Постанова № 21786633, 30.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

30 травня 2011 р. 12:02 Справа №2а-3323/11/0170/7 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фірми"Олівер"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та скасування висновків

за участю:

від позивача – представник за довіреністю ОСОБА_1;

від відповідача - представник за довіреністю ОСОБА_2,

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить:

-          визнати протиправними дії по проведенню перевірки та зазначення в Акті № 1831/15-2/30689361 від 03.03.2011р. висновків про недодержання вимог ч.1, ч.5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фірмою «Олівер» з постачальниками та покупцями, зазначеними в акті перевірки.

- визнати протиправними дії по проведенню перевірки та зазначення в Акті № 1831/15-2/30689361 від 03.03.2011в висновків про встановлення відсутності об’єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4,5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, даних, відображених у деклараціях з податку на прибуток (р.01.1 та р.04.1) за перевіряємий період, не визнання дійсними в частині завищених валових доходів та завищення валових витрат;

- визнати протиправними дії про проведенню перевірки та зазначення в Акті № 1831/15-2/30689361 від 03.03.2011р., висновків в частині визнання недійсним обсягів поставок та придбань, податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряємий період –в частині завищення податкових зобов'язань на суму 2721865,00 грн. та завищення податкового кредиту за перевіряє мий період на суму 2659262,00 грн.

Позивачем було збільшено позовні вимоги (а.с.84-85), та доповнено прохальну частину позовної заяви вимогами наступного змісту:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ в м. Сімферополі від 03.03.2011 № 651, на підставі якого проведено невиїзну документальну перевірку фірми «Олівер» з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.12.10р. по 31.12.10р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені з порушенням положень Цивільного Кодексу, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, та Закону України “Про податок на додану вартість”, Податкового Кодексу України.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених позові та надано пояснення по суті спору.

Представник позивача пояснив, що вважає протиправним сам факт проведення перевірки у зв’язку з протиправним виданням наказу на проведення перевірки від 03.03.2011 № 651, оскільки були відсутні підстави для проведення невиїзної позапланової перевірки, передбачені ст. 78 Податкового Кодексу України. Крім того, позивач зазначив, що висновки, викладені в Акті перевірки були зроблені працівниками відповідача без належного з’ясування всіх обставин з порушенням норм чинного законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував стосовно позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на позов (а.с.69). Відповідач вважає, що вчинені ним дії не порушують законодавства, а акт перевірки на який посилається позивач. не є в розумінні КАС України рішенням суб’єкту владних повноважень, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку фірми «Олівер» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.12.10р. по 31.12.10р., за результатами якої був складений акт №1831/15-2/30689361 від 03.03.2011р. (далі – акт перевірки) ( а.с.10-16).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення ч.1,ч.5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фірмою «Олівер» з постачальниками та покупцями;

Актом перевірки встановлена відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4,5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток (р.01.1 та р.04.1) за перевіряємий період, не є дійсними, в частині завищених валових доходів та завищення валових витрат. Також визнано недійсним дані декларацій з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбань, податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряємий період – в частині завищення податкових зобов'язань на суму 2721865,0грн. та завищення податкового кредиту за перевіряє мий період на суму 2659262,0грн.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки та з підставами ії проведення, звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем, відповідно до Наказу від 03.03.2011 № 651 (а.с.80), було призначено проведення невиїзної документальної перевірки фірми «Олівер» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010. Тривалість проведення зазначеної перевірки вказано –10 днів з 03.03.11р.

Підставами для проведення перевірки відповідач зазначив в наказі п.79.1 ст.79 та п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України (далі – ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 652 від 03.03.2011 відповідачем вирішено провести саме документальну невиїзну перевірку.

При цьому суд зазначає, що оскільки підставами для проведення планових та позапланових перевірок є різні підстави, визначені в статтях 77 та 78 Податкового кодексу, відповідач мав конкретизувати в наказі на проведення перевірку, яку саме перевірку (планову чи позапланову) він має намір провести.

Відсутність визначення виду перевірки свідчить про наявність порушень з боку відповідача встановленого Податковим кодексом України порядку при виданні оскаржуваного наказу.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Відповідно до ст. 77 Податкового Кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. (п.77.1 ст.77 ПК України).

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби (п.77.2.сст.77 ПК України ).

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (п.77.3 ст.77 ПК України).

У зв'язку з тим, що перевірку призначено з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 за податковою декларацією з ПДВ фірми «Олівер» за грудень 2010, тобто за окремим видом зобов'язань суд робить висновок про те, що вказаний наказ не мав бути виданий відповідно до підстав проведення перевірки , визначених ст. 77 ПК України, а документальна перевірка, призначена згідно з Наказом від 03.03.2011 № 651 не могла бути плановою перевіркою.

Щодо наявності підстав для видання оскаржуваного наказу відповідно до ст. 78 ПК України, суд зазначає наступне.

Вказана стаття визначає обставини, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка, а саме:

- П. 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- п. 78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- п.78.1.3. платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

- п.78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- п. 78.1.5. платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- п. 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- п.78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- П. 78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

-п.78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

- п.78.1.12. органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

- п.78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що 23.02.3011 року за вих. №6583/10/15-2 (а.с.17) відповідачем на адресу позивача було направлено листа, відповідно до якого згідно п.20.1 ст.20 та п.73.2 ст.73 ПК України, у зв'язку з виявленим розходженням звітних даних програмного продукту при співставленні податкової звітності та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів для проведення невиїзної документальної перевірки правомірності нарахування ПДВ по декларації за грудень 2010 позивачу було необхідно надати документи по взаємовідносинам з контрагентами:

-          Фінансово-господарські документи, підтверджуючі факт сплати ;

-          Товарно –транспортні накладні, акти виконаних робіт, акти приймання передачі виконаних робіт ;

-          Господарські договори, складені платником ПДВ з контрагентами, по якому виявлено розбіжності;

-          Реєстри отриманих та виданих податкових накладених за звітній період ;

-          Копії податкових накладних ;

-          Прибуткові (видаткові) накладні.

Також було визначено, що всі документи необхідно надати в установлений 10-ти денний термін.          

На вказаний запит позивачем було надано супровідним листом від 03.03.2011 №119 документи (а.с.73), факт отримання вказаних документів 03.03.2011 підтверджується вхідним штампом відповідача на супровідному листі.

Слід зазначити, що відповідачем в Наказі від 03.03.2011 № 651 не було конкретизовано, відповідно до якого саме п.78.1. ст. 78 ПК України було призначено проведення перевірки, проте, як зазначено у запереченнях відповідача та підтверджується Актом перевірки № 1831/15-2 від 03.03.2011 обставинами, які зумовили проведення перевірки було п.п.78.1.1 та п.п.78.1.8. Податкового Кодексу України, тобто такі обставини:

-          за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

-          за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Відповідач зазначає, та це підтверджується актом перевірки (а.с.11), що передумовою проведення перевірки була службова записка від 02.03.2011 № 709 ВПМ ДПІ в м. Сімферополі, згідно якої було встановлено, що підприємство протягом грудня 2010 не здійснювало фінансово-господарську діяльність, не має складських приміщень, відсутні основні засоби, чисельність працюючих 5 осіб, що свідчить про неможливість здійснення господарських договорів на постачання товарів та послуг.

Слід зазначити, що норма п.п.78.1.1. ст.78 ПК України передбачає сукупність обставин, які надають право органам державної податкової служби проводити позапланові документальні перевірки, а саме:

-          наявність інформації за результатами проведених перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;

-          не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов’язковий письмовий запит протягом 10-ті днів з дня отримання запиту.

Суд враховує, що відповідач відповідно до п.п. 78.1.1. ст. 78 ПК України має керуватись або результатами перевірок інших платників податків, або податковою інформацією.

Відповідачем не надано жодного доказу проведення перевірок інших платників податків, в наслідок яких було виявлено будь-які факти порушення позивачем податкового законодавства.

Суд зазначає, що перелік податкової інформації та порядок ії отримання визначено ст.ст. 72,73 Податкового Кодексу, серед якої відсутнє визначення як податкової інформації “дані програмного продукту”, про розходження в яких зазначено в запиті відповідача від 23.02.2011р.

Програмні продукти, про які йдеться в запиті створені для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (п.1.3. рекомендацій):

-          система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

-          система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

-          система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказані програмні продукти є способом обробки інформації, та розроблені для аналітичного обліку даних органами ДПС, проте їх зміст не може слугувати підтвердженням наявності порушень в сфері податкового законодавства окремих платників податків.

Крім того, суд зазначає, що наявність службової записки ВПМ ДПІ в м. Сімферополі не може бути свідченням отримання інформації про можливі порушення платником податків законодавства, оскільки вона датована 02.03.2011, тобто після направлення на адресу позивача запиту про отримання інформації.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність на час видання Наказу від 03.03.2011 № 651 будь-якої податкової інформації про порушення позивачем податкового законодавства.

Суд також зазначає, що згідно з запитом від 23.02.2011 відповідач не вимагав будь-яких пояснень від позивача.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави, які б відповідно до п.п.78.1.1.ст.78 ПК України могли б зумовити проведення документальної позапланової перевірки позивача, відповідачем не дотримано порядку направлення запиту для отримання пояснень та інформації, та строків отримання відповіді на такий запит.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що запит від 23.02.2011, направлений на адресу позивача вже містить в собі намір відповідача провести перевірку, що також суперечить змісту п.п.78.1.1.

Отже суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відповідності оскаржуваного наказу п.п.78.1.1. ст. 78 ПК України.

Щодо обставин, визначених в п.п.78.1.8. ПК України суд, проаналізувавши декларацію позивача з ПДВ за грудень 2010р., зазначає, що позивачем не було заявлено суму ПДВ до відшкодування з бюджету, від'ємне значення з ПДВ, більш того відповідно до поданої декларації позивачем було задекларовано суму ПДВ , яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 62603 грн. та була фактично сплачена до бюджету (а.с.75), що також підтверджується платіжними дорученнями (а.с.35-36).

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів про наявність інших обставин, передбачених п.78.1 ст. 78, які могли б стати підставою для проведення документальної позапланової перевірки позивача, в тому числі не надано доказів наявності недостовірних даних в поданих деклараціях, та намагання відповідача отримати будь-які пояснення від позивача, як це передбачено п.п. 78.1.4 ПК України.

За таких обставин суд вважає, що Наказ ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 03.03.2011 № 651 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги в іншій не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Нормативно – правові акти – це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії – рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.

За правовою природою індивідуальний правовий акт є волевиявленням (рішенням) уповноваженого компетентного органу або посадової особи, який на підставі юридичних норм встановлює, змінює або припиняє права та обов’язки учасників конкретних правовідносин.

Закріплення частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Заявлені позовні вимоги не відповідають встановленому законом способу захисту права, оскільки за результатами проведеної перевірки були складені висновки акту перевірки, але рішення за результатами перевірки, яке і може бути оскаржене позивачем, не оскаржується, а позивач звертається до суду з вимогами про захист на майбутнє порушеного права.

Позов - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація не лише права на звернення до суду, але й на порушення діяльності суду з метою здійснення захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Суд звертає увагу на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб’єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов’язку зобов’язаною стороною.

Заявлена позовна вимога по суті носить декларативний характер, оскільки фактично спрямована на зобов'язання відповідача вважати або не вважати порушенням ти чи інші обставини, викладені в акті перевірки, що фактично лежить в площині особистого волевиявлення відповідача.

Акт невиїзної документальної перевірки та його висновки не є по своєї суті рішенням суб’єкта владних повноважень, не є кінцевим рішенням суб’єкта власних повноважень по результатам проведеної перевірки, по суті носить суб’єктивний характер. Висновки акту не породжують правових наслідків для позивача та не мають обов’язкового характеру для нього, а отже, вони не можуть бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, суд зауважує, що за умови визнання протиправним та скасування Наказу ДПІ в м. Сімферополі від 03.03.2011 № 651, акт документальної невиїзної перевірки №1831/15-2/30689361 від 03.03.2011р. , проведеної на підставі вказаного Наказу, не має жодних правових наслідків.

Дослідивши наявні у справі докази судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин для висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки та зазначення в Акті перевірки висновків в частині недодержання вимог ч.1,ч.5 ст. 203 , ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з постачальниками та покупцями, зазначеними в акті перевірки; зазначення в Акті перевірки висновків про встановлення відсутності об’єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4,5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями. Даних відображених у деклараціях з податку на прибуток (р.01.1 та р.04.1) за перевіряє мий період, не визнання дійсними в частині завищених валових доходів та завищення валових витрат; зазначення в Акті перевірки висновків про визнання недійсним обсягів поставок та придбань, податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряє мий період –в частині завищення податкових зобов'язань на суму 2721865,00 грн. та завищення податкового кредиту за перевіряє мий період на суму 2659262,00 грн.

За таких обставин, суд вважає належним та достатнім способом захисту прав та інтересів позивача часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування Наказу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 03.03.2011 № 651 щодо проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період за грудень 2010.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 03.06.11р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 03.03.2011р. № 651 «Про проведення документальної невиїзної перевірки фірми «Олівер» з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010.

3. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                         Маргарітов М.В.