Рішення № 21778798, 23.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/214-201223.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС КОПКО УКРАЇНА"

про стягнення 467 569,36 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. №53-ЮР-278 від 29.12.2007р.);

ОСОБА_2 (дов. б/н від 23.03.2011р.)

Від відповідача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 01.02.2012р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.02.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС КОПКО УКРАЇНА" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 467569, 36 грн., з яких 242983, 32 грн. штрафу та 224586, 04 грн. додаткових витрат за неналежне виконання відповідачем умов Договору продажу №NO 005/2010/А201001759 від 11.05.2010р. в частині строків поставки товару по договору, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договором продажу №NO 005/2010/А201001759 від 11.05.2010р. в частині строків поставлення товару, що є підставою для нарахування відповідачу штрафних санкцій, що також потягло за собою збитки позивача у справі.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 22, 509, 526, 611, 623 ЦК України, ст. 224 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/214-2012, розгляд справи призначено на 02.02.2012 року.

В судовому засіданні 02.02.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 23.02.2012 року, у звязку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

23.02.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано письмові пояснення та додаткові матеріали по справі. В судовому засіданні 23.02.2012 року представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача в судовому засіданні 23.02.2012 року надано додаткові матеріали, усні пояснення та заперечення по справі, підтримано відзив на позовну заяву, заперечено проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі по тексту Позивач; Покупець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАС КОПКО УКРАЇНА" (далі по тексту Відповідач; Продавець за Договором) було укладено Договір продажу №NO 005/2010/А201001759 (надалі по тексту - Договір).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання за Договором щодо строків поставки товару, які на думку позивача закінчуються 27.12.2010 року, та фактично поставив товар позивачеві:

- 31.01.2011р. згідно видаткової накладної №0000374172 компресор безмасляний повітряний ZT 110 модифікації ZG61S-98/Е ЕL (2 шт.), поршневий компресор LT 20-30 (1 шт.), глушник до компресора ZТ 110 модифікації ZG61S-98/Е ЕL (2 шт.);

- 21.02.2011р. згідно видаткової накладної №0000211387 кінцевий охолоджувач Т2 (1 шт.);

- 11.05.2011р. згідно видаткової накладної №0000211446 осушувач HDK80-25 (1 шт.).

Оскільки, у відповідності до п. 9.1., якщо Продавець не поставить Товар в строки, обумовлені в п. 3.1. та якщо затримка виникла не по вині Покупця, не викликана обставинами передбаченими в даному Контракті, Продавець зобовязаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 0,2% від договірної ціни Товару за кожен день затримки, починаючи рахувати після першого тижня, після спливу строку поставки, Штраф не має перевищувати 5% (пять) від вартості непоставленої частини Товару, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 5% штрафу від вартості несвоєчасно поставленого товару, що складає 242983, 32 грн.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 224586, 04 грн. додаткових витрат по придбанню Товару, з посиланням на ст. 224 ГК України, ст. 623 ЦК України. За ствердженням Позивача, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобовязань по Договору, Позивач поніс додаткові витрати (упущену вигоду) по придбанню Товару за ціною вищою за ту, на яку розраховував Позивач при укладенні Договору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях наданих в судовому засіданні зазначає про те, що свої зобовязання за Договором виконав належним чином та поставив товар позивачу у строки передбачені Договором, оскільки сторонами погоджено текст акредитиву лише 20.08.2010 року (після виправлення умов акредитиву), а тому початок строку для здійснення поставки Відповідачем почався з 23.08.2010 року та закінчився 07.02.2010р.

Також Відповідачем заперечено проти задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків з посиланням на те, що фактично оплата товарів по Договору була здійснена позивачем у розмірі, погодженому сторонами при укладенні Договору, без врахування коефіцієнту зміни курсу, встановленого п. 2.4. Договору. Отже, Позивач не поніс витрат, на які посилається, як на підставу своїх вимог щодо стягнення збитків.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою Договір продажу № NO 005/2010/А201001759 від 11.05.2011р., укладений між сторонами, є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Укладений між сторонами Договір став підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), Покупець купляє, а Продавець продає повітряні гвинтові дожимаючи компресори ZT110 модифікації ZG1S-98/E EL в кількості - 2 шт., а також компресор LT20-30 з охолоджувачем Т2 і осушувачем HDK 80-25 (надалі - Товар), включаючи в себе обладнання, зазначене в Додатку №1 до Договору. Усі Додатки вказані тут та далі є невідємною частиною даного Договору.

Ціна Товару затверджується на умовах поставки DDP м. Калуш, (склад Покупця) (п. 2.1. Договору).

В зв'язку з тим, що виробником Товару є іноземна компанія ціна на Товар і загальна вартість Товару, який поставляється по даному договору, встановлюється в національній валюті України - гривні по курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України на дату підписання Договору (курс на 11.05.2010р. становить 10,1024 гривні за 1 євро) (п. 2.2. Договору).

У відповідності до п. 2.3. Договору, загальна вартість Товару, що постачається, складає 4859666,40 (чотири мільйони вісімсот пятдесят девять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 40 коп.), включаючи НДС 20% 809944, 40 (вісімсот девять тисяч девятсот сорок чотири гривні 40 коп.), що по курсу НБУ на день підписання даного договору складає еквівалент 481040, 78 (чотириста вісімдесят тисяч сорок Євро 78 центів).

Якщо з дати підписання Договору і до моменту письмового повідомлення (по факсу, електронній пошті) про готовність Товару до відвантаження, офіційний курс євро до гривні, встановлений НБУ, зміниться по відношенню до гривні більше ніж на 0,5%, Сторони прийшли до згоди змінити вартість Товару, в п. 2.3., шляхом множення на коефіцієнт, який дорівнює офіційному курсу гривні до Євро, встановленому НБУ на день готовності Товару до відвантаження Покупцю, поділеному на 10,1024. (п. 2.4. Договору).

У відповідності до п. п. 4.1., 4.2. Договору, Покупець зобовязується оплатити Товар, вказаний в Додатку 1, наступним шляхом: 100% загальної ціни сплачується Покупцем шляхом виставлення безвідкличного, документарного акредитиву на користь Продавця. Текст акредитиву попередньо погоджується Сторонами.

Згідно п. 4.3. Договору, у разі зміни вартості Товару, згідно п. 2.4. Договору, Покупець приймає зобовязання змінити суму акредитиву у відповідності до нової ціни, в строк не більше 7 днів з моменту повідомлення про готовність Товару до відвантаження.

Як на те посилається Позивач у позовні заяві, на виконання умов п. 4.2. Договору, шляхом обміну електронними повідомленнями від 08.07.2010р. попередньо погоджено текст акредитиву.

Згідно п. 4.2.1 Договору, акредитив виставляється Покупцем та виконується ПАТ “СітіБанк” м. Київ по наданню в банк заявки на відкриття акредитиву та копії Договору.

У відповідності до п. 4.2.4. Договору, Покупець має невідкладно повідомити Продавцю дату відкриття акредитиву.

12.07.2010 року Позивачем повідомлено Відповідачу про відкриття 09.07.2010р. безвідкличного акредитиву №UA1UKIM101900002, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія електронного повідомлення, отримання якого відповідачем не заперечується.

Як встановлено пунктами 3.1, 3.2 Договору, Продавець повинен поставити Товар протягом 24 тижнів при своєчасному виконанні умов платежу згідно п.4.2, 4.3 Договору. Датою поставки товару вважається дата прибуття Товару в м. Калуш, Україна, яка підтверджується довіреністю та відміткою про прийняття в транспортній накладній.

За твердженням Позивача, ним було виконано пункти 4.2 та 4.3 у повній мірі, та враховуючи відкриття акредитиву 09.07.2010 року, кінцевою датою поставки товару за Договором у відповідності до п. 3.1. Договору є 27.12.2010р.

Під час розгляду даної справи по суті судом встановлено, що Відповідачем допущено затримку поставки товару у передбачені п. 3.1. Договору строки.

Матеріалами справи (належним чином засвідченою копією безвідкличного акредитиву №UA1UKIM101900002 від 09.07.2010р., відкритого у ПАТ “СітіБанк”) підтверджується відкриття Позивачем з 09.07.2010 року безвідкличного акредитиву №UA1UKIM101900002 та повідомлення Відповідача про його відкриття 12.07.2010р. у відповідності до п. 4.2.4 Договору, що підтверджується електронним повідомленням про відкриття акредитиву.

Враховуючи умови п. п. 3.1., 4.2. Договору, Позивачем мало бути поставлено Відповідачу товар до 27.12.2010р.

При цьому, суд не погоджується з запереченнями Відповідача щодо початку строку для здійснення поставки з 23.08.2010р. та його закінчення 07.02.2011р., оскільки матеріалами справи підтверджується відкриття Позивачем 09.07.2010р. безвідкличного акредитиву та повідомлення Відповідача про його відкриття 12.07.2010р., згідно умов п. п. 4.2., 4.2.1., 4.2.4. Договору.

Також, суд не погоджується з твердженням Відповідача про те, що акредитив №UA1UKIM101900002 було погоджено тільки після внесення до нього змін 20.08.2010 року, оскільки внесення змін до акредитиву можливо лише після його відкриття.

Крім того, посилання Відповідача на погодження тексту акредитиву 08.07.2010 року не уповноваженою особою, не підтверджується матеріалами справи, оскільки у відповідності до п. 4.2. Договору, сторонами не визначено порядок та коло осіб для попереднього погодження тексту акредитиву. Відповідачем не заперечується факт того, що станом на 08.07.2010р. Кот С.І. був штатним працівником ТОВ «Атлас Копко Україна», про що ним надано відповідні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткових накладних №0000374172 від 31.01.2011р., №0000211387 від 21.02.2011р., №0000211446 від 11.05.2011р. поставлення Відповідачем товару Позивачу відбулось з порушенням строків поставки, передбачених п. 3.1. Договору, тобто більше ніж 24 тижні з дати відкриття акредитиву та повідомлення про це відповідача.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. При цьому, така передача, згідно ст. 663 ЦК України, відбувається у строк, встановлений договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобовязання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 242983, 32 грн. штрафу згідно п. 9.1. Договору за порушення строків поставки товару.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 224586, 04 грн. додаткових витрат по придбанню Товару за ціною вищою, ніж передбачена Позивачем при укладенні Договору, то суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є закон, а фактичною - вчинення цивільного правопорушення. Тому особа підлягає цивільно-правовій відповідальності за наявності сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення.

Підставами цивільно-правової відповідальності є:

протиправність поведінки (дія чи бездіяльність);

наявність майнової та (або) моральної шкоди;

причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою;

вина особи, яка заподіяла шкоду.

Цивільно-правова відповідальність настає за умови, якщо дія чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду, є протиправними чи заборонені законом. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки (зокрема протиправна дія або бездіяльність особи).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме безвідкличного акредитиву №UA1UKIM101900002, сума коштів за ним складає 4859666,40 грн.

У відповідності до п. 2.3. Договору, загальна вартість Товару, що постачається, складає 4859666,40 (чотири мільйони вісімсот пятдесят девять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 40 коп.), включаючи НДС 20% 809944, 40 (вісімсот девять тисяч девятсот сорок чотири гривні 40 коп.), що по курсу НБУ на день підписання даного договору складає еквівалент 481040, 78 (чотириста вісімдесят тисяч сорок Євро 78 центів). В зв'язку з тим, що виробником Товару є іноземна компанія ціна на Товар і загальна вартість Товару, який поставляється по даному договору, встановлюється в національній валюті України - гривні по курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України на дату підписання Договору (курс на 11.05.2010р. становить 10,1024 гривні за 1 євро).

Згідно з п. 2.4. Договору, якщо з дати підписання Договору і до моменту письмового повідомлення (по факсу, електронній пошті) про готовність Товару до відвантаження, офіційний курс євро до гривні, встановлений НБУ, зміниться по відношенню до гривні більше ніж на 0,5%, Сторони прийшли до згоди змінити вартість Товару, в п. 2.3., шляхом множення на коефіцієнт, який дорівнює офіційному курсу гривні до Євро, встановленому НБУ на день готовності Товару до відвантаження Покупцю, поділеному на 10,1024.

За таких обставин, при укладенні договору, сторони передбачили умови щодо прив'язки ціни товару до курсу євро на момент поставки товару. Отже позивач знав, що ціна товару може збільшитись на момент поставки товару та погодив таку умову.

При цьому, позивач у той момент, коли товар не було передано строк у відповідності до норм ст. 665 ЦК України мав право відмовитись від договору купівлі-продажу та не приймати товар, а також мав право вимагати повернення суми передплати, у випадку її сплати.

Однак, станом на 27.12.2010 року, позивач, усвідомлюючи, що відповідачем не буде поставлено товар у строк, не скористався правом на відмову від поставки товару Відповідачем чи повернення сплачених коштів, а вимагав поставки товару Відповідачем, що підтверджується долученим до матеріалів справи листом Позивача №17/11-143 від 15.02.2011р.

Отже, у разі якщо ціну товару буде скориговано згідно п. 2.4. Договору, збільшення ціни товару відбудеться на виконання умов Договору та не буде повязане з неправомірними діями відповідача щодо затримки поставки товару, про що позивач знав та усвідомлював, вимагаючи поставки товару.

Крім того, суд зазначає, що на момент розгляду справи позивачем витрати, пов'язані зі збільшенням ціни товару взагалі не понесені, оскільки на момент розгляду спору судом зміни до акредитиву не вносились, позивачем сплачено за товар 4859666,40 грн., тобто ціну, визначену початково.

За таких обставин, для притягнення відповідача до такого виду цивільної відповідальності як стягнення збитків, не вистачає таких умов як наявності самих збитків та причинно-наслідкового зв'язку між збитками позивача та протиправними діями відповідача, що виключає застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 224586,04 грн. збитків.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім” підлягають частковому задоволенню тільки щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення умов договору в частині строку поставки товару.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлас Копко Україна”(04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 9, корп. 3; код ЄДРПОУ 34818882; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім”(77306, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4; код ЄДРПОУ 33129683) 242983 (двісті сорок дві тисячі девятсот вісімдесят три) грн. 32 коп. штрафу, 4859 (чотири тисячі вісімсот пятдесят девять) грн. 66 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 28.02.2012р.