Постанова № 21782729, 24.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

24 січня 2011 р. (11:15) Справа №2а-11757/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кругозор" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про скасування податкового повідомлення рішення та зобовязання вчинити певні дії

за участю:

від позивача представники за довіреністю ОСОБА_1,

відповідач не зявився

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополь, та з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.70-74), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №00023292301/0 від 06.09.10р. на суму 2132111,00грн. та зобовязати відповідача внести зміни до особистого рахунку ТОВ «Кругозор», включивши суму 2132111,00грн. до розділу (графи) «зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення податкового кредиту з ПДВ у період, що перевірявся на суму 141897грн, а також висновків про зменшення позивачу заявленої суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 1990214грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином причини неявки не повідомив. У судових засіданнях, які відбулися раніше представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято ним законно та обґрунтовано, на підставі обґрунтованих та повних висновків проведеної перевірки, а тому підстави для його скасування відсутні.

По справі було призначено судову економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками ДПІ у м. Сімферополі була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кругозор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобовязань податкових періодів за червень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за періоди лютий 2009р. травень 2010р.

За результатом проведеної перевірки був складений акт №11408/23-4/02002109 від 30.08.2010р. (далі по тексту - акт перевірки) (а.с.21-47).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 06.09.10р. №0023292301/0 (а.с.20), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 2132111,00 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем за наслідком проведення перевірки були встановлені порушення:

- п.п. 7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення податкового кредиту у періоді, що перевірявся на суму 141897грн, за періоди: квітень 2010р. на суму 100000грн., травень 2010р. на суму 41897грн.

- п.п. 7.7.1, 7.7.2., 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим зменшена заявлена позивачем сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів 1990214грн.

З акту перевірки (а.с.37-40) вбачається, що платником податків в податковий кредит за квітень 2010р. була включена податкова накладна №38 від 17.08.2009р. від ТОВ «Октант» (будівельні роботи) ЕДРПОУ 25141931 на суму 600000грн., зокрема ПДВ на суму 100000грн. Вказану накладну знято зі складу податкового кредиту за серпень 2009р. актом перевірки від 31.03.2010г №4245/23-2/02002109 у порушення п.п. 7.2.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Відповідач вказав на встановлені порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включення вказаної податкової накладної до складу податкового кредиту у квітні 2010р., що призвело до завишення податкового кредиту на 100000грн. Сума ПДВ по вказаній податковій накладній також включена до складу розрахунку бюджетного відшкодування в червні 2010 неправомірно.

За таких саме підстав, відповідач, керуючись даними акту перевірки від 31.03.2010р. №4245/23-2/02002109 встановив, що у травні 2010г. на тій же підставі позивачем неправомірно включені податкові накладні №46 від 09.09.09р. на суму 100000 грн., в т.ч. 16666,67 грн. від ТОВ «Октант» (будівельні роботи) та №51 від 23.09.09 р. сума 150000,00грн. в т.ч. ПДВ 25000,00 грн. від ТОВ «Октант» (будівельні роботи).

Крім того, в акті вказано, що платником податків також було неправомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні раніше перевірених періодів на суму 230,09грн. (№2307 від 18.09.09р. Секьюріті Сістемс ЧП на суму ПДВ 50грн. та №96 від 03.09.09р. КАТП м. Алушта на суму ПДВ 180,09грн.).

Матеріали справи свідчать, що вказані податкові накладні були включені до реєстрів отриманих податкових накладних (а.с.104,87), та включені до складу податкового кредиту в декларації, як коректування податкового кредиту в період квітень травень 2010р. за період серпень вересень 2009р. (а.с.81,96). Податкові накладні за вересень 2009р. у сумі 230,09грн. були включені до декларації за травень 2010р.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Даною нормою також встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, у звязку з чим включення ПДВ в податковий кредит в періодах до одержання податкової накладної не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Отже для формування податкового кредиту, виходячи з викладених норм, необхідно наявність податкової накладної та придбання товарів, робіт, послуг для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарській діяльності.

Викладені норми закону свідчать про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, у звязку з чим включення ПДВ в податковий кредит в періодах до одержання податкових накладних не ґрунтується на вимогах закону.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Таким чином, включення суми ПДВ у склад податкового кредиту можливо у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних платником податку без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Як вбачається з реєстрів отриманих податкових накладних, податкові накладні №46 від 09.09.09р. ТОВ «Октант», №51 від 23.09.09 р. ТОВ «Октант», №2307 від 18.09.09р. Секьюріті Сістемс ЧП на суму ПДВ 50грн. та №96 від 03.09.09р. КАТП м. Алушта були отримані позивачем у травні 2010р., а податкова накладна №38 від 17.08.2009р. від ТОВ «Октант» (будівельні роботи) на суму 600000грн., зокрема ПДВ на суму 100000грн. отримана у квітні 2010р.

Матеріали справи не містять доказів, а з боку відповідача, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів, які б вказували на неотримання позивачем вказаних податкових накладних у вказані періоди або про придбання вказаного в них товару (робіт, послуг) не для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарській діяльності, а також доказів, що вказували б про порушення встановленого п. 7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» порядку оформлення та складання податкових накладних контрагентами позивача.

На підставі викладених норм, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем, суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд вважає, що позивачем виконані вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень Закону в цій частині.

Зазначення в акті на той факт, що вказані податкові накладні зняті з складу податкового кредиту за серпень 2009р. та вересень 2009р. актом перевірки від 31.03.2010г №4245/23-2/02002109, а також про те, що до податкового кредиту включені суми по податковим накладним за раніше перевірені періоди не свідчать про порушення формування податкового кредиту позивачем у травні та квітні 2010 р., оскільки, як було вказано вище позивачем податковий кредит було сформовано у ці періоди після фактичного отримання податкових накладних, що вказує на дотримання ним положень Закону України «Про податок на додану вартість» та вказує на правомірність його формування.

Підпунктом 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» регламентований термін повернення надмірно сплачених податків і зборів, так даною нормою встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як вбачається з наданих позивачем декларацій за квітень і травень 2010г. платник податків самостійно виявив помилки і надав податковому органу уточнюючі розрахунки, частина яких на суму 141666,67 (100000 + 16666,67 + 25000,00) грн. і на 230,09 грн. попереднього податкового періоду, які не були прийняті перевіркою.

Відповідно до п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.97р., якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону N2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

З вищевикладеного виходить, що за умови, якщо негативне значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту раніше не декларувалося платником, як бюджетне відшкодування в періоді його виникнення і до моменту виявлення перевіркою, то у такому разі ця сума негативного значення є сумою заниженого бюджетного відшкодування за наслідками періоду його виникнення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту в квітні і травні 2010р. та неправомірне включення до складу розрахунку бюджетного відшкодування в червні 2010р. в сумі 100000,00грн., 41666,67грн., а також 230,09грн.

Також актом перевірки встановлено, що перевіркою показників довідки залишку суми негативного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого в звітному податковому періоді, і підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації по ПДВ за червень в 2010 р.) встановлено порушення пп.7.7.1, пп.7.7.2, пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно наданих до перевірки платіжних документів встановлено, що сума негативного значення, відображена в рядку 24 Декларації за червень в 2010 р., сплачена постачальниками відповідно в попередніх податкових періодах а саме лютий в 2009 р. - травень в 2010 р. Виходячи з вищевикладеного, і звертаючись до абзацу «а» п.п.7.7.7 п 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" заявлена сума бюджетного відшкодування за червень в 2010р., у розмірі 2139088грн., за даними перевірки 1990214 грн. вважається такою, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми бюджетного відшкодування у встановлений законодавством період (березень в 2009 р. травень в 2010 р.) і враховується згідно пп.7.7.3 у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів і переноситься до стор. 26 «Залишок негативного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ наступного податкового періоду. За даними платника - 2139088грн.| За даними перевірки 1990214грн.

Відповідно до акту перевірки, сума ПДВ задекларованого до бюджетного відшкодування, в зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів ТОВ «Кругозор» (рядок 25,2) за червень в 2010р. у розмірі 2139088 грн., є неправомірними, відповідач дійшов висновку, що слід було платникові податків включити в рядок 25.2 суму 6977 грн.

Як вбачається з висновку судової економічної експертизи від 08.12.10р. №53 (а.с.120-136), за наслідком дослідження первинних документів позивача, податкові зобов'язання за період січень 2009 року травень 2010 року, згідно податковим накладним, реєстрів виданих податкових накладних, декларацій склали 26480грн., податковий кредит, підтверджений податковими накладними, відбитий в деклараціях з урахуванням уточнених за період січень 2009г. травень 2010 року склав в сумі 2165568 грн. Різниця між даними податкового зобов'язання і податкового кредиту склала 2139088грн. (26480грн.- 2165568 грн.), вказана сума відбита в рядку 25.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в зменшенні податкових зобов'язань по ПДВ наступних податкових періодів» в декларації по ПДВ за червень 2006 року.

За наслідком дослідження експертом виписок банку і платіжних доручень ТОВ «Кругозор» по оплаті постачальникам товарів, робіт послуг ТОВ "Кругозор" за період січень 2009р. травень 2010 р. встановлено, що всього за період з 01 січня 2009р. по 31 травня 2010р., проведено оплат на загальну суму 11305607,65грн., підлягало оплаті 10 944 706,05грн.

Експертом встановлено, що надані податкові накладні сплачені в повному об'ємі у тому числі і сума ПДВ у розмірі 2139088грн. є фактично сплаченою одержувачем товарів (послуг) в попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 (в редакції, до набрання чинності Законом України від 20.05.2010 р. N 2275-VI, який вступив в силу 16.06.10р.) встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4. п.7.7. ст.7 встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.11. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування: а) особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

З вказаних норм закону суд робить висновок, що для включення сплаченої суми ПДВ до складу податкового кредиту необхідно відповідно, до Закону України від «Про податок на додану вартість» дотримання таких умов як: наявність належним чином заповненої податкової накладної (п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р.) та придбання (будівництво, споруда) (основних засобів, зокрема інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) зокрема в цілях використання у виробництві і/або постачанні товарів (послуг) для операцій оподаткувань в рамках господарської діяльності платника податку (п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р.).

Право на визначення отримання бюджетного відшкодування, у відповідності з п.п. 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» покладається на платника податку, порядок відображення, за п.п. 7.7.2 даного Закону, рішення про використання відображення перевищення сум податкового кредиту над податковим зобов'язанням припускає наявність трьох варіантів для платника податку, якими є:

відображення суми перевищення у складі податкового кредиту (п. б) п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»);

відображення суми податку фактично сплаченою одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування за самостійним рішенням платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування в зменшення податкових зобов'язань по цьому податку наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість»);

Відображення суми податку фактично сплаченою одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування за самостійним рішенням платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (вказане рішення, яке прийняте платником податку відображає в декларації по ПДВ в рядку 25.1 «Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок банку»).

З аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що після внесення до нього Законом України від 20 травня 2010 року N 2275-VI, що набув чинності 16.06.2010р. змін, порядок бюджетного відшкодування був змінений, відповідно до нового порядку до складу подальшого податкового кредиту слід відносити тільки ті суми податку на додану вартість по постачальниках, які не сплачені, а решту суми перевищення податкового кредиту над податковим зобов'язанням слід відносити на бюджетне відшкодування.

Так п.п. 7.7.2. п. 7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами внесеними Законом України від 20 травня 2010 року N 2275-VI) встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

З аналізу нормам Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами внесеними Законом України від 20 травня 2010 року N 2275-VI) вбачається, що Законом право на визначення отримання бюджетного відшкодування у відповідності с п.п. 7.7.4 п.7.7. ст.7 даного Закону покладається на платника податку, порядок відображення по правилам п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» рішення про використання відображення перевищення сум податкового кредиту над податковим зобов'язанням припускають три варіанти для платника податку, тільки в частині не сплаченої суми податкового кредиту:

відображення суми перевищення у складі податкового кредиту по сумі неоплаченою постачальникам (п. б) п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»;

відображення суми податку фактично сплаченої одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному вирішенню платника в зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування в зменшення податкових зобов'язань по цьому податку наступних податкових періодах (п.п. 7.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість»);

відображення суми податку фактично сплаченою одержувачем товарів постачальниками таких товарів в попередніх податкових періодах у складі бюджетного відшкодування по самостійному вирішенню платника в зарахування належною йому повної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (вказане рішення, яке прийняте платником податку відображає в декларації по ПДВ в рядку 25.1 «Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок банку».

Тобто всі суми сплаченого податку передбачені законодавцем до постановки на бюджетне відшкодування платником податків.

Суд також зазначає на позицію викладену у Листі ДПА України №12096/7/16-1117 від 18.06.2010р. «Щодо окремих питань справляння ПДВ у 2010 році», в якому Державна податкова адміністрація України звертає увагу для керівництва в роботі на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20 травня 2010 року N 2275-VI, який набув чинності 16 червня 2010р., та вказує, що відповідно до пункту 3 Розділу II "Прикінцеві положення" з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року зупиняється дія підпункту "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та в цей період застосовується в наступній редакції: "залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року".

З урахуванням вищезазначеного, Державна податкова адміністрація України повідомляє такий порядок відображення в податковій декларації з податку на додану вартість вказаних операцій.

Починаючи із звітності за червень 2010 року, значення рядка 26 включається до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах та в обов'язковому порядку враховується при визначенні суми податку, яка підлягає відшкодуванню із бюджету (рядок 25.1 чи рядок 25.2).

Залишок значення рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, зберігається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, у якому проведені розрахунки з постачальниками.

Відповідно до п. 5 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» №166 від 30.05.97 із змінами і доповненнями. в частині порядку заповнення податкової декларації встановлено:

Підпункт 5.12.3. пункту 5 вказаного порядку, встановлено, що значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Підпунктом 5.12.4. пункту 5 порядку визначено, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

П.п. 5.12.5 встановлено, що рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом. Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду. Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Згідно до підпункту 5.12.6 вказаного порядку, якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на підставі податкового повідомлення. Така сума не може надалі бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації.

На таку суму відповідно зменшується значення рядка 26, що відображається в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком "-".

Матеріали справи свідчать, що податковим органом не було виявлено заниження заявленої позивачем в попередніх періодах суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, висновки в акті перевірки про те, що віднесена сума ПДВ в розмірі 1990214 грн., сплачена в попередніх податкових періодах, відповідно до п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 від Закону України «Про податок на додану вартість» вважається такою, від отримання якої платник відмовився добровільно і в подальшому вказана сума в бюджетному відшкодуванні наступних податкових періодів не враховується, а враховується в зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів (стр.24, стр.26) є не обґрунтованими та не відповідають діючому законодавству.

З урахуванням викладеного суд робить висновок про необґрунтованість висновків відповідача, які викладені в акті перевірки, та про необґрунтованість та протиправність прийнятого на їх підставі податкового повідомлення рішення, яке в звязку з викладеним підлягає скасуванню.

Викладені обставини також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Враховуючи встановлення судом протиправність оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобовязання відповідача внести зміни до особистого рахунку ТОВ «Кругозор», включивши до нього суму, на яку оскаржуваним рішенням зменшено суму бюджетного відшкодування.

Виходячи з викладеного суд не приймає до уваги доводи відповідача, на які він посилався в обґрунтування правомірності прийнятого рішення.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 28.01.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №00023292301/0 від 06.09.10р.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі внести зміни до особистого рахунку ТОВ «Кругозор», включивши суму 2132111,00грн. до розділу (графи) «зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів».

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кругозор» (АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська 71/12, к. 1) 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Маргарітов М.В.

<Текст >