Постанова № 21786746, 20.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2012 р. <Текст >Справа №2а-13295/11/0170/1 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Трещової О.Р., при секретарі судового засідання Веретенникової Ю.В., за участю: представника позивача Малежік Н.В.,

представника відповідача Ткач О.А.,

представника третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Благодійний фонд "Президент" про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Благодійний фонд «Президент» звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації в м. Євпаторії», про зобовязання відповідача скасувати державну реєстрацію права власності квартири № 1 загальною площею 122,9кв.м. в будинку АДРЕСА_1, зареєстрованого за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу на Товарній біржі «Біржа західно-кримського регіону» від 12.04.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є орендарем нерухомого військового майна нежитлових приміщень площею 275,7кв.м. в будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1, але в липні 2011р. при проведенні заходів по оцінці невідємних поліпшень, проведених фондом в орендованому приміщенні, стало відомо, що частина орендованого приміщення, а саме: нежитлові приміщення № 1-8,25-30, самовільно зайняті родиною ОСОБА_6 у 2006р., зареєстровані як квартира АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу на Товарній біржі «Біржа Західно-кримського регіону» від 12.04.2011р.

Разом з тим, як стверджує позивач, статус квартири даному обєкту нерухомості не привласнювався, будь-яких дозволів на реконструкцію та переобладнання не видавалось. Фактично вказана частина нежитлового приміщення була захоплена ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за якими рішенням Кримського третейського суду від 29.10.2007р. № Е110/055-Н-2007 було визнано право власності як на квартиру АДРЕСА_1, однак 26.05.2009р. рішенням Київського районного суду м. Сімферополя по справі № 2-47/2009 вищевказане рішення третейського суду було скасовано, це рішення було залишено без змін згідно з ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 16.09.2009р., а отже набрало законної сили.

Проте, незважаючи на це, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали біржовий договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_3, а КРП «БРТІ м. Євпаторії», незважаючи на повідомлення від євпаторійської КЕЧ про рішення суду щодо скасування права власності на квартиру за ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не скасувало реєстрацію права власності за ними та зареєструвало право власності за новою фізичною особою ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу.

Позивач вважає, що така реєстрація права власності суперечить чинному законодавству України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про нотаріат», ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України угоди відносно нерухомості підлягають саме нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Разом з тим, договори, укладені на товарній біржі, не є прирівняними до нотаріально посвідчених договорів, а лише підлягають подальшому нотаріальному посвідченню.

Позивач вважає, що норми Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991р. не підлягають застосуванню, оскільки норми цього спеціального закону не відповідають нормам ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004р. та який згідно зі ст. 4 даного кодексу є основним актом цивільного законодавства.

На думку позивача, біржовий договір також суперечить нормам ст. 655 ЦК України, де сторонами за договором є покупець та продавець, що наділені правом укладати угоду та підписувати договір купівлі-продажу, але ніяк не біржові брокери, що виступають від імені власника та потенційного покупця. Брокерські послуги, як вважає позивач, не можуть в силу норм ст. 174 ЦК України розцінюватися як представництво інтересів при укладенні угоди купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивач, вважає, що відповідачем порушена ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень», відповідно до якої реєстрація здійснюється на підставі договорів, укладених в установленому порядку, однак, як вважає позивач, угода купівлі-продажу, оформлена на Товарній біржі «Біржа західно-кримського регіону», не відповідає нормам діючого цивільного законодавства та відсутні підстави для її правової реєстрації, про що співробітники КРП «БРТІ м. Євпаторії», проводячи реєстрацію, також не могли не знати.

За таких обставин, а також враховуючи, що ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» гарантований захист прав орендаря на орендоване майно, отримане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановеним законодавством відносно захисту права власності, позивач просить захистити його права у спосіб, визначений в позові.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.11.2011 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2011 року суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та в в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Євпаторійську КЕЧ району МО України.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2011 року судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2011 року було замінено позивача Благодійний фонд «Президент» на належного позивача Євпаторійську КЕЧ району МО України.

Враховуючи, що новим позивачем не наведено інших підстав позову, суд розглядає його позовні вимоги виходячи з підстав, наведених в первісному позові, що був поданий до суду Благодійним фондом «Президент».

Крім того, ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика»; а в в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Благодійний фонд «Президент» (а.с. 115-116)

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 182 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, повязані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулюються нормами Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”від 01.07.2004р. №1952-IV із змінами та доповненнями (далі Закон №1952-IV), що визначено статтею 1 цього Закону.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.1 Закону №1952-IV).

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону №1952-IV, обовязковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону №1952-IV до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Також п.7 Прикінцевих положень Закону №1952-IV зазначено, що до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи ту обставину, що єдина система органів державної реєстрації прав, створення якої передбачено саме Законом №1952-IV, в тому числі до створення місцевих органів державної реєстрації - відділень державної гозпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (ст.7 цього Закону), ще не створена, суд встановив, що реєстрація об'єктів нерухомості проводиться підприємствами реєстрації та технічної інвентаризації, яким делеговані такі повноваження, і враховуючи організаційно-правову форму відповідача у справі не обовязковим є статус саме комунального підприємства бюро технічної інвентаризації.

Повноваження комунальних підприємств бюро реєстрації та технічної інвентаризації як узагальнюючого поняття системи органів, спрямованих на виконання делегованих повноважень щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на час звернення позивача щодо здійснення реєстрації також визначені п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445), відповідно до якого державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Отже, відповідач в межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці виконує делеговані йому виконавчим органом місцевого самоврядування повноваження щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Таким чином відповідач при виконанні делегованих повноважень владного субєкта здійснює владні управлінські функції, тобто передбачені законом дії у сфері діяльності публічної влади і у розумінні п. 1 ст. 3 КАС України лише на основі норм діючого законодавства України.

В силу ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

З цього слідує, що захисту у судовому порядку підлягають порушені права, свободи або інтереси особи.

Досліджуючи вказані обставини та перевіряючи наявність доказів перебування майна у власності позивача, доказів звернення позивача до відповідача з проханням скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та відмови відповідача у цьому, що може свідчити про порушення прав позивача Євпаторійської КЕЧ району МО України з боку відповідача та бути підставою даного позову, суд встановив наступне.

Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України являється юридичною особою (ідентифікаційний код 07786127), зареєстрованою 20.07.2001 року, що підтверджується Довідкою № 34106 з ЄДРПОУ від 05.04.2006р.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, Євпаторійська КЕЧ району МО України стверджує, що саме позивачу належить на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1, яке перебуває в нього на балансі, та частина якого незаконно була отримана третіми особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а потім незаконно зареєстровано право власності за ОСОБА_3

Судом в повному обсязі в судовому засіданні досліджений оригінал інвентарної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 та встановлено, що відповідно до довідки про належність будівель вказаного домоволодіння їх первинним власником на підставі Акту державного приймання, затвердженого рішенням Євпаторійського міськвиконкому № 647 від 05.9.1961р. була Військова частина 10452.

Судом встановлено, що згідно плану домоволодіння та експлікації, будівля АДРЕСА_1 складається з двох частин клубу та гуртожитку.

На підставі свідоцтва про право власності, виданого Євпаторійським міськвиконкомом 12.07.2004р., власником зазначеного домоволодіння являється Військова частина А-2677 МО України.

Судом встановлено, що частина будівлі (клуб) був приватизований приватною фірмою та на сьогодні є окремим обєктом нерухомості, стосовно якого спору між сторонами не існує.

Судом встановлено, що згідно матеріалів інвентарної справи за домоволодінням АДРЕСА_1 (в частині гуртожитку в цілому), будь-які інші власники, крім Військової частини А-2677 не зареєстровані.

Отже, останнім власником гуртожитку зазначена військова частина А2677 Міністерства оборони України.

Судом встановлено, що протягом 2004-2008 років домоволодіння АДРЕСА_1 неодноразово передавалося з балансу на баланс різних військових частин, але в БТІ зазначені факти передачі майна будь-яким чином не відображалися та не реєструвалися.

Так, на підставі Акту прийому (передачі) від 10.10.2006р. будівля за адресою: АДРЕСА_1, була передана від військової часини А2506 в експлуатацію та підпорядкування до Євпаторійської КЕЧ району МО України.

Згідно акту прийняття-передачі основних засобів від 02.03.2007 року будівля за адресою: АДРЕСА_1, була передана від Євпаторійської КЕЧ району МО України на баланс Будинкоуправлінню № 2 Євпаторійської КЕЧ району.

Зазначений факт також підтверджується довідкою № 251 від 02.11.2008р., довідкою №6 від 12.01.2012р.

Судом встановлено, що Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України являється окремою юридичною особою (ідентифікаційний код 22993481), зареєстрованою 24.12.2001 року, що підтверджується Довідкою № 751 з ЄДРПОУ від 24.12.2001 року.

Таким чином, судом встановлено, що на момент подання позову та розгляду справи по суті право власності за домоволодінням АДРЕСА_1 (в частині гуртожитку) зареєстроване за Військовою частиною А-2677, а фактично обєкт нерухомості перебуває на балансі Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, яке є самостійною юридичною особою.

Отже, Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина району не являється ні юридичним власником домоволодіння, ні його балансоутримувачем, ні фактичним користувачем, а тому суд вважає, що права позивача в частині реєстрації права власності за іншими особами на обєкт нерухомості, до якого позивач взагалі не має ніякого відношення, фактично не порушені.

Отже, позовні вимоги Євпаторійської КЕЧ району МО України є необгрнутованими та не підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що рішенням Кримського третейського суду від 29.10.2007р. № Е110/055-Н-2007 за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по Ѕ на кожного було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Право власності за вказаними особами було зареєстровано КРП «БРТІ м. Євпаторії» 26.11.2007р., що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

При цьому суд додатково зазначає, що право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було зареєстровано в період, коли домоволодіння АДРЕСА_1 вже перебувало на балансі Будинкоуправління № 2 Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 26.05.2009р. по справі № 2-47/2009, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 16.09.2009р., вищевказане рішення третейського суду було скасовано, у звязку з чим Євпаторійська КЕЧ району звернулась до відповідача із замовленням № 10/830юр про скасування правової реєстрації на обєкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, листом за вих. № 10/830юр від 30.11.2010р. відповідач повідомив позивача про те, що скасувати цю реєстрацію права власності є неможливим, оскільки квартира № 1 продана ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і право власності на неї зареєстровано за фізичною особою на підставі договору купівлі-продажу.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 12.04.2010р. на Товарній біржі «Біржа західно-кримського регіону» уклали договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_3, а КРП «БРТІ м. Євпаторії» зареєструвало це право власності.

13.05.2011р. між ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 1305001/000-КФ/11 про отримання останнім кредиту у сумі 240000грн., в забезпечення виконання зобовязань за яким 13.05.2011р. між сторонами також був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.

Як свідчать матеріали справи, Євпаторійська КЕЧ району МО України позивач по справі зверталась до відповідача лише з проханням скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6, внаслідок чого і дізналась про існування нового власника квартири ОСОБА_3

З проханням скасувати реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 Євпаторійська КЕЧ району МО України до відповідача не зверталась та відмови у цьому з наведенням підстав не отримувала.

Таке звернення за вих. № Б-2/2011 від 15.11.2011р., як свідчать матеріали справи, 21.11.2011р. надходило до відповідача від третьої особи - Благодійного фонду «Президент», а не від позивача по справі, у звязку з чим суд доходить висновку про те, що позивачем не доведено факту порушення його прав відповідачем по справі.

Суд також вважає, що позовні вимоги позивача є передчасними.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV № 1952-IV від 01.07.2004р., з наступними змінами і доповненнями, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Аналогічні положення закріплені у п. 2.1 та п. 2.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5.

Проте, на момент розгляду даної справи документ, що підтверджує припинення права власності за ОСОБА_3, відсутній.

Як свідчать матеріали справи, в провадженні Євпаторійського міського суду АР Крим знаходиться справа № 2-2645/11 за позовом Голови Благодійного фонду «Президент» Аветісян Р.Р. до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, третьої особи Євпаторійської КЕЧ району МО України про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 12.04.2010р.

Суд вважає, що саме задоволення судом даного позову та набрання рішенням суду законної сили може бути підставою для скасування відповідачем реєстрації права власності за ОСОБА_3

Посилання позивача в обгрунтування позовних вимог про зобовязання відповідача скасувати державну реєстрацію права власності, на те, що реєстрація права власності за ОСОБА_3 на підставі біржового договору суперечить чинному законодавству України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про нотаріат», ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України угоди відносно нерухомості підлягають саме нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а договори, укладені на товарній біржі, не є прирівняними до нотаріально посвідчених договорів, а лише підлягають наступному нотаріальному посвідченню, є безпіставними та не узгоджуються з обраним позивачем свособом захисту свого права, адже позивач не просить визнати протиправною саму реєстрацію права власності за ОСОБА_3 як неправомірно здійснену, а просить зобовязати БТІ її скасувати, що може бути здійснено БТІ виключно на підставі документу, що підтверджує припинення такого права.

Невідповідність обраного позивачем способу захисту свого права у даній справі фактичним обставинам справи та неможливість його реалізації відповідачем навіть за умови задоволення позову, підтверджується також тим, що, як свідчать матеріали справи, ухвалою Євпаторійського міського суду АРК від 31.10.2011р. по справі № 2-2645/11, яка набрала законної сили, було задоволено клопотання голови Благодійного фонду «Президент» Аветісян Р.Р. про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6 та ОСОБА_5, заборонивши ним або будь-якій іншій фізичній або юридичній особі здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження чи зміну правового статусу квартири у будь-який спосіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову, у суду не має підстав для стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.01.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 26.01.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Трещова О.Р.

<Текст >