Рішення № 21781504, 20.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа № 5015/7334/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Дмитренка В.П, представника відповідача Подоляка Б.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро”, м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства “Астро”, м. Львів про стягнення 374745 грн. 42 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро”, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Астро”, м. Львів про стягнення 209174 грн. 24 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 12.12.2011 р. призначив розгляд справи на 26.12.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 72000 доларів США. Відповідач зобов’язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов’язків по договору –на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становила 139698 грн. 76 коп. заборгованості по кредиту, 27585 грн. 69 коп. заборгованості по сплаті процентів, 22234 грн. 39 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4099 грн. 43 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 4332 грн. 05 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 795 грн. 40 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків. У зв’язку з цим, просив стягнути з відповідача 374745 грн. 42 коп.

26.12.2011 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача суму заборгованості, яка становить 387914 грн. 82 коп., в тому числі 301050 грн. 65 коп. заборгованості по кредиту, 37759 грн. 95 коп. заборгованості по сплаті процентів, 25916 грн. 46 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4890 грн. 92 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 15430 грн. 60 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 2866 грн. 25 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків.

20.02.2012 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про виправлення описки та уточнення предмету позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача суму заборгованості, яка становить 387914 грн. 82 коп., в тому числі 301050 грн. 65 коп. заборгованості по кредиту, 37759 грн. 95 коп. заборгованості по сплаті процентів, 25916 грн. 46 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4890 грн. 92 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 4332 грн. 05 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 795 грн. 40 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що строк погашення кредиту згідно з договором не настав, а тому звернення банку до суду з даним позовом є передчасним. Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Таким чином, при нарахування пені слід застосовувати вимоги вищевказаних норм. Також зазначив, що позивачем при нарахуванні відсотків за користування чужими коштами згідно ст. 625 ЦК України застосовано ставку 9,5% і 12,5% річних з посиланням на те, що таку ставку визначено п. 1.4. кредитного договору. Проте, таке нарахування відсотків є безпідставним, оскільки п. 1.4. кредитного договору визначено не розмір процентів річних, які боржник повинен сплатити за прострочення грошового зобов’язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а визначено збільшення розміру процентів за користування кредитними коштами, які надані позичальнику на підставі кредитного договору. З огляду на викладене, вимоги в частині стягнення відсотків річних не підлягають до задоволення.

25.01.2012 р. через канцелярію суду представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Представникам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 20.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

16 серпня 2007 р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “Кредит-Дніпро”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро” (банк) та Приватним підприємством “Астро” (відповідач) було укладено кредитний договір №160807-К.

Згідно п. 1.1. кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р. банк (позивач) 16 серпня 2007 р. надає позичальнику відкличний кредит для ведення статутної поточної діяльності, в т.ч. для поповнення обігових коштів, з метою купівлі автомобіля MERCEDES-BENZ E 280 4MATIC, у сумі 76200 доларів США.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р. плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в розмірі 12,5% річних.

Додатком №1 до кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р. позивач та відповідач погодили графік погашення кредиту.

Пунктом 1.4. кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р. у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 25% річних

28 грудня 2007 р. позивач та відповідач уклали додатковий договір №1 до кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р., яким плату за користування одержаними кредитними ресурсами встановилив розмірі 15,5% річних.

На виконання умов вищевказаного договору з наступними змінами, позивач надав відповідачу обумовлену суму грошових коштів, що підтверджується довідкою по рахунку.

Згідно п. 4.1. кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р. позичальник зобов’язувався повернути одержані кредити в строк, встановлений графіком погашення кредиту (додаток №1 до цього договору), з остаточним погашенням 15 серпня 2012 р., сплатити нараховані відсотки та комісії за цим договором зі своїх поточних рахунків шляхом перерахування банку грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих відсотків та комісій відповідно до встановлених строків.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р., нарахування та сплата відсотків за користування кредитними ресурсами здійснюється щомісячно в кінці кожного місяця, та одночасно з остаточним погашенням заборгованості по кредиту на рахунок нарахованих відсотків.

Пунктом 5.7. кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р. встановлено, що банк має право розірвати цей договір та/або звернутися до позичальника із вимогою достроково повернути одержані кредитні кошти в разі порушення позичальником умов цього договору, несвоєчасного повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його користування.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р., позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. №548 від 20.01.2009 р. щодо дострокового повернення кредитних коштів і відсотків за їх використання в повному обсязі. Вказана вимога залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та відсотків по кредитному договору №160807-К від 16.08.2007 р. виконав частково, станом на дату судового засідання заборгованість відповідача перед позивачем становить 301050 грн. 65 коп. по кредиту, 37759 грн. 95 коп. по сплаті процентів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р., за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого прострочення, від простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам.

Позивачем за період з 05.01.2009 р. по 20.12.2011 р. нараховано 22234 грн. 39 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 4099 грн. 43 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Представник відповідача у відзиві заявив про застосування річного строку позовної давності, встановленого для вимог про стягнення неустойки (пені).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем не наведено поважності причин пропущення строку позовної давності щодо вимоги про стягнення неустойки.

Оскільки представником позивача не було наведено поважних причин пропущення позовної давності, відповідачем заявлено про застосування позовної давності, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наслідків пропуску позовної давності щодо вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків. Враховуючи те, що позовна заява була подана позивачем 09.12.2011 р., позовна давність по вимозі про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків розпочинає свій перебіг з 09.12.2010 р. Таким чином, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків, нарахована до 09.12.2010 р., задоволенню не підлягає.

З врахуванням цих вимог, а також вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, розмір пені після проведеного судом перерахунку становить 10215 грн. 36 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3404 грн. 23 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 4332 грн. 05 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту та 795 грн. 40 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 301050 грн. 65 коп. заборгованості по кредиту, 37759 грн. 95 коп. заборгованості по сплаті процентів, 10215 грн. 36 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3404 грн. 23 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 4332 грн. 05 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 795 грн. 40 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо передчасності позову, оскільки законом (ст. 1050 ЦК України) та умовами кредитного договору №160807-К від 16.08.2007 р. (п. 5.7.) банку (позивачу) надано право вимагати дострокового повернення коштів в разі неналежного виконання позивальником (відповідачем) своїх зобов’язань. Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором №160807-К від 16.08.2007 р., що в свою чергу надає банку право звернутися за захистом свого права до суду.

Як вбачається із заяви про виправлення описки та уточнення предмету позовних вимог, яка була подана через канцелярію суду 20.02.2012 р., позивачем для розрахунку відсотків річних згідно ст. 625 ЦК України застосовано ставку 3%, а тому заперечення відповідача щодо нарахування позивачем відсотків річних в більшому розмірі є безпідставними.

Суд також відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення (винесення рішення) пов’язаної з нею іншої справи з огляду на наступне.

В разі, якщо в подальшому кредитний договір №160807-К від 16.08.2007 р. буде визнаний недійсним, ПП “Астро” не позбавлене права звернутися в господарський суд із заявою про перегляд рішення у справі №5015/7334/11 за нововиявленими обставинами.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Астро”, м. Львів, вул. Пластова, 6 (ідентифікаційний код 23271196) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро”, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17 (ідентифікаційний код 14352406) 301050 грн. 65 коп. заборгованості по кредиту, 37759 грн. 95 коп. заборгованості по сплаті процентів, 10215 грн. 36 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3404 грн. 23 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 4332 грн. 05 коп. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 795 грн. 40 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків, 7150 грн. 88 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. На виконання п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” повернути Публічному акціонерному товариству “Банк Кредит Дніпро” судовий збір в розмірі 263 грн. 39 коп.

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.