ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 58/60022.02.12 За позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт"
про розірвання договору підряду на проведення робіт № 2 Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 р. та стягнення 6 514,50 грн. Суддя: Блажівська О.Є
від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 33-21/29 від 04.01.11;
від відповідача: не зявився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт" про розірвання договору підряду на проведення робіт № 2 Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 р. та стягнення 6514, 50 грн. авансу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.01.2012 року.
У судове засідання 30.01.2012 року представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду, в усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 22.02.12 у звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі.
В судове засідання 22.02.12 представник позивача зявився, надав документи по справі, позов підтримав.
Представник відповідача в судове засідання 22.02.12 не зявився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 27.12.11, 30.01.12 було надіслано на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 01023 м. Київ, вул. Мечникова, 18, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 22.02.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ
20.10.2006 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк") (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно Концепт»(підрядник, відповідач) укладено договір підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 (надалі договір).
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати наступні роботи та надати послуги: виконати проектні роботи по цьому договору відповідно до вихідних даних, в межах встановлених строків та ціни; виготовити проектно-кошторисну документацію (проект) на виконання будівельно-монтажних робіт в приміщеннях №73 та №74, що належать Замовнику та розташовані за адресою: м. Київ, проспект Бажана Миколи, будинок № 9-з (далі - обєкт) під відділення АКІБ "УкрСиббанк"; погодити готову проектну документацію із замовником;забезпечити належну якість проектно-кошторисної документації, відповідність її установленим технічним вимогам; погодити проектно-кошторисну документації у відповідних державних органах та органах місцевого самоврядування, зокрема, але не обмежуючись такими: районним органом містобудування та архітектури, районною санітарно-епідеміологічною службою, органом пожежного нагляду, Київенерго, Держнаглядохоронпраці, НДІпроектреконструкція, власником будинку, Службою Київдержекспертиза (за необхідністю) тощо; отримати в установленому порядку відповідні висновки; звернутись до Дарницької РДА з проханням надати дозвіл на затвердження проекту; отримати Розпорядження Дарницької РДА щодо дозволу на затвердження проекту; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію;отримати у відповідних державних органах дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації; провести дії щодо прийняття в експлуатацію обєкту після будівельних робіт, здійснених відповідно до проектно-кошторисної документації;отримати для замовника акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію обєкту органом державної влади; подати до БТІ необхідні документи та отримати в БТІ нову технічну документацію на обєкт; отримати нові правовстановлюючі документи на обєкт; гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленого за Договором проекту; не передавати без згоди замовника проект іншим особам.
Згідно із п. 1.2 договору проектно-кошторисна документація розробляється та визначається ДБН А.2.2-3-2004. Склад робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації: виконання обмірів та візуальне обстеження будівельних конструкцій обєкту (існуючого приміщення); виконання топогеодезичних робіт (при необхідності); підготовка документів та збір вихідних даних для одержання АПЗ (архітектурно-планувального завдання); одержання АПЗ (архітектурно-планувального завдання); підготовка та одержання технічних умов для виконання інженерних розділів проекту; фотофіксація ділянки проектування та прилеглих будинків; оформлення та виготовлення паспорту опорядження фасаду та встановлення пристроїв громадського користування (банкомату) з погодженням та затвердженням; розробка архітектурно-будівельної частини проектної документації та інженерних розділів проекту; оформлення та виготовлення проектно-кошторисної документації (проекту) у трьох примірниках.
Положеннями п. 1.3 договору встановлено, що термін виконання робіт, зазначених в п. 1.1 цього договору, у повному обсязі встановлений по 20.04.2007 р.
Із змісту п. 1.4 договору вбачається, що замовник зобовязується надати підряднику необхідні для виконання проектних робіт вихідні дані за 5 днів до початку виконання робіт. Підрядник готує опитувальні листи. Завдання на проектування замовник погоджує з підрядником. У цьому разі завдання стає обовязковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору встановлено, що ціна виконання робіт, за згодою сторін, становить 65 145,00 грн. Після укладення договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 50% від ціни, зазначеної в п. 2.1 даного договору, що складає 32 572,50 грн. Остаточний розрахунок згідно з договором здійснюється у 5-ти денний строк після завершення робіт та підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.
Згідно із п. 3.1 Договору замовник зобовязаний: надати підряднику необхідні для проектування вихідні дані за 5 днів до початку робіт згідно з ДБН А 2.2.3-2004; протягом пяти днів від дня підписання договору визначити свого відповідального представника і повідомити про це підрядника; передати підряднику документи, що стосуються обєкту; забезпечити затвердження виконаних підрядником відповідно до п. 1.1 даного договору робіт; сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт; залучити підрядника до участі у справі за позовом, предявленим до замовника іншою особою у звязку з недоліками складеної проектно-кошторисної документації.
Відповідно до п. 4.1 Договору склад та обсяги робіт, що приймаються до виконання, а також перелік проектно-кошторисної документації визначається у процесі узгодження договору та фіксується у п.п. 1.1 і 1.2 цього договору, можливо календарному плані або особливих умовах, які є невід'ємною частиною договору.
Календарним планом до Договору сторонами погоджено етапи, строки виконання та розрахункову ціну робіт за Договором.
07.11.2006 р. позивачем згідно п. 2.2 Договору було перераховано на користь відповідача аванс у розмірі 32 572,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 від 07.11.2006р.
Додатковою угодою №1 до Договору від 18.04.2007 р. сторонами у звязку із затримкою одержання розпорядження Київської міської державної адміністрації про переведення обєкту до нежитлового фонду викладено п. 1.3 в наступній редакції: "1.3. Строк виконання робіт, зазначених в п. 1.1 цього договору, у повному обсязі встановлений по 08.08.2007 р.".
18.05.2007 р. сторонами складено акт приймання здачі виконаних робіт по договору, відповідно до якого відповідач виконав та передав проектно-кошторисну документацію, а позивач прийняв роботи за Договором на загальну суму 32 572,50 грн.
30.09.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до Договору за умовами якої сторони дійшли згоди про: збільшення розміру авансу на 10% від ціни виконання робіт по Договору, а саме на 6 514,50 грн. (п. 1); доповнення п. 1.1 Договору новим реченням: " оформити необхідну документацію по оформленню права користування земельною ділянкою для вводу в експлуатацію відділення банку" (п. 2.1); викладення п. 1.3 Договору в наступній редакції: "1.3. Термін виконання робіт, зазначених в п. 1.1 Договору, у повному обсязі встановлений по 31.12.2008 р." (п. 2.2); викладення п. 2.2 Договору в наступній редакції: "Замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 39 087,00 грн. в два етапи: першу частину авансу у розмірі 32 572,50 грн. в строк до 17.11.2006 р.; другу частину авансу у розмірі 6514,50грн. в строк до 15.10.2008 р." (п. 2.3).
Положеннями п. 3 додаткової угоди №2 до Договору від 30.09.2008 р. встановлено, що з урахуванням вимог ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовилися про поширення дії п. 2 цієї додаткової угоди на правовідносини, що виникли до її підписання, а саме з 08.08.2007 р.
21.10.2008 р. позивачем було перераховано на користь відповідача другу частину авансу у розмірі 6514,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0002149204 від 21.10.2008р.
Листом № 21-03/3307 від 22.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією розірвати Договір та вимагав повернути аванс у розмірі 6 514,50 грн.
Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем робіт за Договором, а тому просить розірвати спірний договір та зобовязати відповідача повернути сплачений аванс у розмірі 6 514,50 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання §4 Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.
Згідно із ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Матеріалами справи (платіжні доручення, акт приймання-здачі виконаних робіт) підтверджується сплата позивачем авансу за Договором у загальному розмірі 39087,00 грн. та виконання відповідачем частини робіт за Договором (в т.ч. виготовлення проектно-кошторисної документації) на суму 32 572,50 грн.
Згідно з ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Частиною 2 ст.852 ЦК України, на яку посилається позивач, встановлено право замовника вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків.
Згідно статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, а якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Оскільки строк виконання робіт за договором підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 з урахуванням додаткової угоди № 2 від 30.09.08 настав 31.12.2008 року і відповідач не надав суду доказів повного виконання зобовязань перед позивачем, передбачених договорами, суд дійшов до висновку, що істотне порушення відповідачем умов договору дійсно має місце.
26.02.2010 представником відповідача було отримано пропозицію позивача про розірвання договору та повернення грошових коштів (вих. № 21-03/3307), відповідно до якої у звязку з порушенням підрядником умов договору, керуючись ст. 188 Господарського кодексу України, позивач запропонував відповідачу розірвати договір та повернути суму в розмірі 6514,50 грн., що була сплачена замовником підряднику за договором в якості авансу.
Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на пропозицію позивача.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження неможливості виконання робіт, обумовлених договором підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 з урахуванням додаткових угод № 1 та № 2, необґрунтовано останнім і причини такого невиконання.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Неналежне виконання стороною своїх зобовязань за договором є істотним порушенням умов договору і належною підставою для його розірвання іншою стороною.
За таких обставин, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги про розірвання договору підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 року.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача суми авансу в розмірі 6514,50 грн. суд зазначає наступне.
Як вбачається з даних компютерної бази «Діловодство спеціалізованого суду»рішенням Господарського суду м. Києва від 11.05.11, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.11, у справі № 48/72 за позовом Публічного акціонерне товариство “УкрСиббанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт" про стягнення 6514, 50 грн. авансу за договором підряду на проведення робіт № 2 Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Предмет позову це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем в суд до відповідача щодо усунення допущеного відповідачем порушення субєктивного права позивача.
Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Суд зазначає, що предметом позову у судовій справі № 48/72 є стягнення авансу у розмірі 6514,50 грн., що був сплачений позивачем за договором підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 року. Підставою позову у справі № 48/72 є неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 року.
Предметом позову у справі № 58/600 так само є стягнення авансу у сумі 6514,50 грн., що був сплачений позивачем за договором підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 року та розірвання договору, проте підставою позову є невиконання відповідачем зобовязань за договором підряду та надіслання у звязку з цим пропозиції відповідачу про розірвання договору в порядку, передбаченому ст. 188 Господарського кодексу України. Крім того, позивач, з посиланням на ст. 1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача отриманий аванс у звязку з тим, що підстава, на якій відповідач отримав 6514,50 грн. авансу, відпала.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем у судовій справі № 58/600 заявлено вимоги до відповідача, які в частині стягнення авансу не є тотожними з вимогами, заявленими у справі № 48/72, оскільки ґрунтуються на різних підставах.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.05.2011р. у справі № 48/72 встановлено, що позивач є таким, що прострочив виконання свого зобовязання за договором підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 року, а відтак правові підстави для покладення на відповідача обовязку по відшкодуванню збитків на підставі ч.3 ст. 612 ЦК України відсутні.
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 1 та ст. 2 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу наділені підприємства та організації, права та інтереси яких дійсно порушені.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належних доказів, в розумінні зазначених норм закону, що свідчать про наявність підстав для повернення йому авансу в розмірі 6514,50 грн. не надано.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивачем належними засобами доказування не доведено суду тієї обставини, що внаслідок будь-яких дій відповідача було допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки умовами договору підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 року не передбачено обовязок відповідача щодо повернення отриманого авансу.
Судом відхиляються посилання позивача на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не доведено, що відповідач набув кошти у розмірі 6514,50 грн. без достатньої правової підстави, так як вказані кошти були сплачені на підставі договору підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 року, що був діючим на момент сплати авансу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, п.2 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Розірвати договір підряду на проведення робіт №2.Б.М.9з/73-74 від 20.10.2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством “УкрСиббанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно Концепт".
2. В частині позовних вимог про стягнення 6514,50 грн. авансу відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно Концепт” (01023 м. Київ, вул. Мечникова, 18, ідентифікаційний код 34414762) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, Харківська обл., м. Харків, Червонозаводський район, проспект Московський, буд. 60, ідентифікаційний код 09807750) 941 (девятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено: 27.02.2012
Судове рішення № 21778916, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 58/600. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: