Рішення № 21778797, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/759-201222.02.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Дочірнього підприємства "Будівельно-монтажне управління № 616" Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд", м.Кременчук

доКорпорацїії "Євробудінвест", м. Київ

про стягнення 216 116,83 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Будівельно монтажне управління № 616" Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом до Корпорацїії "Євробудінвест" про стягнення з останнього боргу в сумі 188270, 40 грн., інфляційних в сумі 2419, 42 грн., трьох процентів річних в сумі 4123, 77 грн., пені в сумі 21303, 24 грн. за прострочення виконання зобовязань за Договором № 79/02-3 на виконання загальнобудівельних робіт від 02.02.11р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання відповідача, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.02.11р., між сторонами було укладено Договір № 79/02-3 на виконання загальнобудівельних робіт з будівництва блоку гідроочищення бензинів каталітичного крекінгу титул 105/03 «Комбінованої установки»на обєкті ПАТ «Укртатнафта», далі Договір, відповідно до предмету якого (пункт 1.1), позивач, як Субдпідрядник, зобовязався власними силами та засобами виконати роботи на обєкті у відповідності до проектної документації та умовами Договору, а відповідач, як Підрядник, зобовязався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1. Договору Договірна ціна розраховується відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000, ДБН Д.2.6.-1-2000, ДБН Д.2.6.-9-2000 (з урахуванням доповнень та змін) та визначається на підставі актів виконаних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт і витратах по формі КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Порядок взаєморозрахунків між сторонами встановлений у п. 4.2. Договору, а саме Підрядник здійснює щомісячні проміжні платежі Субпідряднику за виконання роботи на підставі актів виконаних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт і витратах по формі КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 35 банківських днів після підписання довідки про вартість виконаних робіт та витрат по формі КБ-3 та надання платіжних документів.

На виконання умов Договору позивачем належним чином виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт з лютого 2011р. по травень 2011р. на загальну суму 1427283, 03 грн., які містяться в матеріалах справи та підписані обома сторонами.

Свої зобовязання з оплати виконаних робіт відповідач виконав частково, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість на загальну суму 188270, 40 грн.

Зобовязання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 21303, 24 грн. за період з березня 2011р. по червень 2011р., передбачену сторонами в пункті 15.7 Договору. Так, відповідальність Підрядника настає в разі порушення ним строків оплати робіт більш ніж на 20 робочих днів, у звязку з чим з нього підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених робіт за кожен календарний день затримки.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобовязання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 2419, 42 грн. за період з березня 2011р. по червень 2011р., три проценти річних в сумі 4123, 77 грн. за період з березня 2011р. по червень 2011р.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір будівельного підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844, 875 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від приймання виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

Одночасно, статтею 875 ЦК України регулюються правовідносини сторін, яки виникають при укладанні договір саме будівельного підряду. Так, ч. 1 вказаної статті визначає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобовязання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобовязання за договором підряду. Наявність заборгованості відповідача в сумі 188270, 40 грн. підтверджено обставинами справи та доказами, наданими позивачем. Натомість, відповідач доказів виконання зобовязань за Договором та Додатковою угодою до нього суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 188270, 40 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню. Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Несвоєчасне виконання грошових зобовязань підтверджено обставинами та доказами у справі, проте наданий позивачем розрахунок пені не відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 21303, 24 грн. за вказаний період, підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 21158, 06 грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2419,42 грн. та трьох процентів річних в сумі 4123, 77 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог частини пятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.02.2012р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 638, 639, 837, 844, 875 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, частиною пятою ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Будівельно - монтажне управління № 616" Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" до Корпорацїії "Євробудінвест" задовольнити частково.

2. Стягнути з Корпорацїії "Євробудінвест", 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 5, підїзд 5-А, код ЄДРПОУ 36683407, на користь:

- Дочірнього підприємства "Будівельно - монтажне управління № 616" Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд", 39617, Полтавська обл., м.Кременчук, вул. 40-річчя Жовтня, буд. 8, код ЄДРПОУ 01416665, основний борг в сумі 188270, 40 грн., інфляційні в сумі 2419, 42 грн., три проценти річних в сумі 4123, 77 грн., пеню в сумі 21158, 06 грн., судовий збір в сумі 4293, 08 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Будівельно - монтажне управління № 616" Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" щодо стягнення з Корпорацїії "Євробудінвест" пені в сумі 145, 18 грн. відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 27.02.12р.