Постанова № 21782596, 11.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2011 р. (10:38) Справа №2а-11718/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : головуючого судді Кузнякової С.Ю.

при секретарі судового засідання Устіновій І.В.,

за участю представника відповідача Деревянка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Кримдо Публічного акціонерного товариства «Бром»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд-Строй»

про стягнення коштів за нікчемним правочином

Обставини справи: Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Бром» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд-Строй» про стягнення в дохід держави суми, одержаної за нікчемним правочином, а саме за договором № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року, укладеним між ПАТ «Бром» та ТОВ «Бренд-Строй» у розмірі 92127,60 гривень, в т.ч. ПДВ в рівних долях з кожного з відповідачів.

Ухвалами суду від 27.09.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Бром» проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, підкреслив, що висновки позивача щодо недійсності договору № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року, у звязку з тим, що договір укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, є безпідставними.

У судове засідання представник відповідача ТОВ «Бренд-Строй» не зявився.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача ТОВ «Бренд-Строй», повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим у відносинах з ПАТ «Бром» та ТОВ «Бренд-Строй» під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Суд зазначає, що зазначений спір за участю Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим є публічно-правовим і відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що ПАТ «Бром» є юридичною особою, яка 08.09.2004 року зареєстрована Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради, що підтверджується Довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 8-14 ).

ТОВ «Бренд-Строй» є юридичною особою, яка 17.10.2008 року зареєстрована Виконавчим комітетом Сімферопольскої міської ради,що підтверджується Довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 5-7 )

Таким чином, ПАТ «Бром» та ТОВ «Бренд-Строй» є субєктами господарювання, юридичними особами, зобовязані виконувати обовязки, покладені на них законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що в період з 26.05.2011 року по 01.06.2011 року Красноперекопською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Бром» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ітер» за березень 2010р., з ТОВ «Бренд Строй» за листопад 2010 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 656/23-04/05444552 від 08.06.2011 року (надалі акт перевірки) (а.с. 17-23 ).

Так, в акті перевірки зазначено, що між ПАТ «Бром» та ТОВ «Бренд-Строй» укладено договір підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року, відповідно до предмету якого Замовник - ПАТ «Бром» доручає, а Підрядник - ТОВ «Бренд-Строй» зобовязується виконати роботи по капітальному ремонту основних фондів ПАТ «Бром».

З акту перевірки вбачається, що згідно отриманих даних від інших ДПІ, лист № 2808/7/23-4 від 25.03.11р. до Красноперекопської ОДПІ від ДПІ у м. Сімферополі надійшов акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бренд-Строй», відповідно до якого встановлено, що платником завищено податкових зобовязанб за жовтень-грудень 2010 року.

Згідно з даними акту, ТОВ «Бренд-Строй» у листопаді 2010 року мало взаємовідносини з ПП «Фрегат ХХІ» та ПП»Родина ХХІ».

Згідно актів перевірки ПП «Фрегат ХХІ» та ПП»Родина ХХІ» встановлено, що підприємствами сформовано податковий кредит по відсутніх документах з метою одержання податкової вигоди, і, відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям.

Відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП «Фрегат ХХІ» та ПП»Родина ХХІ».

Отже, як зазначається у акті перевірки, ТОВ «Бренд-Строй» надавались податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, у звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи те, що ТОВ «Бренд-Строй» не має достатніх трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Таким чином, операції з придбання ТОВ «Бренд-Строй» від ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ» є нікчемними, також нікчемними є операції з реалізації на адресу покупців.

Суд зазначає, що податковий орган посилається на нечинність договору підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року, у звязку з відсутністю у ТОВ «Бренд-Строй» мети настання реальних наслідків по операціям придбання товарів від постачальника та подальшого продажу цих товарів на адресу покупців.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Щодо дотримання відповідачами ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України стосовно договору підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до договору 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року, укладеному між ПАТ «Бром» та ТОВ «Бренд-Строй» (а.с. 24-27), відповідно до предмету якого Замовник - ПАТ «Бром» доручає, а Підрядник - ТОВ «Бренд-Строй» зобовязується виконати роботи по капітальному ремонту основних фондів ПАТ «Бром».

Судом встановлено, що ТОВ «Бренд-Строй» на адресу ПАТ «Бром» була надана податкова накладна № 2312 від 30.11.10р. на загальну суму 92127,60грн., у т.ч. ПДВ 15354,60грн. (а.с. 30).

Оплата виконаних робіт товару підтверджено платіжним дорученням № 156 від 24.03.2011р. (а.с. 85).

Доказами виконання робіт є:

-Акти прийму виконаних робіт за листопад 2010 року (а.с. 31-36),

-Довідка вартості виконаних підрядних робіт (а.с. 30)Факт відвантаження товару підтверджується:

Крім того, до матеріалів справи надано Ліцензію ТОВ «Бренд-Строй» серії АВ № 513962 (а.с. 59-63) на виконання будівельних робіт, строк дії якої з 22.02.10р. по 22.02.13р.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що договір, укладений між ПАТ «Бром» та ТОВ «Бренд-Строй» був виконаний реально, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору поставки № 4/0203 від 02.03.2009 року, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності у ТОВ «Бренд-Строй» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей,транспортного обладнання для здійснення будь-якого виду діяльності, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеною угодою або порушення відповідачами правил оподаткування.

Розглядаючи справу в межах доводів позивача щодо недійсності правочину, судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання для укладання та виконання правочину.

Посилання податкового органу на укладення ТОВ «Бренд-Строй» правочинів з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання також не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеним договором.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування ТОВ «Бренд-Строй».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року відповідає вимогам ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що податковий орган також зазначає, що порушення, допущені ПАТ «Бром» та ТОВ «Бренд-Строй», встановлені перевіркою та викладені в акті прямо порушують публічний порядок справляння та сплати ПДВ та інтереси держави та суспільства.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених доводів податкового органу суд зазначає наступне.

Суд підкреслює, що договір підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року не може бути визнано таким, що порушує публічний порядок за ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України.

Позивач, посилаючись на недодержання відповідачами публічного порядку, зазначає про порушення відповідачами порядку сплати ПДВ.

При цьому, згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності наміру у відповідачів при укладенні та виконанні договору підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 рокуна порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, договір підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року не може бути визнано нікчемним за ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України з підстав порушення публічного порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Суд зауважує, що податковий орган взагалі не обґрунтовує наявності умислу у відповідачів для визнання договору підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року таким, що укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд підкреслює, що для визнання правочину недійсним за ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України податковий орган мав заявити відповідну вимогу в позовній заяві, оскільки позивач не заявив про такі позовні вимоги, та правочин не був визнаний судом недійсним, підстави для застосування наслідків у вигляді стягнення одержаного за угодою відсутні.

Суд зауважує, що саме у випадку визнання судом правочину недійсним у звязку з укладенням його з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягає розгляду судом питання щодо повернення одержаного за такою угодою при встановленні наявності умислу у однієї з сторін договору чи обох сторін.

Суд також зазначає, що позивач, звернувшись до суду з позовом просить стягнути з відповідачів в дохід держави суму, одержану за нікчемним правочином.

Суд зазначає, що законом не передбачено такий спосіб захисту прав як стягнення коштів в дохід держави за нікчемним правочином з підстав, на які посилається податковий орган, а саме: укладання правочину без мети настання реальних наслідків та порушення інтересів держави та суспільства.

Суд зауважує, що у випадку недійсності правочину у звязку з недодержанням в момент вчинення ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, у випадку порушення інтересів держави та суспільства, правочин може бути визнано недійсним, та, залежно від належності умислу тій чи іншій стороні договору, одержане за угодою підлягає стягненню у порядку,встановленому ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

За наслідками розгляду не має підстав для визнання правочину недійсним або нікчемним, оскільки він повністю виконаний сторонами, за всіма ознаками є дійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено реальне виконання відповідачами договору підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року, доводи податкового органу щодо нікчемності або недійсності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Отже, підстав для стягнення з ПАТ «Бром» та ТОВ «Бренд-Строй» в дохід держави суми, одержаної за нікчемним правочином, а саме за договором підряду на виконання робіт по капітальному ремонту основних фондів № 124/ОГМ/6 від 11.11.2009 року, укладеним між зазначеними підприємствами, в розмірі 92127,60 гривень , в т.ч. ПДВ немає.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.11.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 16.11.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Кузнякова С.Ю.

<Текст >