Постанова № 21780214, 28.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2012                                                                                           № 32/157

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко А.І.

суддів:           Отрюха Б.В.

          Михальської Ю.Б.

За участю представників:

від позивача: Заінчуковський Д.М. – юрист;

від відповідача : не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг»

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 01.12.2011р.

у справі № 32/157

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Громмет»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг»

про стягнення 22292,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.12.2011р. у справі № 32/157 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Громмет» задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг», 03134, м. Київ, проспект Корольова, 2-А, кв. 67, код ЄДРПОУ 37226384, р/р 26002060718187 в філії КБ «Приватбанк», Київське РУ Вишневське відділення, МФО 321842, на користь: Товариства з обмеженою відповідальністю «Громмет», 04123, м. Київ, вул. Западинська, 5-А, кв. 98, код ЄДРПОУ 36218587, р/р 26007001027636 в Виноградарському відділенні ПАТ «КБ «Хрещатик», МФО 321842, основний борг в сумі 20050 ,00 грн., три процента річних в сумі 242,60 грн., витрати по державному миту в сумі 223,00 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, оскільки вважає, що судом прийнято рішення, яке не відповідає обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що він не був інформований стосовно розгляду у Господарському суді м. Києва справи № 32/157, оскільки не отримував на свою адресу поштового повідомлення про виклик до суду, або ухвали про призначення справи до розгляду. Апелянт зазначає, що не зміг захищати свої права та інтереси, як сторона у справі.

Позивачем через канцелярію суду було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2011 року без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач у своєму відзиві звертає увагу суду що посилання апелянта на те, що ним не було отримання повідомлення про виклик до суду та ухвали про порушення провадження у справі, спростовується повідомленням про вручення поштового повідомлення яке відправлено 04.11.2011 року та вручено представнику Кирій 09.11.2011 року. Представником апелянта Кирій було отримано 11.01.2012 року ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.12.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення яке є наявним в матеріалах справи.

В судове засідання представник відповідача не з’явився про причини неявки суд не повідомлено, однак повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 04459730.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охороню вальних інтересів другої сторони, вживати необхідних заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Громмет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг» був укладений договір підряду №26/04 від 26.04.2011 року.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач, як виконавець, за дорученням відповідача, як замовник, прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по монтажу металоконструкцій згідно специфікацій.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2.2. договору вартість робіт складає 123 414,00 грн.

Відповідно до п.3.1. договору строк виконання робіт складає 15 днів з моменту отримання передплати.

30.06.2011 року між сторонами було підписано акт здачі-прийняття № ОУ –0000002, який підписаний сторонами без зауважень та пропозицій.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата робіт повинна бути здійснена відповідачем у вигляді авансування в розмірі 50% від вартості виконаних робіт, та внесення залишку суми після підписання сторонами акту виконаних робіт, який не повинен перевищувати 5-ти днів з дня підписання акту.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач обсяг робіт сплатив частково, це підтверджується виписками банківської установи, у зв’язку з чим за ним за період з 06.07.11р. по 05.10.11р. утворився основний борг в сумі 20050 грн.

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних узгоджується з приписами вказаної статті. Судом прийнято до уваги, що інфляційні та три процента річних за прострочення грошового зобов’язання є іншими засобами за хисту порушеного права, які не можливо ототожнювати з неустойкою.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо виконаних робіт від відповідача не надходило, тоді як відповідач за договором підряду №26/04 від 26.04.2011 року оплату за виконані роботи здійснив не в повному обсязі.

Відповідно до п. 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668) розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів підтримує суд першої інстанції стосовно обґрунтованості вимог позивача про стягнення 22292,60 грн. заборгованості.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів доказів належного та допустимого виконання зобов’язань.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг», оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду є обгрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг» на рішення Господарського суду м. Києва від 01.121.2011р. у справі № 32/157 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2011р. по справі № 32/157 залишити без змін.

Матеріали справи № 32/157 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      Тищенко А.І.

Судді                                                                                          Отрюх Б.В.

                                                                                          Михальська Ю.Б.