Постанова № 21786759, 08.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2011 р.

о 10 годині 27 хвилин Справа №2а-8165/11/0170/11 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянув за участі представників сторін від позивача ОСОБА_1, довіреність №232 від 10.05.2011р.

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №7/10-0 від 10.03.2011р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівного заводу «Фірма Селма»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод «Фірма Селма» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001250700 від 22.06.2011р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011р. у розмірі 367488,69грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно завищення позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2011року у звязку із тим, що по сумах ПДВ, які включені позивачем до податкового кредиту лютого 2011року, не отримано відповіді від інших податковий інспекції щодо контрагентів позивача за господарськими операціями з якими сформовано податковий кредит лютого 2010року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.07.2011р. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод «Фірма Селма» є юридичною особою, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.23), знаходиться на обліку в ДПІ в м. Сімферополь як платник податків.

З 19.09.1997р. ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма Селма» є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №100336917(а.с.29).

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополь проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма Селма» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011р., яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось за січень 2011р.

За результатами перевірки складено акт №221/07/32785994 від 03.06.2011р., в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено завищення ВАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 367488,69грн., у звязку із порушенням останнім п.п. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України. (а.с. 7-14).

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.п 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ґрунтуються на тому, що у звязку з відсутністю відповіді від податкових інспекцій щодо кінцевих постачальників по ланцюгу постачання, неможливо підтвердити факт отримання товарів, робіт, послуг на суму 367488,69грн. В акті перевірки зазначено, зокрема, що існує прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Як вбачається із зазначеного акту перевірки №221 від 03.06.2011р., шляхом співставлення здійснених відповідачем запитів та сум ПДВ, щодо яких направлено запити із додатком №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2011року, судом встановлено, що відповідачем здійснені запити до інших інспекцій задля проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, суми ПДВ по операціями з якими включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011року, а не до складу податкового кредиту січня 2011 року.

На підставі акту №221/07/32785994 від 03.06.2011р., відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001250700 від 22.06.2011р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 367488,69грн. (а.с.15).

Позивачем до ДПІ в м. Сімферополь направлено заперечення на акт перевірки (а.с.16-17), які відповідно до листа від 21.06.2011р. вих.№3678/10/07-00 відповідачем визнані безпідставними (а.с.18-22).

З 01.01.2011року набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України).

Статтею 14 цього Кодексу встановлено у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

14.1.18. бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

14.1.179. податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді;

14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2. ст.200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Пунктом 200.4. цієї статті визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із наведених норм, вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає відємне значення податку на додану вартість у сумі, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення.

Як вбачається із податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2011року, сума відємного значення поточного податкового періоду складає 378809грн.

Щодо сплати позивачем сум ПДВ, які заявлені до бюджетного відшкодування у лютому 2011року, контрагентам та до Державного бюджету України, суд зазначає, що актом документальної позапланової виїзної перевірки №177/07-00/20732066 від 10.05.2011р. з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за лютий 2011року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.01.2011р. до 31.01.2011р. відповідачем підтверджене правомірність нарахування позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2011р. у сумі 367488,69грн.

Крім того, судом до матеріалів справи залучені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, які підтверджують правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування, зокрема копії податкових накладних, платіжних доручень про сплату ПДВ контрагентам або до Державного бюджету України, прибуткових накладних, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів, робіт(послуг), митних декларацій.

Суд зазначає, що всі ці документи досліджувалися відповідачем при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, за наслідками якої складено акт №177/07-00/20732066 від 10.05.2011р., що вбачається із зазначеного акту перевірки.

Судом встановлено, що суми ПДВ, які включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011року та щодо яких відповідачем направлено запити на проведення зустрічних перевірок не брали участь у розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2011року, а відтак відповідач безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог ст.14 ПК України.

Щодо правомірності віднесення позивачем сум ПДВ у розмірі 338881,28грн.(загальна сума ПДВ щодо якої направлено запити про проведення зустрічних перевірок) до складу податкового кредиту лютого 2011року суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Твердження відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит за лютий 2011року, ґрунтується виключно на тому, що відповідачем не отримані відповіді на запити щодо проведення перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а відтак неможливо підтвердити або спростувати факт постачання товарів та робіт(надання послуг).

Такі підстави для зменшення суми податкового кредиту позбавлені будь-якого правового обґрунтування.

ПК України не ставить в залежність право платника податку на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту із проведенням перевірок його контрагентів податковим органом. Більш того, із вище визначених норми ПК України випливає, що право на нарахування податкового кредиту виникає за першою подією, або перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента або отримання товарів(робіт, послуг). Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

ПК України не ставить у залежність право платника податку на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту із фактичним отриманням цих товарів, робіт (послуг).

Слід зазначити, що у відповідача відсутні зауваження щодо наявності або належного оформлення податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит за січень 2011р., а в подальшому заявлене бюджетне відшкодування за лютий 2011р. Немає і зауважень щодо податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит лютого 2011року.

Судом до матеріалів справи залучені копії податкових накладних, суми ПДВ по яких включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011р., та щодо яких відповідачем направлено запити про проведення зустрічних перевірок.

Всі зазначені податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України.

Також судом до матеріалів справи залучено документи первинного бухгалтерського обліку позивача, а саме приходні накладні, видаткові накладні, копії платіжних доручень про сплату вартості поставлених товарів(робіт, послуг), суми ПДВ по яких включені позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011року та щодо яких направлено запит на проведення зустрічної перевірки. Зазначені докази підтверджують отримання позивачем товарів (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності позивача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується правомірність включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту лютого 2011року у сумі 338881,28грн.(загальна сума ПДВ щодо якої направлено запити про проведення зустрічних перевірок).

Акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить будь - яких обґрунтувань щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за лютий 2011року у розмірі 28607,41грн. (367488,69грн. сума яка зменшена актом перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, - 338881,28грн. (сума ПДВ податкового кредиту лютого 2011р., щодо якої направлено запити на проведення зустрічних перевірок).

Суд вважає за необхідне зазначити, що порушення вимог законодавства іншими субєктами господарської діяльності є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких субєктів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем та не може бути підставою для зменшення заявленого позивачем податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

З огляду на вищевикладене, висновки акту перевірки №221/07/32785994 від 03.06.2011р., щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2011р. у сумі 367488,69грн., є протиправними, а відтак податкове повідомлення-рішення №0001250700 від 22.06.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 367488,69грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.11.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 14.11.2011 року.

Керуючись ст. ст.11, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим №0001250700 від 22.06.2011р. про зменшення Публічному акціонерному товариству Електромашинобудівний завод «Фірма Селма» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010року у розмірі 367488,69грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 1 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Москаленко С.А.

<Текст >