Рішення № 21778648, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/33222.02.12 За позовомКомунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району м. Києва ДоПриватного підприємства “СЕБ-Фармація”

Простягнення суми боргу в розмірі 22163, 35 грн.

Головуючий суддя: Блажівська О.Є судді: Мандичев Д.В.

Чебикіна С.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 246 від 21.02.12;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 573 від 10.01.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району міста Києва (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства “СЕБ-Фармація” (відповідач) заборгованості по сплаті комунальних послуг за договором № 121 від 01.12.2009 в розмірі 19731,26 грн., 3% річних в розмірі 281,41 грн., інфляційних витрат в розмірі 904,11 грн., пені в розмірі 1246,57 грн., всього 22163,35 грн.

04.11.2011 року справу № 17/332 за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва до Приватного підприємства «СЕБ-Фармація»про стягнення суми боргу в розмірі 22163,35 грн., відповідно розпорядження № 04-1/1355 від 04.11.11 про призначення повторного автоматичного розподілу справ, передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 19.12.2011 року.

У судове засідання 19.12.2011 року представники позивача та відповідача з'явились, на виконання вимог ухвали суду надали витребувані документи по справі. Представник відповідача надав письмові заперечення на позов, відповідно до яких зазначає, що у червні 2010 року ним було отримано договір № 121 на надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежилого приміщення від 01.12.09. Вказаний договір було поверн6уто позивачу в кількості 2-х примірників підписаний з протоколом розбіжностей без підписаного розрахунку сплати за комунальні послуги. Відповідач стверджує, що підписаний примірник договору з протоколом розбіжностей відповідачу повернутий не був, що, на його думку, свідчить про нікчемність договору. Листами від 19.07.10 № 363, від 21.01.11 № 26 відповідач просив позивача надати обґрунтування кількості отриманих послуг згідно показників лічильників.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представник позивача подав заяву про продовження строку розгляду справи, яка була судом задоволена.

У судовому засіданні 19.12.2011 року оголошено перерву до 23.01.2012 року.

У судове засідання 23.01.2012 року представники сторін не зявились, від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні розглянуто питання про призначення колегіального розгляду справи, враховуючи складність справи та з метою забезпечення повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за доцільне призначити колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 по справі призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року справу № 17/332 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуючий), Мандичева Д.В., Чебикіної С.О.

Ухвалою суду від 23.01.12 справу № 17/332 призначено до розгляду на 22.02.12.

15.02.2012 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача на вимогу суду подано документи.

22.02.2012 року представники позивача та відповідача з'явились.

У судове засідання 22.02.2012 року представники сторін зявились.

Представник відповідача надав усні пояснення щодо договору.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.02.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення та ухвали відповідно до вимог ст. 87 ГПК України надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні. Повне рішення та ухвалу сторонам, які брали участь у судовому процесі та були присутніми в судовому засідання видаються нарочно їх уповноваженим представникам за їх зверненням.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Між КП “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району міста Києва та ПП “СЕБ-Фармація” було укладено договір № 121 про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення (далі - договір), згідно з умовами якого виконавець (позивач у справі) зобовязується своєчасно надавати споживачеві (відповідач у справі) відповідної якості комунальні послуги для нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 16-А, загальною площею 282,8 кв.м., а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором, а також відшкодовувати виконавцеві експлуатаційні витрати, пропорційно площі нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 2.5. договору оплата отриманих послуг здійснюється споживачем щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до пункту 2.1 договору вартість комунальних послуг визначається за фактичними обсягами спожитих послуг. Ціна одиниці послуги/тариф визначається органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Розмір плати за надані комунальні послуги змінюється виконавцем самостійно з часу встановлення нових тарифів.

Відповідно до п. 3.2.1 договору споживач зобовязаний оплачувати отримані комунальні послуги та відшкодувати експлуатаційні витрати відповідно до займаної опалювальної площі у встановлений договором строк.

Пунктом 3.2.1 договору сторони узгодили, що споживач зобовязаний оплачувати отримані комунальні послуги та відшкодовувати експлуатаційні витрати відповідно до займаної опалювальної площі у встановлений договором строк.

Згідно з п.2.2 договору обсяги спожитих комунальних послуг визначаються: по централізованому опаленню згідно додатку № 1 до цього договору.

Як вбачається з Додатку № 1, який є невідємною частиною договору, на дату підписання договору плата за централізоване опалення на місяць становить 676,15 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору позивач за грудень березень 2011 року надав відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 19731,26 грн., що засвідчується рахунками-фактурами № 1957 від 12.04.2011 року на суму 3084,65 грн. (теплопостачання за березень 2011р.), № 1447 від 12.03.2011 року на суму 5546,47 грн. (теплопостачання за лютий 2011 р.), № 1030 від 11.02.2011 року на суму 4977,24 грн. (теплопостачання за січень 2011р.), № 511 від 13.01.2011 року на суму 6122,90 грн. (теплопостачання за грудень 2010 р.), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач не розрахувався за надані послуги, у звязку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість за вказаний період в сумі 19731,26 грн. Суд зазначає, що сплачена відповідачем 14.01.11 сума в розмірі 2729,99 грн. була віднесена на погашення заборгованості за листопад 2010 року, відповідно до зазначеного в платіжному дорученні призначенні платежу, а тому у спірний період виникнення заборгованості не враховується.

Позивачем надано банківську довідку вих.№ 739 від 19.12.2011 року що за період з 21.10.2009 року по 15.12.2011 року грошові кошти не надходили, а також довідку вих. № 51-2-17/6, що 14.01.2011 року відповідачем сплачено грошову суму в розмірі 2729, 99 грн. та банківську виписку по рахунку 26003179145900.

14.06.2011 року позивач направив на адресу відповідача (докази направлення в матеріалах справи) претензію, відповідно до якої просив погасити існуючу заборгованість до 20.06.11, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Таким чином, станом на день розгляду справи суму боргу по комунальних платежах відповідач не сплатив, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому заборгованість за надані комунальні послуги (теплопостачання) останнього перед позивачем за договором № 121 становить 19731,26 грн.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 19731,26 грн.

Заперечення відповідача щодо нікчемності договору № 121 про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення у звязку з непогодження сторонами істотних умов договору не приймаються судом, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено договір № 121 про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення з урахуванням протоколу розбіжностей, запропонованого відповідачем, відповідно до якого сторони дійшли згоди в преамбулі договору вказати 01 жовтня 2010 року, п.6.1 договору викласти в наступній редакції: «Цей договір діє з 01.10.10 до 01.10.2011 року і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду». Доказів щодо наявності спору між сторонами щодо інших умов договору, в тому числі щодо розміру плати за централізоване опалення, визначеного в додатку №1 до договору, відповідачем не надано. Так само відповідачем не було надано суду доказів направлення на адресу позивача листів № 363 від 19.07.10 та № 26 від 21.01.11 щодо надання обґрунтованого розрахунку за надані послуги з опалення.

Крім того, в матеріалах справи наявне рішення Господарського суду м. Києва, яке набрало законної сили, від 07.10.11 у справі № 54/298 за позовом КП “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району міста Києва до ПП “СЕБ-Фармація” про спонукання укласти договір, яким встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено з протоколом розбіжностей договір № 121 від 01 жовтня 2010 року про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 16 літ А (зі строком дії з 01 жовтня 2010 року по 01 жовтня 2011 року), який врегульовує всі відносини сторін з приводу обслуговування даного приміщення.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у розмірі 904,11 грн., 3 % річних у розмірі 281,41 грн. та пеню у розмірі 1246,57 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 3.3.2 договору № 121 виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані комунальні послуги пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

За умовами договору (п. 2.5) оплата отриманих послуг здійснюється споживачем щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням вимог п.6 ст. 232 ГК України, а також того, що згідно умов п.2.5. договору платіж має бути здійснений до 20 числа, тому початок прострочення починається з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За перерахунком суду, розмір пені є більшим, ніж заявлений позивачем. Однак оскільки позивач не заявляв клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 1 ст. 83 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі, заявленому позивачем.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті коштів за комунальні послуги та порядку розрахунків встановленого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні витрати в сумі 410,27 грн., 3% річних в сумі 250,60 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Факту прострочення сплати суми заборгованості відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями договору № 121 від 01.10.2010р. суду не надано, у звязку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “СЕБ-Фарамація” (01010 м. Київ, Печерський р-н, вул. Аістова, будинок 5, квартира 65, ідентифікаційний код 21577761) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району міста Києва (02121 м. Київ, вул. Вербицького 32, ідентифікаційний код 35660296) 19731 (девятнадцять тисяч сімсот тридцять одну) грн. 26 коп. основного боргу, 1246 (одну тисячу двісті сорок шість) грн. 57 коп. пені, 410 (чотириста десять) грн. 27 коп. інфляційних витрат, 250 (двісті пятдесят) грн. 60 коп. - 3% річних, суму державного мита в розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн. 39 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 231 (двісті тридцять одна) 28 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (головуючий) О.Є. Блажівська

Суддя Д.В. Мандичев

Суддя С.О. Чебикіна

Повний текст рішення складено: 27.02.2012 року