Рішення № 21779074, 28.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/14528.07.11 за позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»

до Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит Плюс »

простягнення 127652,25 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2. предст. за довіреністю № 2004 від 27.10.2010

від відповідача ОСОБА_1 предст. за довіреністю б/н від 12.08.2009

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Господарського суду міста Київ в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»з позовом до Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит Плюс»про повернення 92520 грн. 00 коп. авансового платежу, 35132 грн. 25 коп. санкцій, разом 127625 грн. 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки №1116407425 від 06.12.2007 р. яким передбачалось отримання продукції у повному обсязі та не поверненню сплаченого авансу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011р. порушено провадження у справі №8/145 та призначено до розгляду на 13.05.2011 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача не заперечував проти наявної у відповідача суми основної заборгованості у розмірі 92520,00 грн., однак заперечував проти стягнення процентів та користування коштами на підставі п.7.4. договору поставки №1116407425 від 06.12.2007 р з підстав наведених у запереченнях на позовну заяву. Крім того, відповідач просив розстрочити виконання ним зобовязання щодо сплати основної суми заборгованості на три роки рівними частинами.

У відповідь на заперечення відповідача, позивачем надані додаткові пояснення по справі.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача ознайомлено з їхніми правами та обовязками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши оригінали наданих доказів та об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2007 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»(покупець, позивач) та Дочірнім підприємством всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит Плюс»(постачальник, відповідач) було укладено договір поставки №1116407425 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобовязується в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити апаратуру радіаційного контролю виробництва компанії МGРІ (Франція)(далі продукція) в межах проекту підвищення безпеки енергоблоків ХАЕС-2/РАЕС «після пуску»для підвищення безпеки енергоблоку №2 ОП «Хмельницька АЕС»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що є вантажоотримувачем, а покупець (позивач) зобовязується на умовах даного договору , прийняти та оплати продукцію. Строк дії договору до 30.12.2008р. (п.1.1. додаткової угоди №1 до договору від 17.07.2008 р. та п. 10.1. договору)

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, одиниця виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна та строки поставки вказуються в специфікації, яка є невідємною частиною договору.

Згідно з додатковою угодою № 1 до договору від 17.07.2008р. сторонами строки поставки продукції встановлено протягом 285 днів з моменту здійснення авансу.

Так, сторонами підписано специфікацію №1 до договору, згідно якої визначено найменування продукції, одиницю її виміру, кількість та вартість продукції а також ціна.

Згідно із специфікацією сума договору складає 2228 400,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 371 400,00грн.

Відповідно до пунктів 3.4. та 3.5. договору продукція оплачується покупцем за ціною вказаною у специфікації в національній валюті України шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника. Оплата продукції здійснюється в наступному порядку:

-покупець перераховує аванс в розмірі 30% від загальної суми специфікації до договору, тобто 557100,00грн. кошти кредиту «Євратома»та ПДВ у сумі 111420,00 грн. власні кошти. Допускається оплата авансу частинами.

-остаточна оплата продукції в розмірі 70% від суми продукції здійснюється протягом 30 банківських днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі продукції.

На виконання умов п. 3.5 договору покупцем сплачено 557100,00грн. авансу за платіжним дорученнями № 3441 від 28.12.2007 р., а також 111420,00 грн. авансу за платіжним дорученням № 57 від 18.01.2008 року.

На виконання умов договору постачальником було поставлено продукцію на суму 1920000,00 грн. з ПДВ. Вказане підтверджують наступні документи:

-видаткова накладна № 2109081 від 21.09.2008 р. на суму 1600000,00 грн. без ПДВ;

-товарно-транспортна накладна № 21/09/2008/1 від 21.09.2008 р. на суму 1600000,00 грн. без ПДВ;

-акт приймання-передачі №230908/1 від 23.09.2008р. на суму 1920000,00 грн. з ПДВ;

-

-У звязку з вищевказаною поставкою продукції, позивачем було перераховано на рахунок відповідача додатково 1344 000,00 грн. оплата вартості за вже поставленої продукції), що підтверджується платіжними дорученнями №1875 від 14.10.2008 р. на суму 1120000,00 грн та № 1875 від 14.10.2008 р. на суму 224000,00 грн.

В супереч існуючим умовам договору, відповідачем не було здійснено поставку продукції у повному обсязі. Натомість, відповідач звернувся до позивача з листом №3066 від 02.04.2009р., в якому відповідач, у звязку з підвищенням на ринку України ціни каліброваних пристроїв, запропонував позивачу змінити умови договору, зокрема: або виключити умови договору щодо поставки каліброваних пристроїв, або в умовах договору змінити вартість каліброваних пристроїв. Також, у даному листі відповідач зобовязався повернути позивачу отриманий аванс в розмірі 92520,00грн.

У відповідь на отриману пропозицію відповідача, позивач звернувся до відповідача з листом №3441/42 від 03.06.2009р. про повернення авансового платежу в сумі 92520,00грн., у звязку з відсутністю потреби у поставці каліброваного пристрою з гаммографом GAM120 згідно договору №1116407425 від 06.12.2007р.(договір). Вказаний лист був вручений представнику відповідача наручно.

Відповідно до п. 7.4. у разі не поставки продукції в строки обумовлені договором, покупець має право вимагати передачі оплаченої продукції або повернення авансових платежів. авансові платежі підлягають поверненню протягом 3-ьох банківських днів від дати направлення повідомлення постачальнику. Всі витрати щодо повернення коштів несе постачальник. при простроченні повернення авансових платежів, постачальник сплачує покупцю 12 % річних від суми отриманого авансу за період з моменту цього отримання і до фактичного повернення.

Загальна сума перерахованих позивачем коштів за договором разом з авансовим платежем складає 2012 520,00грн., з яких 92520,00грн. авансового платежу за непоставлену продукцію.

31.08.2010 р. позивач направив на адресу відповідача претензію №6062 від 31.08.2010 р. з вимогою повернути аванс у розмірі 92520,00 грн. за непоставлену продукцію та сплатити 12% річних на підставі п. 7.4. договору. Вказана претензія вручена відповідачу 02.09.2010 р.

Проаналізувавши зміст укладеного договору суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором поставки.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 92520,00грн. авансового платежу.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений,- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорі застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обовязку.

Згідно ч.2 ст. 173 Господарського кодексу України також передбачено, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від зобовязальної сторони виконання її обовязку.

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Пункт 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 663 цивільного кодексу України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару , ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений , вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України вбачається що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що позивачем не виконано умов договору. На користь відповідача було перераховано 2012 520,00грн., з яких 92520,00 грн. авансовий платіж за непоставлену продукцію, тому вартість непоставленої продукції становить 92520,00грн.

З огляляду на викладене можна зробити висновок, що 92520, 00 грн. е-попередньою оплатою (авансом) за продукцію, яку не було поставлено. Та і сам відповідач у листі № 3066 від 02.04.2009 р. визнає суму 92520,00 саме авансом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 92 520,00грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання зобовязання 35132,25 грн. 12% річних на підставі п.7.4 договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 7.4 договору у разі не поставки продукції в строки обумовлені договором, покупець має право вимагати передачі оплаченої продукції або повернення авансових платежів. Авансові платежі підлягають поверненню протягом 3-ох банківських днів від дати направлення повідомлення постачальнику. Всі витрати щодо повернення коштів несе постачальник. При простроченні повернення авансових платежів, постачальник сплачує покупцю 12% річних від суми отриманого авансу за період з моменту його отримання і до фактичного повернення.

Враховуючи те, що відповідачем було здійснено поставку продукції на суму сплаченого позивачем авансу належним чином, не було надано заперечень щодо вказаної суми, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 35132,25 грн. 12% річних обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню

Судом відмовлено у задоволені клопотання про розстрочку виконання судового рішення у звязку з його недоведеністю.

Суд звертає увагу сторін, що відповідач не позбавлений можливості укласти з відповідачем мирову угоду на стадії виконавчого провадження, або скористатися правом припинити зобовязання зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 42 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Нормою ст. 49 ГПК України встановлено , що витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 693, 712 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України та ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організації інвалідів України «Фаворит-плюс»(02094, м. Київ, вул. Праці, 8, код ЄДРПОУ 25285759) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(01032, м. Київ, вул. Ветрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) 92520,00 (девяносто дві тисячі пятсот двадцять грн. 00 коп.) авансу за договором поставки №1116407425 від 06.12.2007 р., 351332,00 грн. ( тридцять пять тисяч сто тридцять дві грн. 25 коп.) 12% річних, а також 1276,52 грн.(одна тисяча двісті сімдесят шість грн. 52 коп.) сплачено державного мита та 236 грн ( двісті тридцять шість грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Катрич В.С.

Дата підписання рішення 02.03.2011 року.