Постанова № 21782925, 30.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/11721/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О.Д.

при секретарі судового засіданняТуранській С.О.

за участю представників:

позивачаІванцової Г.В.

відповідачаЖаворонкова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Сунатко»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сунатко» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська з відмови в прийнятті, невизнанні в якості податкових декларацій поданих Приватним підприємством «Сунатко» декларацій з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року; - зобов'язання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська визнати подані Приватним підприємством «Сунатко» декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року з додатками в якості податкових декларацій. Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем була не визнана податкова звітність ПП «Сунатко» з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року, про що відповідачем були направлені листи з причин того, що декларації заповнені всупереч Порядку заповнення звітності, затвердженого наказом ДПА України та Податкового кодексу України, а саме: відсутні копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. Однак, позивач не погоджується з такими висновками податкової інспекції, оскільки декларації містять усі реквізити передбачені статтею 48 Податкового кодексу України, у звязку з чим позивач вважає, що дії відповідача щодо невизнання податкових декларацій як податкової звітності ПП «Сунатко» є протиправними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані письмові заперечення, в яких зазначено, що відповідно до п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність складена з порушенням норм ст. 48 ПК України не вважається податковою декларацією. Декларації з ПДВ за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року невизнані як податкова звітність у звязку з тим, що вони заповнені всупереч Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року за № 41 та Податкового кодексу України. У звязку з наведеним порушенням податковим органом були направлені листи про невизнання як податкової звітності податкової декларації за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року. Враховуючи, що надані позивачем податкові декларації до податкового органу не містили обовязкових реквізитів, то позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Сунатко» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 05.04.2001 року (ідентифікаційний код 31459088), перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою про взяття на облік платника податків

За період з березня 2011 року по червень 2011 року Приватним підприємством «Сунатко» були складені податкові декларації з ПДВ, які були направлені на адресу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська поштовими відправленнями з описом вкладення в конверт та повідомленнями про вручення кореспонденції через службу курєрської доставки УДППЗ «Укрпошта».

Однак, відповідачем вищезазначені податкові декларації були невизнані як податкові, що підтверджується листами №9253/10/28-221 від 22.04.2011 року, №10521/10/28-221 від 11.05.2011 року, №18006/10/28-221 від 25.08.2011 року.

В обґрунтування відмови відповідачем зазначено, що надані ПП «Сунатко» декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року червень 2011 року заповнені всупереч правилам, зазначеним у затвердженому Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість від 25.01.2011 року № 41 та Податкового кодексу України, а саме: відсутні копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, а також Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року за № 41.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларації повинна містити такі обовязкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, імя, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта ( для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обовязкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період ( п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України).

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обовязком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобовязана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обовязкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобовязаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Наведені норми Податкового кодексу України кореспондуються із положеннями Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року за № 41.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні копій декларацій з податку на додану вартість за березень 2011 року червень 2011 року, які надані позивачем, останні містять усі передбачені законом та Порядком № 41 реквізити, містить підписи посадових осіб, скріплена печаткою, містить дату подання декларації, та інші необхідні реквізити. Також, матеріалами справи підтверджено наявність копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді під час подання податкової звітності, які були подані до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на дискеті, що підтверджено описом вкладення до листа про направлення декларацій поштою.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд під час вирішення питання правомірності рішення субєкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову. Суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідач не надав жодних доказів та не навів у запереченнях жодних підстав, які б свідчили про правомірність прийнятих ним рішень щодо невизнання ним податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року як податкової звітності ПП «Сунатко».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв упереджено, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України, а тому слід визнати дії відповідача протиправними та зобовязати відповідача визнати подані декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року з додатками в якості податкових декларацій.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією, а відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Сунатко» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська з відмови в прийнятті, невизнанні в якості податкових декларацій поданих Приватним підприємством «Сунатко» декларацій з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська визнати подані Приватним підприємством «Сунатко» декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року з додатками в якості податкових декларацій. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Сунатко» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 31 січня 2012 року.

Суддя

О. Д. Коблова