Постанова № 21782533, 27.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"27" лютого 2012 р. Справа № 5004/542/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. , суддя Маціщук А.В. за участю представників сторін:

позивача - Бойко Ю.В.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш"

на рішення господарського суду Волинської області від 05.05.2011 р.

у справі № 5004/542/11 (суддя Сур'як О.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк"

до Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш"

про стягнення в сумі 748 672 грн. 46 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 05.05.2011р. у справі № 5004/542/11 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" до Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" про стягнення в сумі 748 672 грн. 46 коп. задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Луцьк" кошти в сумі 748672грн. 46 коп., з них 478772 грн. - заборгованості за кредитом, 21249,61 грн. - заборгованість за відсотками,224,59 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 69080,45грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 143597,35 грн. - інфляційні втрати за кредитом, 66,11грн. інфляційні втрати за відсотками, 35638,89 грн. - 3% річних за кредитом, 43,46грн. - 3% річних за відсотками, а також 7486 грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

В зв'язку зі зміною організаційно - правової форми відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Місцевим судом також було встановлено, що згідно довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16.08.2005р. проведено державну реєстрацію юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш", а 19.01.2010 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, тобто змінено найменування Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" на Публічне акціонерне товариство "Ковельсільмаш", що неповязано з реорганізацією субєкта господарювання, оскільки зміна найменування не є підставою для реорганізації.

Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та Відкритим акціонерним товариством "Ковельсільмаш" був укладений кредитний договір № 77 від 27.11.2007р. про надання кредиту на умовах овердрафту (далі по тексту - договір).

Пунктом 2.3. договору передбачено, що термін погашення кредиту на умовах овердрафту, до якого має бути повністю погашений кредит до 22.11.2008р.

Банком своїзобов'язання відповідно до умов Кредитного договору №77 про надання кредиту на умовах овердрафту було виконано належним чином та в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи.

В свою чергу, відповідачем не було належним чином виконано свої договірні зобовязання, в результаті чого, станом на 22.03.2011р., у нього виникла заборгованість по кредиту у сумі 478 772 грн., яка підлягає до стягнення.

Враховуючи положення п.п. 3.6, 3.11 договору, суд першої інстанції дійшов до висновку, щостаном на 22.03.2011р. заборгованість позичальника по сплаті процентів становить 21249,61грн. та підлягає до стягнення.

Також, місцевим господарським судом враховано положення п. п. 5.3, 6.9 договору, виходячи з чого станом на 22.03.2011р. року сума пені по процентах складає 224,59 грн., сума пені по кредиту складає 69080,45 грн. та підлягає до стягнення.

Разом з тим, судом першої інтанції з урахуванням положень п. 5.2 договору, зазначено, що станом на 22.03.2011р. заборгованість по кредиту з врахуванням індексу інфляції складає 143597,35грн., заборгованість по процентах з врахуванням індексу інфляції складає 66,11грн. та підлягаєдостягнення.

Окрім того, приймаючи до уваги умови договору та положення чинного законодавства, місцевий суд прийшов до висновку, що з відповідача також слід стягнути 35638,89 грн. 3% річних по простроченому кредиту, 43,46 грн. 3% річних по прострочених відсотках.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Ковельсільмаш" звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 05.05.2011р. у справі № 5004/542/11 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийняте за неповного дослідження обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, наведених в апеляційній скарзі, скаржник вказує наступне.

Місцевим судом було залишено без уваги доводи відповідача щодо того, що позивачем було невірно здійснено розрахунки суми інфляції по заборгованості ВАТ "Ковельсільмаш" по кредиту станом на 22.03.2011 року.

Скаржник зазначає, що наведені позивачем в додатку № 1 до позовної заяви «Розрахунок заборгованості за кредитним договором про надання кредиту на умовах овердрафту № 77 від 27.11.2007 року» формули та розрахунки не відповідають встановленим правилам розрахунку суми інфляції, що містяться в листі Верховного Суду України «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»від 03.04.97р. N 62-97р.

Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що рішенням господарського суду Волинської області від 23.06.2008 року по справі № 04/35-76 було визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Ковельсільмаш" від 11.10.2007р., яким з посади голови правління ВАТ "Ковельсільмаш" було звільнено ОСОБА_1. Натомість, на посаду голови правління ВАТ "Ковельсільмаш" було обрано ОСОБА_2

У зв'язку із зазначеним, скаржник вказує на те, що під час підписання 27.11.2007 року договору № 77 про надання кредиту на умовах овердрафту, ОСОБА_2 не мав відповідних повноважень на підписання вказаного договору від імені ВАТ «Ковельсільмаш».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, на момент укладання договору № 77 про надання кредиту на умовах овердрафту від 27.11.2007 року не були дотримані вимоги, встановлені ч. 2 ст. 203 ЦК України, внаслідок чого вказаний договір є недійсним.

Поряд з тим, скаржник наголошує на тому, що 05.05.2011 року відповідачем в судовому засіданні було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі № 5004/542/11 до набрання законної сили судовим рішенням по пов'язаній справі № 04/5004/740/11. Вказане клопотання відповідача було залишено судом без задоволення та прийнято рішення по суті заявлених позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене, апелянт рахує, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 79 ГПК України, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, враховуючи наведені вище аргументи на підтвердження своєї позиції, апелянт вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

В свою чергу, від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить рішення господарського суду Волинської області від 05.05.2011р. у справі № 5004/542/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З приводу твердження апелянта, що при розрахунку сум інфляційних нарахувань слід використовувати лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», позивач вказує наступне.

Положенням ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розрахунок індексу інфляції проводився на розмір заборгованості за кредитом (основним боргом), що становив на час здійснення розрахунку, тобто на певний період, за який проводились розрахунки (інфляція за кредитом, зокрема, нараховувались за період з 24.11.2008р. по 28.02.2011р. від простроченої на той період суми).

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосуванню індексів інфляції при розгляді судових справ», індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, що унеможливлює проводити розрахунок інфляційних нарахувань за певні періоди місяця коли сума основного боргу змінюється. Також, згідно даного листа, при розрахунку індексу інфляції необхідно брати до уваги ті місяці, де була дефляція (індекс інфляції менше 100%).

Отже, філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луцьк" вважає, що розрахунки індексу інфляції проведені у відповідності до чинного законодавства.

27 лютого 2012 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк", заперечив проти апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необгрунтованою. Стверджує, що рішення місцевого суду у даній справі є законним, таким, що відповідає встановленим обставинам справи, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Представник відповідача - ВАТ "Ковельсільмаш" в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з участю в іншому судовому засіданні.

Дане клопотання відхилене судом, як необгрунтоване, оскільки до нього не додано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини. Крім того, участь у господарському процесі не обмежується певним колом осіб.

Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (Т.2, а.с. 23-24), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника однієї із сторін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку зі зміною організаційно - правової форми відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Відповідно до Статуту, нова редакція якого зареєстрована 13.08.2009р. номер запису 10741050063013048, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства).

Згідно довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 16.08.2005р. було проведено державну реєстрацію юридичної особиВідкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (код ЄДРПОУ 00238138), а 19.01.2010 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, тобто змінено найменування Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" на Публічне акціонерне товариство "Ковельсільмаш" (код ЄДРПОУ 00238138), що неповязано з реорганізацією субєкта господарювання, оскільки зміна найменування не є підставою для реорганізації.

27 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Відкритим (Публічним) акціонерним товариством "Ковельсільмаш" (Позичальник) був укладений кредитний договір №77 про надання кредиту на умовах овердрафту (а.с.12-15).

Відповідно до п. 2.1. договору, Банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в Банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту.

Згідно п.2.2. договору, максимальна заборгованість позичальника за кредитом на умовах овердрафту (ліміт овердрафту) не може перевищувати 800 000 грн.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що термін погашення кредиту на умовах овердрафту, до якого має бути повністю погашений кредит до 22.11.2008р.

Згідно ст. 1054 ЦК України, закредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, щоматеріалами справи (банківськими виписками) підтверджується той факт, що договірні зобов'язання Банку було виконано належним чином та в повному обсязі.

В той же час, відповідачем не було належним чином виконано свої договірні зобовязання, в результаті чого, станом на 22.03.2011р., у нього виникла заборгованість по кредиту у сумі 478772грн., яка не погашена, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

На момент розгляду справи місцевим судом, відповідачем не було подано доказів сплати заборгованості по кредиту.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 478 772 грн .

Щодо рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з позичальника заборгованості по сплаті процентів в розмірі 21249,61 грн., апеляційний суд враховує наступне.

Як передбачено ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 1.6 кредитного договору визначено, що плата за овердрафт (короткостроковий кредит п. 1.4 договору), це плата яка включає проценти за користування кредитом та комісійні платежі, які сплачується позичальником у розмірі та у строки передбачені цим договором.

Відповідно до п.1.7. кредитного договору №77 проценти за неправомірне користування кредитом - плата, яка встановлюється банком за користування кредитом після настання строку його погашення, та сплачується Позичальником у розмірі та у строки, передбачені цим договором. При сплаті відсотків за неправомірне користування кредитом відсотки за користування кредитом не сплачуються.

Згідно п.3.6 договору проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно востанній робочий день місяця, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п.2.3. цього договору. Проценти нараховуються за період з дати першої видачі по останній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по передостанній робочий день поточного місяця, та сплачуються Позичальником з поточного рахунку №2600130110003 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ковель», код банку 303194 на рахунок №2607830110003, відкритий у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ковель», код банку 303194, щомісячно в день їх нарахування.

Відповідно до п.3.11. кредитногодоговору у випадку порушення Позичальником встановленого п.2.3. цього договору терміну погашення кредиту на умовах овердрафту Позичальникнадалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 20 % річних.

Таким чином відповідач помилково ототожнює проценти за неправомірне користування кредитом, яка за своєю суттю є платою за користування кредитом, з відсотками за невиконання грошового зобов'язання, які нараховуються згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно розрахунку за період з 01.01.2011р. по 22.03.2011р. (а.с. 5), з відповідача підлягають до стягнення проценти в розмірі 21249,61 грн.

У зв'язку із зазначеним вище, позовні вимоги в цій частині судом першої інстанції задоволені правомірно.

В частині рішення щодо стягнення пені по процентах в сумі 224,59 грн. та пені по кредиту в сумі 69080,45грн., судова колегія погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3 кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або комісійних платежів, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної одноденної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення за кожен день такого прострочення.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 6.9 кредитного договору про надання кредиту на умовах овердрафту №77 від 27.11.2007 року передбачено, що строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю в 10 років.

Таким чином, виходячи із змісту кредитного договору, позивач може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості, яка передбачена кредитним договором, в тому числі пені, протягом строку позовної давності в десять років, який встановлений за домовленістю сторін.

Згідно розрахунків пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту та пені за несвоєчасне повернення кредиту станом по 22.03.2011р.(а.с. 5), до стягнення підлягає 224,59 грн. - пені по процентах за період з 01.02.2001р. по 22.03.2011р. та 69080,45 грн. - пені по кредиту за період з 24.11.2008р. 25.05.2009р..

Щодо задоволення місцевим судом позовних вимог в частині стягнення заборгованості по кредиту з врахуванням індексу інфляції в сумі 143597,35грн. та заборгованості по процентах з врахуванням індексу інфляції в сумі 66,11 грн. станом на 22.03.2011р., судова колегія зазначає, що рішення в цій частині є правомірним, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦКУкраїни боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пунктом 5.2. кредитного договору передбачено, що Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язань по поверненню Банку сум кредиту та/або комісійних платежів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Разом з тим, з відповідача підлягає до стягнення 35638,89грн. 3% річних по простроченому кредиту, 43,46грн. 3% річних по прострочених відсотках.

З приводу доводів апеляційної скарги, що формули та розрахунки, на підставі яких було проведено «Розрахунок заборгованості за кредитним договором про надання кредиту на умовах овердрафту № 77 від 27.11.2007 року», не відповідають встановленим правилам розрахунку суми інфляції, що містяться в листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97р., суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розрахунок індексу інфляції проводився на розмір заборгованості за кредитом (основним боргом), що становив на час здійснення розрахунку, тобто на певний період, за який проводились розрахунки (інфляція за кредитом, зокрема, нараховувались за період з 24.11.2008р. по 28.02.2011р. від простроченої на той період суми) з врахуванням того, що овердрафт є короткостроковим кредитом.

Крім того, у листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р., на який посилається відповідач, також вказано саме про застосування індексу інфляції. Таким чином, проведені позивачем розрахунки не суперечать листу Верховного Суду України та положенням ч.2 ст.625 ЦК України.

Враховуючи вказане, слід зазначити, що розрахунки індексу інфляції були проведені позивачем у відповідності до чинного законодавства.

Щодо доводів апелянта, що 27.11.2007 року договір № 77 про надання кредиту на умовах овердрафту було підписано особою, а саме ОСОБА_3, у якої не було на те повноважень, у зв'язку з чим укладений договір слід вважати недійсним, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вказані обставини досліджувалися та не підтвердилися під час розгляду господарським судом Волинської області та Рівненським апеляційним господарським судом у справах № 5004/856/11 та № 5004/1880/11 за позовом ПАТ "Ковельсільмаш" про визнання недійсним кредитного договору № 77 від 27.11.2007р. .

З врахуванням викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" є обгрунтованими, відповідають встановленим обставинам справи, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.

Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 05.05.2011р. у справі № 5004/542/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" - без задоволення.

2. Справу № 5004/542/11 направити в господарський суд Волинської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.