Постанова № 21782663, 09.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

09 листопада 2010 р. 15:57 Справа №2а-11388/09/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сонячна долина" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1,

відповідач не зявився

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим та просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000592301/0 від 14.08.2008р. та №0000612301/0 від 14.08.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, відповідач дійшов необґрунтованих висновків щодо заниження позивачем суми валових доходів, а також завищення валових витрат, внаслідок чого відповідач вказав на порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також відповідач дійшов необґрунтованих висновків щодо порушення позивачем Закону України «Про плату за землю» та Закону України «Про оренду землі», в звязку з чим позивачу неправомірно нарахована сума орендної плати за землю та штрафні санкції. Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не враховані положення діючого законодавства та необґрунтовано зроблені висновки про встановлені порушення.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.47-48). Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача. Відповідач у судове засідання не зявився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в м. Судак АР Крим в період з 14.07.2008р. по 29.07.2008р. було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р.

За результатами перевірки відповідачем був складений Акт №332/23-0/00412961 від 05.08.2008р. (а.с.66-135) (далі акт перевірки).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000592301/0 від 14.08.2008р. (а.с.7), яким позивачу нараховане податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 113002,00грн. та 46436,0грн. штрафних санкцій, а разом 159438,00грн., а також податкове повідомлення рішення №0000612301/0 від 14.08.2008р. (а.с.8), яким позивачу нараховане податкове зобовязання з орендної плати за землю у сумі 32525,92грн. та штрафні санкцій 16262,96грн, а разом 48788,88грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлені порушення позивачем, зокрема:

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено заниження податку на прибуток за 2007 рок у розмірі 113002,0 грн., у тому числі: друге півріччя 2007 року - 43281,0 грн. (II квартал 2007року заниження податку на прибуток у розмірі 43281,0 грн.), три квартали 2007 року - 82067,0 грн. (ІІІ квартал 2007 року заниження податку на прибуток у розмірі 38786,0грн.), 2007 рік - 113002,0 грн.) (ІV квартал 2007 року заниження податку на прибуток у розмірі 30935,0 грн.).

- у порушення ст.2, 13, 14, 19, 20, 23 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХП (зі змінами та доповненнями) та статей Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. №161-XIV, у редакції від 02.10.2003р. №1211-ІУ (зі змінами та доповненнями), Земельного кодексу України - сума несплаченої орендної плати за землю за 9 місяців 2007 року склала - 32525 грн. 92 коп.

З акту перевірки вбачається, що висновки про порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» були зроблені відповідачем на підставі встановлення під час перевірки факту заниження податку на прибуток у другому та третьому кварталі 2007р., що виникло внаслідок того, що ВАТ «Сонячна долина» необґрунтовано внесено до складу валових витрат другого та третього кварталу витрати на оплату послуг, наданих ТОВ «Земля» (ОКПО 32862895) згідно до договору від 25.01.2007р.

При цьому відповідач вказує, що неправомірність віднесення витрат ВАТ «Сонячна долина» до складу валових витрат полягає в тому, що рішенням Господарського суду АР Крим від 23.01.2007 р. № 2-14/949-20074 скасовано державну реєстрацію ТОВ «Земля» у звязку з чим правочин, на підставі якого було зроблено оплату послуг, є нікчемним, а відтак позивачем порушено вимоги ст. 5.3.9 п. 5.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно до положень п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 вказаного Закону встановлено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Матеріали справи свідчать, що між ВАТ «Сонячна долина» та ТОВ «Земля» 25.01.2007 р., був укладений договір про виконання робіт та надання механізованих послуг по виноградарству (а.с.51-53).

За умовами цього договору ТОВ «Земля» бере на себе зобовязання виконати весь комплекс агротехнічних робіт з уходу за виноградниками, виконувати роботи з закладки нових виноградників у відповідності з планами замовника (ВАТ «Сонячна долина») з закладки багаторічних насаджень, проводити ремонт молодих та плодоносних виноградників відповідно до плану. До матеріалів справи залучені акти виконаних робіт (а.с.54-61).

В акті перевірки відповідач, в обґрунтування встановлених порушень, посилається на те, що згідно до інформації отриманої з Бази даних ДПА в АР Крим встановлено, що ТОВ «Земля» зареєстроване в ДПІ в Сімферопольському районі за адресою: с. Шкільне, вул. Миру, 30, дата реєстрації в ДПІ 17.05.2004р, номер основної реєстрації в ДПІ № 1519. В звязку з тим, що підприємство не звітувало до ДПІ більше року, 18.12.2006р. Господарським судом АРК за позовом ДПІ у Сімферопольському районі до ТОВ «Земля» порушено провадження по справі №2-14/ 949-2007 про припинення юридичної особи.

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Господарського суду АР Крим від 23.01.2007р по справі № 2-14/ 949-2007 вирішено скасувати державну реєстрацію ТОВ «Земля», Сімферопольський район, с. Шкільне, вул. Миру,30 (а.с.49-50).

Статтею 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 ст.87 ЦК України встановлено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Частиною 4 ст. 92 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 ст. 104 ЦК України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1-5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). З метою встановлення фактичних даних про державну реєстрацію контрагента позивача за договором ТОВ «Земля», а також факту припинення цієї юридичної особи, судом було направлено запит Державному реєстратору Сімферопольської районної державної адміністрації (а.с.139).

З відповіді державного реєстратора від 13.11.09р. вих. 49/19-03 на вказаний запит суду (а.с.140) вбачається, що ТОВ «Земля» зареєстровано 07.05.04р. №04055558ю0020423, за адресою: вул.. Мира, 30 с. Шкільне, 97541, ОКПО 32862895. Станом на 13.11.2009р. ТОВ «Земля» (ОКПО 32862895) є діючою юридичною особою.

Крім того державним реєстратором вказано, що документи про припинення діяльності ТОВ «Земля» державному реєстратору не надходили.

Інформацію викладену у вказаній відповіді державного реєстратора, суд вважає належним письмовим доказом відсутності запису у єдиному державному реєстрі про припинення ТОВ «Земля».

Вказане свідчить, що станом на час укладення договору від 25.01.2007р. між позивачем та ТОВ «Земля» у єдиному державному реєстрі був відсутній запис про припинення ТОВ «Земля», що спростовує викладені в акті перевірки обставини.

Поряд з цим, суд вказує, що відповідач, зробивши в акті перевірки висновок про скасування державної реєстрації ТОВ «Земля» керувався рішенням Господарського суду АР Крим, при цьому акт перевірки не містить жодних даних про відомості з Єдиного державного реєстру.

Суд вказує, що наявність рішення суду про скасування державної реєстрації юридичної особи не свідчить про внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Вказані факти свідчать, що під час укладення та виконання угоди від 25.01.2007р. між позивачем та ТОВ «Земля», ТОВ «Земля» було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі як юридична особа, тобто контрагент позивача був юридичною особою, був наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, мав, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт за умовами договору.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що ТОВ «Земля» на момент укладення угоди був виключений з ЄДРПОУ, у звязку з чим не було наділено цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Матеріали справи також не містять доказів наявності рішення повноваженого органу про визнання недійсним договору укладеного між позивачем та ТОВ «Земля».

Встановлені судом фактичні дані спростовують викладені в акті перевірки обставини, за яких відповідач дійшов висновку про допущені позивачем порушення, що свідчить про їх необґрунтованість.

Крім того суд зазначає, що відповідно до змісту ст.ст. 1, 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Згадана відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків і відбитті й податковому обліку певної господарської операції, але загальному правилу не впливають на права й обов'язки іншого платника податків.

З експертного висновку від 158/09 від 05.10.2010р. судової економічної експертизи (а.с.147-155), який суд вважає повним, обґрунтованим та приймає у якості доказу по справі, вбачається, що експертом були досліджені договір, укладений між ВАТ «Сонячна долина» та ТОВ „Земля" від 25.01.2007 р., на проведення комплексу агротехнічних робіт, а також розрахункові документи та реєстри, що підтверджують проведення таких витрат, а також дані документів бухгалтерського обліку. Відповідно до висновку експерта, експертизою встановлено, що висновки акту перевірки щодо нарахування позивачу податку на прибуток первинними бухгалтерськими документами не підтверджуються.

Також у ході проведення судової економічної експертизи було встановлено, що як встановлено актом перевірки, відповідачем встановлено допущене позивачем заниження валових витрат на суму 843258 грн. та, одночасно, заниження валових доходів на суму 967000 грн. Виходячи з вказаних даних відповідачем донараховано позивачу податок на прибуток. Однак, при проведенні донарахування відповідачем не було прийнято до уваги, що загальний обсяг витрат позивача на виконання робіт на молодих садженців, які підлягають включенню до складу валових витрат у період з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. склав 5 302014, 53 грн. Вказані обставини відповідачем в акті перевірки не відображено, а витрати на проведення вказаних робіт за результатами перевірки зараховано до складу валових витрат частково - тільки в сумі 843 258,19 грн. Експертом вказано, що відповідачем невірно визначено обсяг податкових зобовязань позивача, що призвело до проведення донарахування податку на прибуток та нарахування штрафних санкцій.

З викладених вище підстав, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених за наслідком проведеної перевірки, щодо порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що свідчить про протиправність прийнятого за наслідком такої перевірки податкового повідомлення рішення №0000592301/0 від 14.08.2008р.

Щодо оцінки правомірності нарахування позивачу податкового зобовязання з орендної плати за землю, суд зазначає наступне.

Як було вказано вище, податковим повідомленням - рішенням № 0000612301/0 від 14.08.2008 р. ВАТ «Сонячна долина» донараховано податкове зобовязання з орендної плати за землю за 9 місяців 2007 р. у розмірі 32525,92 грн., а також штрафні санкції у розмірі 16262,96 грн.

Актом перевірки встановлено, що ВАТ «Сонячна Долина» у 2007 році нараховувало й сплачувало податок на землю за земельну ділянку, яка розташована за межами населених пунктів Сонячнодолинської сільської ради відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І - КМ №003411 від 19.06.2001р.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів АРК від 14.11.2006р. №706 «Про зміну цільового призначення та про надання земельної ділянки в оренду ВАТ «Сонячна Долина» було припинено право постійного користування земельною ділянкою та передано в оренду земельну ділянку площею - 8,4344га.

ВАТ «Сонячна Долина» уклало договір оренди на земельну ділянку площею - 8,4344 га - земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення для розробки родовища пісчанику - плитняку «Бугаз», що розташована за межами населених пунктів Сонячнодолинської сільської ради м. Судака, в урочище «Бугаз».

Як вбачається з Акту перевірки, ВАТ «Сонячна долина» помилково сплачувало упродовж 9 місяців 2007 р. земельний податок за користування земельною ділянкою в урочищі „Бугаз" загальною площею 8,4344 га, а не сплачував орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 18.12.2007 р. №040701600016.

Висновок про необхідність сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки на думку ДПІ ґрунтується на підставі п. 2.2.4 договору, згідно якого орендна плата повинна вноситися з дня прийняття Постанови Ради Міністрів АР Крим від 14.11.2006 р. № 706 «Про передачу земельної ділянки в оренду».

Матеріали справи свідчать, що відповідно договору оренди від 18.12.2007р. №040701600016 (вхід. №201 від 19.12.2007р.) (а.с.63-65) Орендодавець - Судацька міська рада на підставі Постанови Ради Міністрів АР Крим від 14.11.2006р. №706 передає, а Орендар - ВАТ «Сонячна Долина» приймає в термінове платне користування земельну ділянку площею - 8,4344 га - земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення для розробки родовища пісчанику - плитняку «Бугаз», яка розташована за межами населених пунктів Сонячнодолинської сільської ради м. Судака, в урочище «Бугаз» (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1. вказаного договору встановлено, що земельна ділянка, передається в оренду терміном на 13 років до 14.11.2019р. Код цільового використання відповідно УКЦИЗ - 3.1.1 (добувна промисловість). Угіддя - землі під відкритими розробками і кар'єрами, шахтами. Кадастровий № 0111792300:07:001:0004

Згідно до п.п. 2.2.1. договору, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України «Про оренду землі» та Постановою Ради Міністрів АРК від 14.11.2006р. №706 у розміри 10% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно довідки УЗР, складає - 441150,16грн.

Відповідно до п.п. 2.2.2. договору, орендна плата за землю вноситься щомісячно. Розмір орендної плати встановлюється відповідно розрахунку - довідки, виданої Управлінням економіки Судацької міської ради.

Підпунктом 2.2.3 договору визначено, що збільшення орендної плати за землю оформляється додатковою угодою. Відмова орендаря від укладання додаткової угоди про підвищення орендної плати за підставою для розірвання дійсного договору в односторонньому порядку по рішенню Ради Міністрів АР Крим.

Згідно до п.п. 2.2.4. договору, орендна плата вноситься з дня прийняття Постанови Ради Міністрів АР Крим від 14.11.2006р. №706 про передачу земельної ділянки в оренду.

Підпунктом 2.2.5. договору встановлено, що індексація орендної плати здійснюється щорічно відповідно діючого законодавства України

Договір зареєстровано у Судацькому міському відділі КРФ ДП "ЦДЗК" при ДКУ при Держкомземі України, про що до Державного реєстру земель внесено запис від 18.12.2007р. №04070160.

Відповідно до матеріалів справи, згідно розрахунку від 28.02.2007р. розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 25 січня 2007р., розмір орендної плати становить 45 659,04грн.

Статтею 3 Земельного кодексу України (ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Згідно зі статтею 2 цього Закону, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про плату за землю», об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Частиною 4 ст.2 даного Закону встановлено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендне земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".

Згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Виходячи з положень вказаних норм, вбачається, що єдиною підставою для нарахування та сплати орендної плати за землю є договір оренди.

Згідно до договору оренди від 18.12.2007р., датою його укладення є 18.12.2007р. що також відображено відповідачем а Акті перевірки.

У той же день вказаний договір було зареєстровано у Державному реєстрі земель.

Згідно до ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з дати державної реєстрації.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При таких обставинах, наявність в договорі оренди п.п.2.2.4., відповідно якому орендна плата повинна сплачуватися з дня прийняття Постанови Ради Міністрів АР Крим від 14.11.2006р. №706, не відповідає діючому законодавству та не є підставою для початку оплати орендної плати.

Таким чином, у позивача до укладення та проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки не було жодної правової підстави виконувати обовязки за цим договором, у тому числі сплачувати орендну плату за договором оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість висновків відповідача щодо обовязку сплати позивачем орендної плати за 9 місяців 2007р., в звязку з чим є необґрунтованими висновки відповідача про допущені позивачем порушення, в заявку з чим прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення рішення №0000612301/0 від 14.08.2008р., яким позивачу нараховане податкове зобовязання з орендної плати за землю у сумі 32525,92грн. та штрафні санкцій 16262,96грн, а разом 48788,88грн.є протиправним.

Викладені обставини також підтверджуються висновком судової економічної експертизи.

З викладеного вище суд не приймає до уваги доводи відповідача по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, оцінюючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в звязку з неможливістю ознайомитися з висновками судової економічної експертизи та неможливості надання, з цих підстав, пояснень по нарахованим сумам, зазначає, що таки підстави не є поважними для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач мав можливість у будь який зручний для нього час ознайомитися з матеріалами справи, у тому числі з висновками судової експертизи та надіслати суду письмові заперечення або пояснення.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 15.11.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції м. Судак №0000592301/0 від 14.08.2008р., а також податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції м. Судак №0000612301/0 від 14.08.2008р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Сонячна Долина» (АР Крим, м. Судак, с. Сонячна долина, вул. Чорноморська, 23) 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <підпис >Маргарітов М.В.

<Текст >