Постанова № 21786760, 09.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2012 р. <Текст >Справа №2а-14823/11/0170/6 (15 г. 50 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А.,

при секретарі Кожевніковій І.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність №03/13 від 10.01.12р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємство «Фесто Виробництво»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Дочірнє підприємство «Фесто Виробництво» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000934001 від 23.08.2011 року та №00001364001 від 04.11.2011 року.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та, крім заявлених раніше позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001114001 від 20.09.2011 року та №0001624001 від 30.11.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки актів документальних перевірок від 08.08.2011 року № 308/40-1/20718805 та від 08.09.2011 року №346/40-01/20718805, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Податковому Кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, надав клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строку звязку з неможливістю явки до суду, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Фесто виробництво» з 20.02.1995 року є платником податків і зборів та перебуває на обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Позивач з 28.08.1997 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку ПДВ №100268101.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим були проведені позапланові виїзні перевірки ДП «Фесто Виробництво»:

- з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунок платника у банку декларації ПДВ за червень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт №308/40-1/20718805 від 08.08.2011р.

- з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунок платника у банку декларації ПДВ липень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт № 346/40-01/20718805 від 08.09.2011р.

Відповідно до висновків акта перевірки № 308/40-1/20718805 від 08.08.2011р. встановлені порушення п.п.14.1.18, п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14, п. 15.1 ст. 15, п. 198.6 ст. 198, п. 200.17 ст. 200, п. 201.1, п. 2.1.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2011 р. на суму 11,471грн. у зв'язку з тим, що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням вказанім в податкових накладних. Тобто в податкові накладні внесені недостовірні дані щодо обов'язкового реквізиту, передбаченого п.201.1., ст.201 Податкового кодексу України, а тому такі податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.

У висновках акта перевірки № 346/40-01/20718805 від 08.09.2011р. за липень 2011 р. зазначено, що висновками акта перевірки за червень 2011р. підприємству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 11471 грн. Та також сума ПДВ 183,0 грн. не має права до включення до податкового кредиту червня, загалом 11654грн.

На підставі вказаних актів перевірок СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийняла податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 23.08.2011р. №0000934001 про зменшення розміру суми від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2011 р. на 11 471грн. і застосування штрафних санкцій на суму 1 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 04.11.2011р. №00001364001 про зменшення розміру суми від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2011 р. на 11 471грн.

- податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011р. №0001114001 про зменшення бюджетного відшкодування за липень 2011 р. на суму 11 654грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 2913,50грн.

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011р. №0001624001 про застосування фінансових санкцій у розмірі 2913,50грн.

Податкове повідомлення-рішення від 23.08.2011р. №0000934001 було оскаржено ДПА в АР Крим. Рішенням від 27.10.2011г. №4163/10/25-023 повідомлення скасовано в частині застосування штрафної санкції, винесено повідомлення-рішення від 04.11.2011р. №0001364001.

Податкове повідомлення-рішення від 20,09.2011р. №0001114001 було оскаржено ДПА в АР Крим і рішенням від 25.11.2011 р.№44538/10/25-023 в задоволенні скарги відмовлено - податкове повідомлення-рішення №0001114001 залишено без змін, донараховано штрафні санкції в сумі 2913грн., винесено повідомлення-рішення від 30.11.2011р. №0001624001. Рішенням Державної податкової адміністрації України від 23 грудня 2011 року. №8275/6/10-2115 ДП "Фесто Виробництво" було відмовлено в задоволенні повторної скарги.

Не погодившись з зазначеним висновком ДП "Фесто Виробництво" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000934001 від 23.08.2011 року, №00001364001 від 04.11.2011 року, рішення №0001114001 від 20.09.2011 року та №0001624001 від 30.11.2011 року.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим № 0000934001 від 23.08.2011 року, №00001364001 від 04.11.2011 року, рішення №0001114001 від 20.09.2011 року та №0001624001 від 30.11.2011 року, суд зобовязаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010р. визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 14.1.191 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI 180.1 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу)

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198)

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. -

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

В актах перевірки Дочірнього підприємства «Фесто Виробництво» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунок платника у банку декларації ПДВ за червень, липень 2011 року зазначено, що перевірками встановлені порушення п.п.14.1.18, п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14, п. 15.1 ст. 15, п. 198.6 ст. 198, п. 200.17 ст. 200, п. 201.1, п. 2.1.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що привело до зменшення розміру суми від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2011 р. на 11471грн. і застосування штрафних санкцій на суму 1 грн. та зменшення бюджетного відшкодування за липень 2011 р. на суму 11654грн. і застосування фінансових санкцій у розмірі 2913,50грн.

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за спірні періоди.

Судом встановлено, що в рамках договору на надання послуг з доступу до мережі Інтернет від 11.09.2006р., укладеним з ЗАТ "Кримсько-американська торгово-промислова компанія" платіжним дорученням від 21.06.2011р. №53016393 на суму 13,624грн., у тому числі ПДВ 2270,67грн. оплачено рахунок контрагента від 09.06.2011р. №ка-0000334. Акт виконаних робіт підписаний 30.06.11р. Отримана податкова накладна від 21.06.2011р. №30 на суму 13624грн, в т.ч. ПДВ 2270 грн.

В рамках договору з підприємством "Росмен" від 1 липня 2010 р. на поставку змащення платіжним дорученням від 07.06.2011р. №53016274, контрагенту були перераховані грошові кошти на суму 55202,40 грн., у тому числі ПДВ 9200,40 грн., згідно виставленого рахунку від 03.06.2011р. №СФ-2000718. Товар отримано за видатковою накладною від 14.06.11р. №РН-2000732. Отримана податкова накладна від 07.06.2011р. №51 на суму 55202,40 грн., у тому числі ПДВ 9200,40грн.

Всього фактично сплаченого ПДВ за вказаними контрагентам у червні 2011 року 11471 грн. Сума відображено в декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року. (прил.5, стор.9,77) і в реєстрі отриманих податкових накладних - стор.71,159.

Крім того, фактичне перерахування грошових коштів підтверджується довідкою банку від 02.02.2012р.

Пунктом 198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання д оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Статтею 198 ПК України, передбачено, датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання товару, підтверджена податкової накладної.

Пункт 198.6, ст.198 ПК України передбачає лише одну підставу для зменшення податкового кредиту - відсутність податкової накладної.

Оскільки всі суми підтверджені податковими накладними у ДП "Фесто Виробництво" не було підстав не включати їх в податковий кредит. Більш того вбачається з акту, що зазначені суми також включені і в податкові зобов'язання контрагентів.

Пунктом 200.4 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

У суді знайшов підтвердження факт правомірності формування позивачем податкового кредиту у червні 2001 року, що у свою чергу доводить законність визначення ним бюджетного відшкодування з ПДВ у червні 2011р.

Таким чином, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит і подальше бюджетне відшкодування.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивачем дотримано вимоги Податкового Кодексу України щодо права включення суми сплаченого ПДВ за даними фінансово-господарськими правовідносинами до податкового кредиту за червень 2011 року та бюджетне відшкодування з ПДВ у липні 2011р., що вказує на безпідставність заперечень відповідача та неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000934001 від 23.08.2011 року, №00001364001 від 04.11.2011 року, рішення №0001114001 від 20.09.2011 року та №0001624001 від 30.11.2011 року та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при зверненні до суду сплатив 28,23 грн. судового збору, який і підлягає поверненню.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.02.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 13.02.2012 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим: №0000934001 від 23.08.2011 року, №00001364001 від 04.11.2011 року, №0001114001 від 20.09.2011 року та №0001624001 від 30.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Фесто Виробництво» 28,23 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Латинін Ю.А.

<Текст >