Постанова № 21786539, 06.03.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р.Справа № 5016/3579/2011(13/249)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.02.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.03.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії „Муано Трейдінг Лімітед”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року

у справі №5016/3579/2011(13/249)

за позовом Компанії „Муано Трейдінг Лімітед”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вознесенська продовольча компанія”

про стягнення штрафу в сумі 3258954,83 доларів США за відмову від виконання зобовязань за контрактом про поставку, -

В С Т А Н О В И В:

Компанія „Муано Трейдінг Лімітед” (Кіпр) звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вознесенська продовольча компанія” про стягнення грошових коштів у сумі 3258954,83 доларів США - штрафу за відмову від виконання зобовязань за укладеним між сторонами контрактом від 19.08.2009р. №05, а саме: за відмову від поставки та оплати закупленої Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” протягом вересня-жовтня 2009 року мясосировини, посилаючись на умови укладеної між сторонами додаткової угоди від 01.10.2009р. №2 до контракту, якою передбачено застосування такого штрафу, та на ст.ст. 549, 611, 612 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України.

В процесі розгляду справи позивачем надано до місцевого господарського суду уточнення позовної заяви, в якому Компанія „Муано Трейдінг Лімітед” вказала про відмову ТОВ „Вознесенська продовольча компанія” від поставки товару на більшу суму, ніж заявлена у позові, а саме - на суму 3330194,58 доларів США, проте не наполягала на збільшенні позовних вимог та просила суд стягнути з відповідача 3258954,83 доларів США штрафу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року у справі №5016/3579/2011(13/249) (суддя Коваль Ю.М.) у задоволенні позову Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” спростовуються з огляду на узгодженість сторонами періодів поставки, кількості та вартості підлягаючої поставці мясної сировини у 2009 році, у звязку з чим відповідач подав заявку на поставку позивачем у 2009 році 2525 т мясної сировини на загальну суму 5588300 дол. США і дана заявка виконана в повному обсязі - поставлено сировини загальною вагою 2507245,46 кг на загальну суму 5684879,57 дол. США. При цьому між сторонами виник спір з приводу відмови відповідача виконати свої зобовязання щодо прийняття замовленої та закупленої позивачем мясної сировини у 2009 році, проте позивачем на думку місцевого господарського суду не доведено наявності необґрунтованої відмови відповідача від прийняття вказаної (закупленої позивачем) мясної сировини, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкції за контрактом від 19.08.2009р. №05 у розмірі 3258954,83 доларів США.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (Компанія „Муано Трейдінг Лімітед”) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з посиланням при цьому на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. За доводами скаржника Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” було надано до місцевого господарського суду всі документи, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

06.03.2012р. за вх.№500/12-Д2 апеляційний господарський суд отримав від скаржника пояснення до апеляційної скарги, в яких Компанія „Муано Трейдінг Лімітед” ще раз обґрунтувала вимоги апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача (ТОВ „Вознесенська продовольча компанія”) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач визнає позовні вимоги Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” в повному обсязі, при цьому вказує про їх визнання ще під час розгляду справи судом першої інстанції, та просить апеляційний господарський суд прийняти визнання позову на підставі ст. 78 ГПК України. При цьому відповідачем надано до апеляційного господарського суду за вх.№500/12-Д3 від 06.03.2012р. письмову заяву про визнання позову.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Компанії „Муано Трейдінг Лімітед”, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 19.08.2009р. між Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” (Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вознесенська продовольча компанія” (Покупець, відповідач) укладений контракт №105, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець покупає на умовах DDU м. Вознесенськ (Інкотермс-2000) мясопродукцію (мясосировину) в асортименті (далі - товар).

За умовами договору загальна сума контракту складає 40000000 грн. Ціна розуміється DDU м. Вознесенськ, включаючи вартість тари, експортного пакування та маркування; ціна, асортимент товару та його кількість визначається за домовленістю сторін при підписанні додатків (специфікації) до даного контракту; товар поставляється партіями; оплата вартості поставленого товару здійснюється шляхом перерахування вартості кожної партії товару на рахунок Продавця, вказаний в реквізитах даного контракту, на протязі трьох банківських днів після отримання товару Покупцем, або як попередня оплата; валюта платежу за даним контрактом долари США; при здійсненні попередньої оплати Продавець зобовязується поставити товар Покупцю не пізніше 180 календарних днів з моменту здійснення передоплати; строк дії даного контракту - до 31.12.2010р. включно.

Додатком (специфікацією) до контракту від 19.08.2009р. №1 визначено кількість, ціну, вартість по узгодженим сторонами видам мясосировини та їх загальну вартість. До цієї специфікації сторонами вносились зміни щодо видів, кількості та загальної вартості товару додатками №2 від 28.08.2009р. та №3 від 01.09.2009р.

В подальшому сторонами було підписано низку додаткових угод до контракту №105 від 19.08.2009р.

Так, 20.08.2009р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до контракту №105 від 19.08.2009р., за якою визначено перелік вантажовідправників товару за контрактом; інші умови, викладені в контракті №105 від 19.08.2009р., залишено без змін.

01.10.2009р. між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до контракту №105 від 19.08.2009р., за якою змінено товарну назву одного з вантажовідправників; доповнено п.4 контракту наступним чином: „У випадку необґрунтованої відмови Покупця від прийняття товару, останній повинен сплатити Покупцю штраф у розмірі 100% від вартості товару, від якого необґрунтовано відмовився”; інші умови, викладені в контракті №105 від 19.08.2009р., залишено без змін.

03.11.2009р. сторонами підписано Додаткову угоду №3 до контракту №105 від 19.08.2009р., якою доповнено реквізити Покупця.

25.11.2009р. сторонами підписано Додаткову угоду №4 до контракту №105 від 19.08.2009р., якою внесено зміни до п.19 контракту шляхом викладення його в наступній редакції: „Продавець та Покупець приймуть всі засоби до вирішення всіх спорів та суперечок, що випливають з даного контракту або у звязку з ним, дружнім шляхом. Будь-який спір, який виникає за даним контрактом або в звязку з ним, підлягає передачі на розгляд та вирішення до господарського суду Миколаївської області. Право, яке регулює цей договір, є право України”; інші умови, викладені в контракті №105 від 19.08.2009р., залишено без змін.

На виконання умов укладеного між сторонами контракту Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” здійснено закупівлю мясосировини на загальну суму 9015074 доларів США, про що свідчать наявні в матеріалах справи, з офіційним перекладом їх на українську мову, Проформи контракти, які є підтвердженням замовлення на придбання сировини, платіжні доручення на суму 9015074 доларів США, що підтверджують факт сплати позивачем за закуплену сировину, вантажно-митні декларації на зазначену суму, які є підтвердженням отримання сировини.

Із закупленої Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” мясосировини на загальну суму 9015074 доларів США відповідач прийняв та оплатив товар на загальну суму 5684879,57 дол. США, що випливає, зокрема з ввізних вантажно-митних декларацій. Оплата відповідачем вартості товару на вказану суму сторонами не оспорюється.

Між тим, отримувати та оплачувати решту товару відповідач відмовився.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.05.2010р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист, в якому Компанія „Муано Трейдінг Лімітед” повідомила про готовність поставити ТОВ „Вознесенська продовольча компанія” залишок товару на суму 3258954,83 доларів США та просила оплатити вказаний товар та визначити дату його поставки.

У відповідь на лист позивача від 04.05.2010р. відповідач направив на адресу позивача лист за вих.№341 від 10.06.2010р., в якому повідомив, що у звязку з тяжким фінансовим станом ТОВ „Вознесенська продовольча компанія”, що викликаний економічною кризою, відсутністю на даний момент вільних оборотних коштів, відповідач не може оплатити сировину на суму 3258954,83 доларів США. При цьому враховуючи успішні ділові звязки, відповідач просив позивача знайти можливість поставки товару за контрактом №105 від 19.08.2009р. без попередньої оплати та вказав сподівання на взаємопорозуміння.

Разом з тим, протягом червня-липня 2010 року відповідач не узгодив з позивачем дату поставки закупленого Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” товару на суму 3258954,83 доларів США.

У листі на адресу відповідача від 12.07.2010р. Компанія „Муано Трейдінг Лімітед” повторно наполягала на оплаті та поставці товару на виконання контракту №105 від 19.08.2009р., з посиланням при цьому на понесення Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” втрат на закупівлю мясосировини для поставки відповідачу та неможливість повернути сплачені за даний товар грошові кошти. При цьому позивач звернув увагу відповідача на Додаткову угоду №4 до контракту, якою передбачено відповідальність за необґрунтовану відмову від прийняття товару.

На лист позивача від 12.07.2010р. ТОВ „Вознесенська продовольча компанія” направила позивачу лист за вих.№785 від 26.08.2010р., в якому відповідач повідомив позивача про неможливість на цей час оплатити закуплений Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” товар на суму 3258954,83 доларів США у звязку з відсутністю необхідних грошових коштів. Водночас відповідач просив позивача зрозуміти ситуацію, що склалась у ТОВ „Вознесенська продовольча компанія”, та не застосовувати до нього штрафні санкції.

07.02.2011р. позивач направив на адресу претензію на суму 3258954,83 доларів США, в якій повідомив відповідача про нарахування Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” ТОВ „Вознесенська продовольча компанія” штрафних санкцій на підставі параграфу 4 контракту №105 від 19.08.2009р. у розмірі 100% від вартості товару, від якого відповідач необґрунтовано відмовився, який склав 3258954,83 доларів США, та просив відповідача сплатити нараховані позивачем штрафні санкції на розрахунковий рахунок Компанії „Муано Трейдінг Лімітед”. Водночас позивач повідомив відповідача про те, що у випадку незадоволення претензії Компанія „Муано Трейдінг Лімітед” буде змушена звернутися до суду.

У відповіді на претензію від 10.03.2011р. за вих.№171 відповідач визнав претензію Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” від 07.02.2011р. в повному обсязі. При цьому у звязку з тяжким фінансовим станом ТОВ „Вознесенська продовольча компанія”, що викликаний економічною кризою, відсутністю на даний момент вільних оборотних коштів, відповідач просив позивача не застосовувати до нього штрафні санкції, передбачені п.4 контракту №105 від 19.08.2009р. та не звертатися до суду. Окрім того, відповідач вказав про свій намір в подальшому знайти можливість купівлі у позивача придбаного Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” товару.

Між тим, в подальшому відповідачем не було вчинено жодних дій щодо прийняття та оплати придбаної Компанією „Муано Трейдінг Лімітед” мясосировини на загальну суму 3258954,83 доларів США, та водночас не сплачено нараховані позивачем штрафні санкції.

Вказані обставини стали підставою для звернення Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” до господарського суду з відповідним позовом.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач надано до суду уточнення позовної заяви, в якому Компанія „Муано Трейдінг Лімітед” вказала про відмову ТОВ „Вознесенська продовольча компанія” від поставки товару на більшу суму, ніж заявлена у позові, а саме - на суму 3330194,58 доларів США, проте не наполягала на збільшенні позовних вимог та просила суд стягнути з відповідача 3258954,83 доларів США штрафу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Зі змісту ч.ч. 1,2 ст. 551 ЦК України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги Компанії „Муано Трейдінг Лімітед”, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, апеляційний господарський суд вважає, що позивачем свої зобовязання за укладеним між сторонами контрактом №105 від 19.08.2009р. виконані в повному обсязі.

Натомість матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої зобовязання щодо прийняття та оплати закупленого позивачем товару за контрактом №105 від 19.08.2009р. належним чином не виконав та необґрунтовано відмовився від прийняття товару, а отже позивач правомірно нарахував відповідачу штраф на підставі параграфу 4 контракту №105 від 19.08.2009р. у розмірі 100% від вартості товару, від якого відповідач необґрунтовано відмовився, який склав 3258954,83 доларів США, який підлягає стягненню на користь Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” в повному обсязі.

При цьому стосовно поданої представником відповідача (ТОВ „Вознесенська продовольча компанія”) у судовому засіданні апеляційної інстанції заяви про визнання позову, в якій ТОВ „Вознесенська продовольча компанія” визнає позовні вимоги Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” в повному обсязі, при цьому вказує про їх визнання ще під час розгляду справи судом першої інстанції, та просить апеляційний господарський суд прийняти визнання позову на підставі ст. 78 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд розяснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За вимогами ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, за змістом ст.ст. 78, 99, 101 ГПК України, з огляду на відсутність в матеріалах справи письмової заяви відповідача про визнання позову, поданої до суду першої інстанції, та за неможливості встановити, чи дійсно відповідач визнав позов при розгляді справи місцевим господарським судом, апеляційний господарський суд позбавлений можливості прийняти визнання позову відповідачем на підставі ст. 78 ГПК України, проте враховує надані представником відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції пояснення по суті позову та апеляційної скарги Компанії „Муано Трейдінг Лімітед”.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” в повному обсязі.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” задовольнити.

2.Рішення господарського суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року у справі №5016/3579/2011(13/249) скасувати.

3.Позов Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” задовольнити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вознесенська продовольча компанія” (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 283, код ЄДРПОУ 24781924) на користь Компанії „Муано Трейдінг Лімітед” (Zinonos Kitieos, 8 Kato Lakatamia, P.C. 2322, Nicosia № HE 244920; адреса для кореспонденції: 03037, м. Київ, вул. Червонопартизанська, 4/6, кв. 87) 3258954 (три мільйони двісті пятдесят вісім тисяч девятсот пятдесят чотири) долари США 83 центи штрафу, 3198 (три тисячі сто девяносто вісім) доларів США 41 цент державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 32190 (тридцять дві тисячі сто девяносто) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 06 березня 2012 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

М.В. Михайлов

А.І. Ярош