Постанова № 21786724, 02.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

02 листопада 2011 р. (17:45) Справа №2А-5468/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання частково недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання частково недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2010р. за №0065731701/1 про сплату 1668,00грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість та 834,00грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а саме в частині нарахування позивачу податкового зобовязання в сумі 1472,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 736,00грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки відповідача про завищення позивачем у серпні 2008р. податкового кредиту на суму 1472,00грн. по господарській операції з придбання запчастин у контрагента ТОВ «Супермаркет запчастин «Автек» (ЄДРПОУ 33996686) внаслідок непідтвердження цієї суми податковою накладною, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи. Представник позивача також пояснив, що насправді у серпні 2008р. запасні частини від вказаного постачальника він не отримував, до податкового кредиту нічого не включав, а з вказаним постачальником почав працювати тільки у січні 2009р. До цього ж часу постачальником запасних частин було ТОВ «Автек-Сервіс» (ЄДРПОУ 317750934), від якого ним були отримані запасні частини у серпні 2008р. і разом з ними була отримана і податкова накладна № 45527 від 06.08.2008р., в тому числі ПДВ у розмірі 7519,17грн., в числі якого є спірна сума 1472,00грн. Крім того, позивач зазначив, що в рішенні відповідача від 18.11.2010р. за результатами розгляду його скарги вказано про те, що за даними дослідного програмного забезпечення «Автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» виявлені розбіжності між ф/о-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Супермаркет запчастин «Автек», проте не вказаний період, в якому виникли ці розбіжності, що свідчить про неповноту перевірки та протиправність нарахування податкового зобовязання в цій частині. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач також посилається на акти звірення розрахунків платника із бюджетом за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. з ПДВ, з яких слідує, що будь-які розбіжності між позивачем та відповідачем не виявлені та будь-які зобовязання у позивача відсутні. Позивач також стверджує, що він на підставі положень Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній на той час, обрахував суму податкового кредиту за серпень 2008р. за правилом першої події датою отримання від ТОВ «Автек-Сервіс» (ЄДРПОУ 31750934) податкової накладної із зазначенням суми ПДВ у складі ціни товару, у звязку з чим під час оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.09.2010р. №0006291701/0 надав відповідачу копії відповідних податкових накладних, що засвідчують факт придбання товарно-матеріальних цінностей, у тому числі і від ТОВ «Автек-Сервіс» (ЄДРПОУ 31750934), у зв”язку з чим донарахування йому податкового зобовязання з ПДВ у сумі 1472,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 736,00грн. вважає безпідставним.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву, зокрема, посилався на те, що проведеною ним плановою документальною перевіркою ф/о-підприємця ОСОБА_1 було встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, що призвело до завищення податкового кредиту, за що і було позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ та застосовані штрафні санкції. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобовязаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у звязку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки та прийняттям такого повідомлення рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 05.06.2002р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серія НОМЕР_1 (а.с. 10).

Таким чином, судом встановлено, що позивач являється субєктом господарювання, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

12.07-30.07.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі п. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до направлення від 12.07.2010р. № 1388/17-1 та направлення від 02.08.2010р. № 1476/17-1, проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено Акт перевірки № 10796/17-1 від 13.08.2010р. (а.с. 11-21).

Перевіркою встановлено ряд порушень позивачем податкового законодавства, зокрема, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку до сплати всього у сумі 5752грн., у тому числі за серпень 2008р. у сумі 1684грн., за березень 2009р. у сумі 1025грн., за травень 2009р. у сумі 239грн., за липень 2009р. у сумі 42грн., за серпень 2009р. у сумі 120грн., за грудень 2009р. у сумі 2467грн., за січень 2010р. у сумі 237грн., за березень 2010р. у сумі 307грн., та завищення за лютий 2010р. у сумі 369грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення № 0006291701/0 від 10.09.2010р. про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 8628,00грн.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПІ в м. Сімферополі АРК (а.с. 22-23)

Рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за вих. № 33547/25-017 від 18.11.2010р. відповідач скасував податкове повідомлення-рішення від 10.09.2010р. № 0006291701/0 в частині 4084,00грн. нарахованого податкового зобовязання з ПДВ та 2042,00грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишив без змін (а.с. 25-27).

У звязку з цим, 25.11.2010р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення № 0065731701/1, яким ф/о-підприємцю ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 2502грн., в тому числі 1668,00грн. основного платежу та 834грн. штрафних санкцій. (а.с. 24).

Не погодившись, позивач оскаржив його до ДПА в АР Крим (а.с. 34)

Рішенням ДПА в АР Крим за вих. № 1306/Х/25-023 від 21.12.2010р. повторна скарга позивача була залишена без розгляду (а.с. 32-33)

Перевіряючи дотримання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим порядку, підстав та строків проведення планової виїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", чинного під час проведення спірної перевірки, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 11-1 даного Закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Дослідивши надані відповідачем документи на підтвердження правомірності проведеної перевірки, суд не знаходить підстав вважати, що вона проведена безпідставно та з порушенням закону.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0065731701/1 від 25.11.2010р. в частині визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 1472грн. основного платежу та 736грн. штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Як зазначено у п. 2.5.2 акту перевірки № 10796/17-1 від 13.08.2010р., перевіркою було встановлено, що позивачем, у порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит в серпні 2008р., зокрема на суму 1472грн. внаслідок непідтвердження її податковою накладною від ТОВ «Супермаркет запчастин «Автек» (ЄДРПОУ 33996686) (а.с. 15 зворот).

Судом встановлено, що 05.03.20009р. ф/о-підприємець ОСОБА_1 надав до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року, в якій відобразив податкове зобовязання в розмірі 4659 гривень, податковий кредит в розмірі 4147 гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 512 гривень (а.с. 55-56)

При цьому, згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду лютий 2009р. була включена сума ПДВ 1472,00грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 339966826557, де також вказано, що періодом виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит, є серпень 2008р. (а.с. 57).

Як слідує з даних офіційного сайту ДПА України, особою з ІПН 339966826557 є ТОВ «Супермаркет запчастин Автек» (код ЄДРПОУ 33996686) (а.с. 80).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Отже, як свідчать матеріали справи, позивач самостійно задекларував у декларації за лютий 2009р. суму податкового кредиту 1472,00 грн. саме по господарській операції з контрагентом ІПН 339966826557 - ТОВ «Супермаркет запчастин Автек».

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що насправді у серпні 2008р. запасних частин від вказаного постачальника він не отримував, до податкового кредиту нічого не включав, а з вказаним постачальником почав працювати тільки у січні 2009р., а також про те, що постачальником запасних частин у серпні 2008р. було ТОВ «Автек-Сервіс» (ЄДРПОУ 317750934), від якого ним були отримані запасні частини у серпні 2008р. і разом з ними була отримана і податкова накладна № 45527 від 06.08.2008р., в тому числі і ПДВ у розмірі 7519,17грн., в тому числі спірна сума 1472,00грн.

Дослідивши податкову накладну № 45527 від 06.08.2008р. на суму ПДВ 7519,17грн., судом встановлено, що вона виписана ТОВ «Автек-Сервіс» (ЄДРПОУ 317750934), а відтак не може бути доказом правомірності віднесення до складу податкового кредиту 1472грн. по операціям з іншим контрагентом - ТОВ «Супермаркет запчастин Автек» (код ЄДРПОУ 33996686).

Ч. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначає, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що позивач у податковій декларації за лютий 2009р. виправив показники податкового кредиту за серпень 2008р., проте, як свідчать матеріали справи, не надав до перевірки податкову накладну від ТОВ «Супермаркет запчастин Автек» (ІПН 339966826557) за серпень 2008р., що свідчить про завищення ним податкового кредиту на 1472,00грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, з наступними змінами і доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступними змінами і доповненнями, визначає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 25 листопада 2010р. за № 0065731701/1 в частині нарахування позивачу податкового зобовязання у сумі 1472,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 736,00грн. винесено відповідачем законно та обґрунтовано.

Суд вважає безпідставними також посилання позивача, в обґрунтування своїх позовних вимог, на акти звірення його розрахунків із бюджетом за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. з ПДВ, з яких слідує, що будь-які розбіжності між позивачем та відповідачем не виявлені та будь-які зобовязання у позивача відсутні, адже ці акти відображають лише показники узгоджених у встановленому законом порядку податкових зобовязань та здійснених позивачем фактичних розрахунків з бюджетом за ними.

В той же час, суми заниження чи завищення платником податків податкових зобовязань в актах звірення розрахунків із бюджетом не відображаються, оскільки вони можуть бути виявлені виключно або перевіркою платника податків органом податкової служби, або самостійно платником податків, який в такому разі повинен їх виправити самостійно.

Разом з тим, доказів того, що вказана помилка була самостійно виявлена позивачем та виправлена до проведення спірної перевірки, позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ф/о-підприємця ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.11.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 07.11.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Кузнякова С.Ю.

<Текст >