Рішення № 21778844, 20.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/85-201220.02.12 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" ДоПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія"

Провідшкодування шкоди в порядку регресу 13 634,82 грн

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 пред. за дов. №670-12 від 20.12.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 пред. за дов. № 66 від 12.08.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 634,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/85-2012, розгляд справи призначено на 13.02.2012 року.

08.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

У судове засідання 13.02.2012 року представники позивача та відповідача з'явились.

Представник позивача на виконання вимоги ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Представник відповідача надав суду пояснення щодо дати відправлення копії відзиву на позовну заяву позивачу.

В звязку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 20.02.2012р. на 16год.40хв.

20.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.

У судове засідання 20.02.2012 року представники позивача та відповідача з'явились.

Представник позивача надав усні пояснення по справі щодо поданих документів.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

21.11.2008 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(надалі Позивач, Страховик) та ОСОБА_4 (надалі Страхувальник, Вигодонабувач) було укладено Поліс добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0117093 (надалі Договір страхування).

Відповідно до п. 19.1 Договору страхування, предметом Полісу є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, повязані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом, зазначеним в Полісі.

Відповідно до п. 5 Договору страхування застрахованим транспортним засобом є автомобіль Mazda 3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 21.1.4 Договору страхування, Страховик зобовязується при настанні страхового випадку скласти страховий акт протягом 15 робочих днів після одержання всіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку, та у випадку прийняття рішення про здійснення страхової виплати (виплату страхового відшкодування) здійснити її протягом 5 робочих днів після складання Страховиком Страхового Акту. У разі прийняття рішення про відмову у страховій виплаті Страховик впродовж 15 робочих днів з дня прийняття такого рішення повідомляє про це Страхувальника (потерпілу третю особу) в письмовій формі з обґрунтуванням причини відмови.

Відповідно до п. 19.2 Договору страхування, страховим випадком визнається подія, передбачена Полісом, яка відбулась і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити страхову виплату (виплатити страхове відшкодування) Страхувальнику/Вигодонабувачу, застрахованій особі або іншій третій особі на умовах Поліса.

Згідно положень п. 6 Договору страхування. Страховим ризиком є дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до довідки ДАІ від 27.02.2009 року, 27.02.2009 року о 10:00, ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 на вул. Трінклера в м. Харкові, на перехресті з пр.-м. Правди, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не уступив дорогу автомобілю Мазда-3, державний номер НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі пр.-ту. Правди і допустив з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 06.05.2009 року визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль Mazda 3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до звіту спеціаліста №23 атотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди заподіяної в результаті аварії автомобіля Mazda 3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від 23.03.2009 року (копія наявна в матеріалах справи), вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda 3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 14002,32 грн.

Відповідно до страхового акту №200-7239-09 від 09.04.2009 року (копія наявна в матеріалах справи), було прийнято рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування у розмірі 14144,82 грн.

Наказом №200723909 від 13.04.2009 року прийнято рішення про виплату страхового відшкодування. Платіжним дорученням № 4380 від 14.04.2009 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 14144,82 грн., що підтверджується записом за № 3 Відомості №96 виплат страхових відшкодувань «ТДВ «Альянс Україна».

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2, застраховано в Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВС/0750713.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

З метою досудового врегулювання спору 15.12.2009 року Позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою про відшкодування шкоди в сумі 14144,82 грн. від 15.12.2009 року. Проте відповідач грошові кошти не перерахував.

29.12.2009 року відповідач у відповідь на регресну вимогу позивача направив лист вих. № 2237 від 29.12.2009 року, відповідно до якого відповідач просить позивача надати додаткові документи, а саме: Правила добровільного страхування наземного транспорту та програму страхування за яким здійснено страхування даного автомобіля, а також розяснення (додаткові документи) щодо прийнятого позивачем рішення у визначенні суми збитку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивачем при зверненні до відповідача з регресною вимогою не надано всіх необхідних документів для здійснення виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 06.05.2009 року визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2, застраховано в Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВС/0750713.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВС/0750713 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до звіту спеціаліста №23 атотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди заподіяної в результаті аварії автомобіля Mazda 3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від 23.03.2009 року (копія наявна в матеріалах справи), вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda 3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 14002,32 грн.

Відповідно до страхового акту №200-7239-09 від 09.04.2009 року (копія наявна в матеріалах справи), було прийнято рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування у розмірі 14144,82 грн. (14002,32 грн. вартість відновлювального ремонту (сума збитку без урахування експлуатаційного зношення деталей) + 142,50 грн. сплата вартості експертизи).

Наказом №200723909 від 13.04.2009 року прийнято рішення про виплату страхового відшкодування. Платіжним дорученням № 4380 від 14.04.2009 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 14144,82 грн., що підтверджується записом за № 3 Відомості №96 виплат страхових відшкодувань «ТДВ «Альянс Україна».

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п. 2 договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/0750713) франшизу у розмірі 510,00 грн.

15.12.2009 року Позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою про відшкодування шкоди в сумі 14144,82 грн. від 15.12.2009 року. Проте відповідач грошові кошти не перерахував.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

29.12.2009 року відповідач у відповідь на регресну вимогу позивача направив лист вих. № 2237 від 29.12.2009 року, відповідно до якого відповідач просить позивача надати додаткові документи, а саме: Правила добровільного страхування наземного транспорту та програму страхування за яким здійснено страхування даного автомобіля, а також розяснення (додаткові документи) щодо прийнятого позивачем рішення у визначенні суми збитку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивачем при зверненні до відповідача з регресною вимогою не надано всіх необхідних документів для здійснення виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до п.п. 35.1, 35.2 ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:

а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;

б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;

ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;

д) розмір шкоди;

е) підпис заявника і дата подання заяви.

До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Таким чином, статтею 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” такі документи як Правила добровільного страхування наземного транспорту та програму страхування за яким здійснено страхування даного автомобіля, а також розяснення (додаткові документи) щодо прийнятого позивачем рішення у визначенні суми збитку не передбачені для прийняття рішення та виплати страхового відшкодування страховиком, а тому посилання відповідача на відмову у виплаті страхового відшкодування на цій підставі є необґрунтованим.

Щодо розміру заявлених позовних вимог, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 13634,82 грн. (14144,82 грн. (розмір страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі) 510 грн. (франшиза за полісом № ВС/0750713)).

Як вбачається із страхового акту №200-7239-09 від 09.04.2009 року, до розміру виплаченого страхового відшкодування потерпілій особі враховано 142,50 грн. витрат на сплату вартості експертизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості експертизи не передбачено наведеними положеннями закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними, а за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 13492,32 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Багговутівська, буд. 8/10, ідентифікаційний код 32253696) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 13492 (тринадцять тисяч чотириста девяносто дві) грн. 32 коп. боргу, 1396 (одну тисячу триста девяносто шість) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 27.02.2012 року