Постанова № 21786748, 14.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2012 р. (12:00) Справа №2а-14714/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

розглянувши за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 111 від 16.11.2011 року,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 04/9/10-0 від 19.08.2011 року,

ОСОБА_3, довіреність № 800/9/10-0 від 13.02.2012 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Госпрозрахункова будівельна ділянка Республіканського унітарного підприємства «Будівельний трест № 14»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Дочірнє підприємство «Госпрозрахункова будівельна ділянка Республіканського унітарного підприємства «Будівельний трест № 14» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0006641501 про визначення грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 18887,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено про те, що суму відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року підприємством визначено вірно з урахуванням відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду І кварталу 2011 року. В свою чергу, відємне значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року сформовано з урахуванням вимог п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що передбачав включення до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду, яким, в даному випадку, є 2010 рік. Відтак, на думку позивача, необґрунтованим є рішення відповідача щодо донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 18887,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.12.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 14.02.2011 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що з дати набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні періоди: другий, другий і третій квартали та другий-четвертий квартали 2011 року. Згідно з п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Тобто, в «Перехідних положеннях» Податкового кодексу України не вказано, що за наслідками півріччя, трьох кварталів та року розрахунок обєкту оподаткування здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 11.11.1998 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Дочірнього підприємства «Госпрозрахункова будівельна ділянка Республіканського унітарного підприємства «Будівельний трест № 14», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 066519 від 03.09.2008 року (а.с.9).

Посадовими особами ДПІ в м. Ялта АР Крим 16.09.2011 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ДП «Госпрозрахункова будівельна ділянка Республіканського унітарного підприємства «Будівельний трест № 14».

За результатами перевірки складено акт № 2660/20672658/15-1 від 16.09.2011 року (а.с.11-13), в якому зафіксовано порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 18887,00 грн.

Так, згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у рядку вх. №.78139 від 02.08.2011 року підприємством отримані доходи в сумі 720021,00 грн. (рядок 01), витрати в сумі 802141,00 грн. (рядок 04), в тому числі відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 164561,00 грн. (рядок 06.6), відємне значення в сумі 82120,00 грн.

Таким чином, відємне значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року без врахування обєкту оподаткування попереднього податкового року дорівнює 82441,00 грн. В графі 3 рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року мало бути відображено замість 549371,00 грн. замість 1079097,00 грн.

Однак, у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал від 08.08.2011 року № 80454 підприємством відображені витрати у рядку 06.6 «Відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду за І квартал 2011 р.» в сумі 82120,00 грн.

Висновки податкового органу засновані на тому, що відповідно до п.1, п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ ІІІ застосовується при розрахунках з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, отриманих та проведених з 01 квітня 2011 року.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 2660/20672658/15-1 від 16.09.2011 року були оскаржені позивачем до ДПІ в м. Ялта (а.с.25-26).

Проте, рішенням ДПІ в м. Ялта № 20247/10/15-1 від 30.09.2011 року (а.с.27-28) заперечення залишені без задоволення.

На підставі даних проведеної камеральної перевірки ДПІ в м. Ялта АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006641501 від 04.10.2011 року (а.с.35), в якому визначено суму грошового зобовязання позивача з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 18887,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0006641501 від 04.10.2011 року, позивачем було його оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ в м. Ялта (а.с.29-31).

Рішенням ДПІ в м. Ялта від 12.11.2011 року № 4259/20/25-023 (а.с.32-34) у задоволенні скарги позивача відмовлено, податкове повідомлення-рішення № 0006641501 від 04.10.2011 року залишено без змін.

Не погодившись з рішенням податкового органу, прийнятим в адміністративному порядку, позивачем податкове повідомлення-рішення № 0006641501 від 04.10.2011 року було оскаржено у судовому порядку.

В ході розгляду справи судом перевірено висновки ДПІ в м. Ялта АР Крим щодо заниження позивачем обєкту оподаткування у ІІ кварталі 2011 року, та як наслідок, необхідність донарахування податкового зобовязання, і було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року та який визначає, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ Податкового кодексу України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за І квартал 2011 року позивач мав керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталі 2011 року, обєкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Як свідчать матеріали справи, згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року від 02.08.2011 року (а.с.16-18) позивачем задекларовано доходи в розмірі 720021,00 грн. (рядок 01), витрати в сумі 802141,00 грн. (рядок 04) та у рядку 06.6. зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду, тобто 2010 року, в сумі 164561,00 грн.

З урахуванням зазначеного вище суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано склад обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт правомірності визначення позивачем у І кварталі 2011 року від'ємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 08.08.2011 № 80454 (а.с.14-15) у складі витрат рядок 04 (сума 2058607,00 грн.) позивачем зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 82120,00 грн.

За висновками податкового органу, позивачем декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року заповнено з порушеннями ПК України, оскільки до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Суд не погоджується з висновками податкового органу в зазначеній частині з урахуванням наступного.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України законодавцем визначено особливий порядок формування обєкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення вказаної норми дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

За таких умов, суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначено відємне значення обєкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року з урахуванням відповідного показника І кварталу 2011 року, сформованого, в свою чергу, за рахунок відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду 2010 року.

Зазначене свідчить про відсутність з боку позивача порушень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України та, як наслідок, помилковість висновків податкового органу про заниження позивачем у ІІ кварталі 2011 року обєкту оподаткування.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи спростовані висновки податкового органу про заниження позивачем податкових зобовязань з податку на прибуток у ІІ кварталі 2011 року, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0006641501 таким, що прийняті Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим протиправно, упереджено, без врахування дійсних обставин, у звязку з чим підлягають скасуванню.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.02.2012 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАСУ постанова оформлена та підписана 20.02.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 04.10.2011 року № 0006641501.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.