Постанова № 21786691, 06.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2011 р. (14:40) Справа №2а-12998/11/0170/11 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участі представника позивача Казанцевої З.Т., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб та пені, нарахованої за його несвоєчасну сплату в загальній сумі 265152,00грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем у строки встановлені законом не сплачується податок з доходів фізичних осіб, штраф та пеня, нараховані за його несвоєчасну сплату.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, надав пояснення по суті справи.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 24.10.2011р. відповідачу запропоновано надати письмові заперечення на адміністративний позов, а також всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю незявившегося представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» є юридичною особою (ІН 03348100), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.9), з 01.04.1994р. знаходиться на обліку в Джанкойській ОДПІ в АР Крим, що підтверджується довідкою (а.с.21).

Таким чином, відповідач є субєктом господарювання, платником податків, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Посадовими особами позивача проведено документальну позапланову виїзну перевірку КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя». За результатами перевірки складено акт від 10.08.2011р. №2847/23-1/03348100 (а.с.22-90), в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог:

- п.1.3 ст.1, ст.3, ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р., а саме встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування, перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за червень 2010р. в сумі 135,00грн.

- п.п 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р., п.п 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 06.04.2010р. до 31.03.2011р., в результаті чого донараховано пені в загальній сумі 265152,05грн.

За результатами перевірки та на підставі акту акт від 10.08.2011р. №2847/23-1/03348100 позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011р. №0018251701, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на 168,75грн. (135,00грн. за основним платежем, 33,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та нарахована пеня в загальній сумі 265152,05грн.

Статтею 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р. (що діяв на момент вчинення правопорушення) встановлено, що:

8.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом.

8.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

8.1.2. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Відповідно до ст. 20 Закону №889 розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Згідно пп. а) п.20.2. ст.20 Закону №889 фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є, зокрема, при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи.

Пунктом 20.3 ст.20 Закону №889 встановлено, особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є, зокрема:

а) при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного до 01.01.2011р., податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3) ст.1 Закону №2181 встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1. ст. 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом (п. «а» п.п.16.1.2 ст. 16 Закону №2181).

Відповідно до п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Закону №2181 нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

Перевіркою встановлена несвоєчасна сплата відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, у звязку із чим йому була нарахована пеня в загальній сумі 265152,05грн.

Як вбачається з матеріалів справи пеня, нарахована відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, нарахована за такі періоди:

з 06.04.2010р. до 31.12.2010р. 200129,03грн.

з 01.01.2011р. до 31.03.2011р. 65023,02грн.

Пунктом 6.2.1. ст.6 Закону №2181 було встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пп.6.2.3. п.6.2. ст.6 Закону №2181 встановлено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп.6.3.2 ст.6 Закону №2181 було передбачено, що разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Позивачем відповідачу виставлені податкові вимоги №1/38 від 26.10.2001р. на загальну суму 48979,00грн. та №2/213 від 12.12.2001р. на загальну суму 136939,86грн. (а.с.103).

Крім того, 08.04.2002р. позивачем прийняте рішення №10/24 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (а.с.104).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем було правомірно нараховано пеню на суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та останнім було вжито всіх заходів, передбачених Законом №2181 щодо стягнення такого боргу, а відтак пеня в сумі 200129,03грн. нарахована позивачем обґрунтовано та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо пені в сумі 65023,02грн., що нарахована за період з 01.01.2011р. до 31.03.2011р., то суд зазначає наступне.

З 01.01.2011року набрав чинності Податковий кодекс України.

Підпунктом 14.1.175.ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Судом встановлено, що податковим органом на суму податкового боргу у розмірі 65023,02грн. з податку на доходи фізичних осіб податкова вимога не надсилалась, отже, у позивача не виникло права на стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Щодо посилання податкового органу на те, що відповідачу надсилались податкові вимоги № 1/38 від 26.10.2001 року та № 2/213 від 12.12.2001 року, а тому є достатньо підстав для стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

По-перше, вимоги № 1/38 від 26.10.2001 року та № 2/213 від 12.12.2001 року направлялися відповідачеві на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який припинив дію з 01.01.2011 року та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у звязку зі сплатою нового податкового боргу, який утворився після 01.01.2011 року та регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено обовязкове направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку.

По-друге, відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, на яку посилався відповідач, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п.14.1.152. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Погашення податкового боргу можливо шляхом добровільного погашення платником податку такого боргу, звернення податковим органом стягнення на майно платника податку, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду регулюється спеціальною нормою - п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обовязковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Більш того, зі змісту п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку збільшення суми податкового боргу, якщо таке збільшення відбувається у межах того самого зобовязання за тим самим періодом (наприклад, на суму пені або в порядку адміністративного оскарження).

Проаналізувавши податкові вимоги № 1/38 від 26.10.2001 року та № 2/213 від 12.12.2001 року, суд встановив, що вони прийняті податковим органом стосовно податкового боргу, що виник до 01.01.2011 року.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення податкового боргу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкой» з податку доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011р. до 31.03.2011р., тобто за новий період, доводи податкового органу стосовно того, що відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України надіслання нової податкової вимоги, не вимагається, є безпідставними.

Таким чином, позовні вимоги в частині 65023,02грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 06.12.2011р. У повному обсязі постанову відповідно до ст.163 КАС України складено 12.12.2011р.

Керуючись ст.ст.122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» (ІН 03348100), з розрахункових рахунків в установах банків, які обслуговують Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 200129 (двісті тисяч сто двадцять девять) грн. 03коп. на користь Державного бюджету м. Джанкой (р/р №31113029700014 в УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740824, код платежу 14010100).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Москаленко С.А.

<Текст >