ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.02.12 Справа№ 5015/7506/11
За позовом: Приватного підприємства “Хотинське АТП - 17741”, м. Хотин, Чернівецької області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Іскра”, м. Львів
про: стягнення 27451,25грн.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Старостенко О.В.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1. предст. (дов. №35 від 06.02.2012р.)
відповідача: ОСОБА_2. предст. (дов. №13/06 від 10.01.2012р.)
Представникам сторін розяснено його права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Від здійснення технічного запису судового процесу представники сторін відмовилися, відводів не заявлено.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством “Хотинське АТП - 17741”, м. Хотин, Чернівецької обл. до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Іскра”, м. Львів про стягнення 27150,00грн. основного боргу та 301,25грн. 3% річних.
Обставини спору:
Ухвалою суду від 26.12.2011р. за даним позовом справу призначено до розгляду на 17.01.2012р.
Ухвалами суду від 17.01.2012р., від 08.02.2012р. розгляд справи відкладався, з підстав викладених в ухвалах.
У судовому засіданні 29.02.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задоволити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання 29.02.2012р. подав відзив (вх. №4368/12 від 29.02.2012р.), відповідно до якого визнав позовні вимоги повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
20.06.2011р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та надання транспортно-експедиторських послуг за № ТР 471/06.11, відповідно до п. 1.1 якого перевізник зобов'язувався виконати перевезення довіреного йому відповідачем вантажу до пункту призначення і передати його уповноваженій особі вантажоодержувачу та надати повязані з перевезенням вантажів транспортно-експедиторські послуги встановлену плату.
Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. вказаного Договору, перевезення вантажів здійснюється на підставі замовлення, форма якого встановлена та узгоджена сторонами. Замовлення на перевезення є невідємною частиною даного Договору. Передане по факсу Замовлення має юридичну силу у випадку, якщо воно завірено печатками і підписами обох сторін Договору.
Сторонами було підписано наступні Замовлення на перевезення вантажу: №33-55 від 20.06.2011р., №33-56 від 21.06.2011р., № 33-57 від 21.06.2011р., відповідно до яких позивач зобовязувався виконати перевезення вантажу на митну територію Румунії у м. Фієні, а відповідач зобовязувався оплатити надані послуги, протягом 7 банківських днів з моменту отримання відповідачем від позивача рахунку, з прикладеним оригінальним екземпляром товаро-транспортної накладної (СМR), оригіналом рахунку-фактури з підписом та відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу (п. 5.2. Договору).
На виконання умов даного договору, позивачем здійснено передбачене Договором міжнародне перевезення, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМR А № 0025284 від 23.06.2011р., СМR А № 0025288 від 23.06.2011р., СМR А № 0025289 від 24.06.2011р. з відповідними відмітками митного контролю та печаткою одержувача.
Однак, відповідачем своїх зобовязань за даними договорами не виконано, станом на час звернення позовом до суду заборгованість відповідача становить 27150,00грн.
При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:
У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.
Транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Відповідно до вимог ст. 909 Цивільного Кодексу України та аналогічних норм ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 930 ЦК України передбачено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, у якій зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення вартості неоплачених перевезень в розмірі 27150,00грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 301,25грн. Розглянувши дану вимогу, суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач повністю виконав умови договору та здійснив передбачені ним роботи, а відповідач порушив умови договору і не провів оплату своєчасно.
Заперечень щодо належного, якісного, своєчасного виконання Договору відповідач не надав та погодився із заборгованістю, відтак, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 909, 929, 930 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Іскра” (79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14, ідентифікаційний код 00214244) на користь Приватного підприємства “Хотинське АТП - 17741” (60000, Чернівецька область, м. Хотин, вул. Васильєва, 61, ідентифікаційний код 05461316) 27150,00грн. основного боргу, 301,25грн. 3% річних та 1506,00 грн. судового збору.
Наказ видати, відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.03.2012р., керуючись вимогами ст. 85 ГПК України.
Суддя Левицька Н.Г.
Судове рішення № 21781473, Господарський суд Львівської області було прийнято 29.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/7506/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: