Постанови зазначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8. Постанови передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п.6.10. зазначеної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Статтею 23 цього ж закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Таким чином, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дана позиція суду підтверджується рішенням Верховного суду України від 31.01.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 9, 11, 18, 70-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» (код ЄДРПОУ 01235248) на користь Пенсійного фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі Дніпропетровської (код ЄДРПОУ 37837355, р/р 25604351893740, ВОБ 7898, МФО 306287, ОКПО 37837355) області суму 5553,08 грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

С.В. Чабаненко