Рішення № 21782103, 22.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р. Справа № 5023/296/12

вх. № 296/12

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, в особі Харківської Обласної Дирекції, м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Дергачі Харківської області

про стягнення 1294859,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФОП ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 010-2/07-01-0596-08 від 09.07.2008р. у сумі 162277,34 доларів США (що за курсом НБУ складає 1294859,56 грн.), в т.ч. :

- 65000,00 доларів США (що за курсом НБУ складає 518654,50 грн.) - сума заборгованості за кредитом;

- 23930,21 доларів США (що за курсом НБУ складає 190946,32 грн.) - сума нарахованих відсотків за користування кредитом;

- 1876,86 доларів США, (що за курсом НБУ складає 14976,27 грн.) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту за період з 04.11.2010р. по 03.11.2011р.;

- 2922,21 доларів США (що за курсом НБУ складає 23317,19 грн.) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків за користування кредитними коштами за період з 04.11.2010р. по 03.11.2011р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду, яка направлялась на адресу відповідача, по якій він зареєстрований та яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Судом встановлено, що ухвала суду від 23.01.2012р. про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 09.02.2012р., яка направлялась за місцем реєстрації відповідача, повернута поштою за закінченням терміну зберігання.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи, що відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалами суду, які направлялись за місцем реєстрації, то відповідач є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Судом вжито належні заходи для повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, однак відповідач своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

09.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль'', (правонаступником якого на теперішній час є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"), в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (позивач, банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (відповідач, позичальник) укладено Кредитний договір № 010-2/07-01-0596-08, згідно з яким банк надає грошові кошти позичальнику у розмірі 65000,00 доларів США, кінцевий термін погашення 08.07.2015р., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 14,75% річних.

Відповідно до п. 1.3.2 Договору розмір та строк сплати щомісячного платежу здійснюється згідно з Графіком повернення кредиту та сплати інших платежів (Додаток 1 до Договору).

В п.5.1 Договору передбачено обов'язок Позичальника здійснювати сплату нарахованих процентів за користування кредитом щомісяця не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Додатковим договором № 1 від 11.02.2009р. до Кредитного договору, сторонами не змінювались суттєві умови, а лише встановлена черговість погашення платежів.

Додатковою угодою № 2 від 26.05.2009р. до Кредитного договору сторони врегулювали заборгованість позичальника за Договором, строк сплати якої настав, а також погоджений новий Графік повернення кредиту та сплати інших платежів.

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором та перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 65000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальними ордером № 01-0596-08 від 10.07.2008р., копія якого додана до матеріалів справи.

Всупереч положень Договору Позичальник отриманий кредит та відсотки користування кредитом у вказані терміни не сплачує. Відповідачем не здійснена повна та своєчасна оплата нарахованих відсотків за користування кредитом. З наданих позивачем розрахунків вбачається, що порушенням умов Кредитного договору відповідачем здійснюється з листопада 2010р.

Відповідно до пункту 7.1 Кредитного договору банк має право у випадку порушення позичальником умов Договору вимагати дострокового повернення кредиту в повному розмірі зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред"явлення вимоги, включаючи проценти по кредиту, пеню та штрафи, інші платежі відповідно до умов Договору.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів виконання ним умов Кредитного договору, хоча відповідач мав можливість надати такі докази.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість відповідача станом на 04.11.2011 р. по основній сумі кредиту складає 65000,00 доларів США (що за курсом НБУ складає 518654,50 грн.), по нарахованих відсотках - 23930,21 доларів США (що за курсом НБУ складає 190946,32 грн.).

Нарахування відсотків відповідає умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

Банком була направлена вимога про погашення суми заборгованості за кредитним договором № 010-2/07-О1-О596-О8 від 09.07.2008р., в якій позивач проінформував відповідача про суму заборгованості та застережив, що у разі непогашення заборгованості у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги Банк буде змушений вжити заходів примусового стягнення, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Дана вимога отримана відповідачем 25.07.2009 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, вимога банку відповідачем залишена без відповіді, заборгованість не сплачена.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобовязання по Кредитному договору.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, позику не повернув, відсотки за користування нею не сплатив, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Окрім того, правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, які б підтверджували сплату заборгованості по договору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 65000,00 доларів США (що за курсом НБУ складає 518654,50 грн.) та відсотків за користування кредитом у сумі 23930,21 доларів США (що за курсом НБУ складає 190946,32 грн.) правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачем, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 13.4 Договору передбачено, що За прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 20 % річних за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов'язання включно Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Позивачем нарахована пеня за період з 04.11.2010р. по 03.11.2011р. за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 1876,86 доларів США, (що за курсом НБУ складає 14976,27 грн.) та пеня за період з 04.11.2010р. по 03.11.2011р. за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 2922,21 доларів США (що за курсом НБУ складає 23317,19 грн.).

Суд зазначає, що позивачем при нарахуванні пені враховані положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Зроблений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені нормативно та документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 162277,34 доларів США (що за курсом НБУ складає 1294859,56 грн.).

В той час в позовній заяві наведений розрахунок сум, з яких складається загальна сума заборгованості, а також наданий розрахунок нарахованих сум додатково, з яких вбачається, що заборгованість складається з наступних сум :

- 65000,00 доларів США (що за курсом НБУ складає 518654,50 грн.) - сума заборгованості за кредитом;

- 23930,21 доларів США (що за курсом НБУ складає 190946,32 грн.) - сума нарахованих відсотків за користування кредитом;

- 1876,86 доларів США, (що за курсом НБУ складає 14976,27 грн.) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту за період з 04.11.2010р. по 03.11.2011р.;

- 2922,21 доларів США (що за курсом НБУ складає 23317,19 грн.) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків за користування кредитними коштами за період з 04.11.2010р. по 03.11.2011р.

Таким чином, арифметично склавши всі складові, які перевірені судом, сума заборгованості становить 93729,28 доларів США (що за курсом НБУ складає 747894,28 грн.).

Суд зазначає, що інших розрахунків суду не надано та в позові не наведено, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 68548,03 доларів США (що за курсом НБУ складає 546965,30 грн.) суд відмовляє, оскільки вони необґрунтовані.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати суд покладає на відповідача в відповідності до ст.49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (62300 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011 м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (61166 м. Харків, вул. Новгородська, 11, код 23321095, рахунок № 290921074 в Харківській ОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589) заборгованість за кредитом відповідно до Кредитного договору № 010-2/07-01-0596-08 від 09.07.2008р. у сумі 65000,00 доларів США (що за курсом НБУ складає 518654,50 грн.); заборгованість по нарахованих відсотках станом на 04.11.2011р. у сумі 23930,21 доларів США (що за курсом НБУ складає 190946,32 грн.); пеню за порушення строку погашення тіла кредиту за період з 04.11.2010р. по 03.11.2011р. в сумі 1876,86 доларів США (що за курсом НБУ складає 14976,27 грн.); пеню за порушення строку погашення відсотків за користування кредитними коштами за період з 04.11.2010р. по 03.11.2011р. в сумі 2922,21 доларів США (що за курсом НБУ складає 23317,19 грн.).

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (62300 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011 м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (61166 м. Харків, вул. Новгородська, 11, код 23321095, рахунок № 361937 в Харківській ОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589) судовий збір у сумі 14957,89 грн.

Видати накази суду після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 27.02.2012р.