Рішення № 21778948, 29.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/1115-201229.02.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 12581, 14 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № 13 від 03.01.2012 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування у розмірі 12581, 14 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.07.2011 року на проспекті Визволителів, 17 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2, автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_4 та автомобіля «Опель», державний номер НОМЕР_3 під управлінням ОСОБА_3 (страхувальник позивача).

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 12581, 14 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_2 було застраховано відповідачем.

26.12.2011 року позивач надав відповідачу претензію для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу, проте відповіді на дану претензію не отримав, у звязку з чим, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.02.2012 року.

Представник відповідача у судове засідання 29.02.2012 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання, відділу ДАІ з обслуговування Дніпровського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 28.07.2011 року у справі № 3-5665, ОСОБА_2 01 липня 2011 року о 13.30 в м. Києві по вул. Визволителів, 17, керуючи автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, не обрав безпечної швидкості, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Хонда», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, який здійснив зіткнення з автомобілем «Опель Астра», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.07.2011 року у справі № 3-5665 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Опель Астра», державний номер НОМЕР_3.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № АТ05286 від 05.08.2010 року.

Відповідно до звіту № 455 від 02.08.2011 року про оцінку автомобіля «Опель Астра», державний номер НОМЕР_3, матеріальний збиток, завданий власникові зазначеного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 12581, 14 грн.

Як вбачається з страхового акту № 58812 позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 13800, 96 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 6309 від 22.07.2011 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Опель Астра», державний номер НОМЕР_3, керував ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Опель Астра», державний номер НОМЕР_3, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір (поліс) № ВЕ/0414397 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. Вказаним договором передбачено нульову франшизу.

26.12.2011 року позивач надав відповідачу претензію для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу. Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Опель Астра», державний номер НОМЕР_3, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 12581, 14 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13-є, код 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602) 12581 (дванадцять тисяч пятсот вісімдесят одна) грн. 14 коп. боргу, 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна