Постанова № 21786634, 10.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

10 червня 2011 р. 12:13 Справа №2а-5761/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

до Департаменту САТ ДПА УкраїниРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АРК

про визнання протиправними дій та скасування акту та рішення

за участю:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_2

відповідач - Департамент САТ ДПА України не зявився

відповідач - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим не зявився

Обставини справи: позивач звернувся до суду с адміністративним позовом до Департаменту САТ ДПА України, Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим та, з урахуванням уточнень, у судовому засіданні 10.06.11р., позовних вимог, просить скасувати рішення про застосування фінансової санкції від 19.04.11р. №000452.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення, Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим дійшло необґрунтованих висновків щодо допущення позивачем порушень законодавства, внаслідок чого неправомірно було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 261020,72грн.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином. У судовому засіданні, яке відбулося раніше представник відповідача Департаменту САТ ДПА України проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказавши, що рішення прийнято правомірно і підстав для його скасування немає. В обґрунтування правої позиції відповідачем надані письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.64-66).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» є юридичною особою, державна реєстрація якої проведена 25.05.2009р. Сімферопольською районною державною адміністрацією в АР Крим (а.с.57).

У період з 14.02.11р. по 15.02.11р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства при обігу алкогольних напоїв за період з 15.01.11р. по 31.01.11р.

За наслідком проведеної перевірки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим 15.02.11р. був складений акт №1178/54/32-01/36499654 (а.с.6-15) (далі акт перевірки).

На підставі акту перевірки Департаментом САТ ДПА України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 19.04.2011р. №000452 (а.с.19-20), яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 361020,72грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З висновків акту перевірки, вбачається, що у результаті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 14.05.05р. №178 «Про посилення державного контролю за цільовим використанням спирту підприємствами, що виробляють горілку та лікеро горілчані вироби, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору», що виразилося у тому, що на товаро транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв за період з 15.01.11р. по 31.01.11р. відсутня відмітка штампу «Виїзд дозволено» та особистий підпис представника органу СДПІ ВПП у м. Сімферополі на акцизному складі ТОВ «Кримська водочна компанія».

Департаментом САТ ДПА України в рішенні від 19.04.2011р. №000452 вказано, що фінансова санкція у розмірі 361020,72грн. застосована за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами і доповненнями), а також ст. 230 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З акту перевірки вбачається, що висновку про допущені порушення відповідач дійшов внаслідок встановлення у ході перевірки факту відвантаження горілки та лікеро горілчаних виробів без штампу «Виїзд дозволено» зі складу ТОВ «Кримська водочна компанія» (м. Сімферополь, вул. Узлова, 6) на Винницьку та Чернігівську філію ТОВ «Кримська водочна компанія» за період з 15.01.11р. по 31.01.11р.

Так перевіркою було встановлено, що на товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв, за вказаний період, відсутня відмітка штампу «Виїзд дозволено» та особистий підпис представника органу СДПІ ВПП у м. Сімферополь на акцизному складі ТОВ «Кримська водочна компанія» (м. Сімферополь, вул. Узлова, 6), чим порушено вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2775-УІ та наказу ДПА України від 14 травня 2005 р. № 178 «Про посилення державного контролю за цільовим використанням спирту підприємствами, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору» (із змінами). За період, що був перевірений, з акцизного складу ТОВ «Кримська водочна компанія» відвантажено алкогольних напоїв в асортименті (виноробна продукція, горілка та лікеро-горілчані вироби) без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній на суму 430342,7грн., у т.ч. горілки та лікеро-горілчаних виробів 170888,76грн.

За результатами перевірки встановлено, що на інших наданих до перевірки ТТН на переміщення алкогольних напоїв за період з 15.01.2011р. по 31.01.2011р. на Вінницьку та Чернігівську філію ТОВ «Кримська водочна компанія» в наявності відмітка штампу «Виїзд дозволено» № 6.

В акті перевірки наведений реєстр товаро транспортних накладних без відмітки «Виїзд дозволено».

Позивач не заперечує стосовно факту відсутності на досліджених відповідачем товаро транспортних накладних відмітки «Виїзд дозволено», але при цьому в обґрунтування відсутності такої відмітки вказує на те, що на території акцизного складу ТОВ «Кримська водочна компанія» (вул. Узлова, 6) постійно чергували представники Сімферопольської районної ДПІ та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків. У грудні 2010 року ТОВ «Кримська водочна компанія» продала свою алкогольну продукцію ТОВ «Універсальні дистрибюторські системи» на підставі укладеного Договору поставки № 14/09/09 від 14.09.2009 р. Продукція, передана за вищевказаним договором, була залишена ТОВ «Універсальні дистрибюторські системи» на території ТОВ «Кримська водочна компанія» за Договором відповідального збереження № 16/10/37 від 01 січня 2010 року, згідно Акту прийому-передачі № 009502 від 30 грудня 2010 року. Так як товар не вивозився і при цьому не формувалась товарно-транспортна накладна, представники ДПІ на акцизному складі проставили відмітку «Виїзд дозволено» безпосередньо на накладній № 009502 від 30.12.2010.

У січні 2011 року ТОВ «Універсальні дистрибюторські системи», у звязку з неможливістю реалізувати отриманий товар, досягло домовленості з ТОВ «Кримська водочна компанія» повернути придбаний товар шляхом купівлі-продажу за Договором № 14/09/09 від 14.09.2009р. ТОВ «Кримська водочна компанія» передало повернені таким шляхом алкогольні напої для подальшої реалізації своїм філіям, у тому числі Чернігівській та Вінницькій.

Позивач вказує, що для спрощення власного бухгалтерського обліку товарно-транспортні накладні на товар, придбаний у ТОВ «Універсальні дистрибюторські системи», позначались літерою «t», щоб відрізняти його від нової продукції щойно виготовленої на заводі, яка відвантажувалась на ті ж самі філії. ТТН з літерою «t» не контролювались податковими постами. Представники ДПС на акцизному складі пояснювали це тим, що хоча алкогольна продукція, яка зазначена у ТТН з літерою «t», і виготовлена безпосередньо ТОВ «Кримська водочна компанія», але є «товаром», так як повторно придбана у сторонньої організації. Жодних пропозицій щодо поставлення відміток на ТТН, позначених літерою «t», з боку представників ДПС на акцизному складі не поступало.

Залучені до матеріалів справи договори постачання, відповідального зберігання, накладна та акт приймання - передачі свідчать про викладені позивачем факти.

Пунктом 1.1. ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Згідно до пунктів 230.1, 230.2, 230.11 ст. 230 ПК України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу. Основним завданням представника органу державної податкової служби на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

Згідно до положень п. 230.15 ст. 230 ПК України, під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Пунктами 230.16, 230.18 вказаної статті ПК України визначено, що усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником органу державної податкової служби на акцизному складі. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Норма, викладена в п. 230.15 ст. 230 ПК України по суті є імперативною, оскільки містить обовязкове правило і діє незалежно від розсуду суб'єктів.

Дана норма обовязкова до виконання як з боку субєкта господарювання так і з боку представника органу ДПІ на акцизному складі.

Стаття 230 ПК України, інші норми Податкового кодексу України або інші нормативно правові акти не містять додаткових положень, відповідно до яких відвантаження горілки та лікеро горілчаних виробів може відбуватися в іншому, ніж встановлено ст. 230 ПК України, порядку.

Суд також вказує, що п. 230.18 ст. 230 ПК України, встановлена пряма заборона на транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі.

Отже позивач, при відвантаженні горілки повинен був дотриматися положень встановлених п. 230.15 ст. 230 ПК України, незалежно від того яка документація ним була оформлена раніше, а також незалежно від взаємовідносин з контрагентами та умовами зберігання товару.

Посилання позивача на пояснення з боку представників ДПІ на акцизному складі не можуть звільнити його від обовязку дотримання, при відвантаженні вказаної категорії товару, приписів встановлених Податковим кодексом України.

З урахуванням таких обставин суд приходить до висновку про вчинення позивачем порушення норми п. 230.15 ст. 230 ПК України та про обґрунтованість, в цій частині, висновків відповідача зроблених в акті перевірки.

Поряд з цим прийняте відповідачем за результатом перевірки рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 361020,72грн. є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як було вказано, рішенням відповідача штрафна санкція застосована за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами і доповненнями), ст. 230 Податкового кодексу України відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до акту перевірки, який став підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, та який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, перевіркою було виявлено порушення саме п. 230.15 ст. 230 ПК України.

Вказане свідчить, що штрафна санкція застосована відповідачем саме за порушення п. 230.15 ст. 230 ПК України.

Нормами Податкового кодексу України не встановлені штрафні санкції за порушення п. 230.15 ст. 230 ПК України.

Поряд з цим, стаття 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлює, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Згідно до положень п. 3.1 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно до п. 7 розділу 10 «Перехідні положення» ПК України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Матеріали справи, а саме акт перевірки та оскаржуване рішення не свідчать про застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення норм законодавства, яке не відноситься до податкового.

При цьому суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні вказано також про порушення позивачем Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Але при цьому про порушення цього нормативно - правового акту не вказано в акті перевірки. Крім того в рішенні не вказано яка саме норма цього нормативно правового акту порушена, у чому виразилося таке порушення і чим підтверджується.

Відповідачем також не надано пояснень стосовно порушення позивачем конкретних норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та доказів таких фактів.

З аналізу норм ПК України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вбачається, що приписи стосовно відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів за наявності відмітки у товарно-транспортній накладній представника органу державної податкової служби про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого його підпису, а також необхідності внесення запису у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів, містяться тільки у п. 230.15 ст. 230 ПК України.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не містить норми, яка б встановлювала правила щодо відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Таким чином, скільки відповідачем було встановлено порушення позивачем норми податкового кодексу України, який, згідно до положень п. 3.1 ПК України, відноситься до податкового законодавства, враховуючи те, що порушення вчинено у період з 15.01.11р. по 31.01.11р., тобто період охоплений періодом вказаним у п. 7 розділу 10 «Перехідні положення» ПК України, то суд робить висновок, що до позивача повинна була застосовуватися штрафна санкція у розмірі 1 грн., в той час як відповідачем застосована санкція у розмірі 361020,72грн.

Отже відповідач, за виявлене порушення повинен був застосовувати штрафні санкції з урахуванням положень п.7 розділу 10 «Перехідні положення» ПК України, чого відповідачем зроблено не було.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення, оскільки відповідач приймаючи таке рішення, діяв з порушенням норм діючого законодавства.

Враховуючи те, що суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями застосовувати до субєктів господарювання штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вказане рішення відповідача підлягає скасуванню у повному обсязі.

Крім іншого суд також вказує, що позивач має ліцензію на виробництво алкогольної продукції та за період перевірки здійснював діяльність на підставі такої ліцензії, що встановлено актом перевірки.

Згідно до довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №215815, місце зберігання спирту етилового ректифікованого за адресою вул. Узлова, 6, в м. Сімферополі внесено до Єдиного державного реєстру.

Актом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді був платником акцизного податку.

Згідно до положень п.п. 14.1.4. п.14.1. ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Згідно до положень п.п. 14.1.6. п.14.1. ст.14 ПК України, акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

Розділ VІ Податкового кодексу України містить положення щодо акцизного податку.

Так згідно до п.п. 212.1.1. п.212.1 ст. 212 ПК України, платником акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Відповідно до п.п. 14.1.224. п.14.1. ст.14 ПК України, розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку.

Як було вказано, Розділ VІ Податкового кодексу України містить положення щодо акцизного податку, у тому числі норму ст. 230 ПК України, якою встановлений порядок діяльності акцизних складів, зокрема порядок та умови відвантаження з них горілки та лікеро горілчаних виробів.

Згідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1. ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно до п.п. 14.1.157 п.14.1. ст.14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З системного аналізу норм Податкового кодексу України, суд робить висновок, що позивач, згідно до норм ПК України, є платником акцизного податку та є розпорядником акцизного складу.

Відвантаження з акцизного складу горілки та лікеро горілчаних виробів є однією з складових частин врегульованих ПК України правовідносин, що виникають під час здійснення діяльності платником акцизного податку.

Таким чином під час прийняття субєктом владних повноважень рішення про накладення штрафних санкцій, таке рішення повинно прийматися у формі податкового повідомлення рішення і відповідно до норм Податкового кодексу України, тоді як відповідачем було прийнято рішення не передбачене ПК України.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 14.06.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту САТ ДПА України про застосування фінансових санкцій від 19.04.11р. №000452.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.