Постанова № 21780494, 29.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12 Справа № 5015/5692/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м.Львів б/н від 05.12.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 09.11.2011 року

у справі № 5015/5692/11

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м.Львів

про стягнення в сумі 133835,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 12.01.2012 року);

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.2011 року (суддя Сухович Ю.О.) у справі №5015/5692/11 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м.Львів на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 133835,00 грн. основного боргу, 1338,35 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство «Технобуд», не погоджуючись із прийнятим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення, оскільки, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права. Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що не погоджується із сумою боргу, яка є предметом стягнення у даній справі та вважає, що місцевим господарським судом прийнято незаконне рішення у даній справі з порушенням ч.3 ст.4і, ст.63 ГПК України.

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_2, правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Розгляд справи відкладався з підстав, визначених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року та 08.02.2012 року. Строк вирішення спору продовжувався згідно ст. 69 ГПК України.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 05910202, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення щодо заперечень на апеляційні вимоги та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 09.11.2011 року у справі №5015/5692/11 залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що на початку 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-російським підприємством «Технобуд» виникли господарсько-правові відносини щодо виконання землерийних робіт по розробці котловану у відповідності до вимог ст. ст. 205, 206 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.175, ч.7 ст.179 та ч.1 ст.181 Господарського кодексу України.

У звязку з цим, позивач з метою належного виконання взятих на себе зобовязань (надання послуг та/або виконання робіт) перед відповідачем, уклав строкові оплатні договори оренди екскаваторів Atlas 1304, реєстраційний номер НОМЕР_1, серія технічного паспорта НОМЕР_2 та Atlas 1604 від 01.07.2009 року, 20.07.2009 року, від 01.08.2009 року, 01.09.2009 року, 16.10.2009 року, 01.12.2009 року, 17.12.2009 року. Землерийні роботи на виконання зобовязань перед відповідачем з допомогою вказаних екскаваторів за період з 18.07.2009 року по 24.12.2009 року здійснювались трьома працівниками позивача, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується копіями табелів на використання транспорту за вказаний період. При цьому, факт наявності трудових правовідносин зазначених осіб із позивачем засвідчується копіями відповідних трудових договорів та довідок ДПА України про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку (позивачем). Разом з цим, відповідачем не заперечується надання послуг (виконання робіт) за вказаний період працівниками позивача за допомогою орендованих екскаваторів.

Таким чином, позивач, починаючи з 18.07.2009 року по 24.12.2009 року виконав роботи (надав послуги) відповідачу всього на загальну суму 173835,00 грн., що підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт, а саме: № К-00000007 від 31.07.2009 року, № К-00000010 від 31.08.2009 року, № К-00000012 від 30.09.2009 року, № К-00000014 від 30.10.2009 року, № К-00000023 від 30.12.2009 року. Однак відповідач всупереч вимог законодавства, що регулює відповідні договірні відносини, обовязок щодо оплати прийнятих робіт (послуг) виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 40000,00 грн. в якості оплати послуг екскаватора згідно акта № К-12 від 30.09.2009 року (а.с.25), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 133835,00 грн., стягнення якої є предметом позову у даній справі.

З метою досудового врегулювання спору, зважаючи на те, що між сторонами не було встановлено строку проведення розрахунків за надані послуги, позивач згідно вимог ст. 530 ЦК України направив відповідачу лист-претензію від 29.04.2011 року з вимогою здійснити оплату за надані послуги екскаватора в сумі 133835,00 грн. до 10.02.2011 року, яка залишена останнім без відповіді та задоволення. Надсилання такої вимоги на адресу відповідача підтверджується поштовою квитанцією (а.с.11).

В силу вимог ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

При цьому, нормами чинного законодавства зокрема, ч.2 ст.205 та ч.1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір або інший правочин може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, а поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відтак, в даному випадку підставою виникнення зобовязань відповідача перед позивачем щодо оплати наданих послуг є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № К-00000007 від 31.07.2009 року, № К-00000010 від 31.08.2009 року, № К-00000012 від 30.09.2009 року, № К-00000014 від 30.10.2009 року, № К-00000023 від 30.12.2009 року, які підписані представником відповідача та скріплені відповідною печаткою. Окрім того, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач не заперечує факту надання позивачем послуг згідно цих актів.

Відповідно до п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що скаржником не подано жодних доказів про здійснення розрахунків з позивачем, а тому покликання скаржника про те, що останній не погоджується із сумою предявленої заборгованості не розцінюються колегією як такі, що мають значення для вирішення даної справи, оскільки такі покликання є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи.

Разом з тим, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 133835,00 грн. є документально обґрунтованою, підтверджується належними доказами у справі, а тому підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог і стягнення з відповідача 133835,00 грн. заборгованості, оскільки, відповідачем наявність вказаної заборгованості не спростовано та протилежне підтверджується документальними доказами у справі.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до місцевого господарського суду з позовом у даній справі, надіслав відповідачу копію позовної заяви, що підтверджується відповідною поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист ( а.с. 7,8). Більше того, розгляд даної справи в судах як першої так і апеляційної інстанцій неодноразово відкладався, в тому числі з підстав невиконання відповідачем законних вимог ухвал суду, про що останній належним чином був повідомлений. Вказане підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень. Разом з тим, 06.02.2012 року позивач на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року подав суду пояснення щодо позовних вимог, а також опис вкладення у цінний лист про надсилання відповідачу вказаного пояснення та копій актів, а саме: від 30.07.2009 року, від 31.08.2009 року, від 30.09.2009 року, від 30.10.2009 року, від 30.12.2009 року, однак незважаючи на це, відповідач не подав суду жодних доказів на підтвердження апеляційних вимог з урахуванням вимог ст.ст. 33, 34, 101 ГПК України та не спростовував підстави та обставини, покладені в основу заявленого позову у даній справі.

З наведеного вбачається, що судами першої та апеляційної інстанцій з метою забезпечення повного, всебічного та обєктивного розгляду даної справи, були вжиті передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на встановлення істини у справі з метою винесення законного і обґрунтованого рішення.

Таким чином, посилання скаржника на те, що господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права є безпідставними та документально не обґрунтованими.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 09.11.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.11.2011 року у справі №5015/5692/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м.Львів б/н від 05.12.2011 року без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Мельник Г.І.

СуддяНовосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.