Рішення № 21778576, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/55721.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечна мережа «Ліки»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2012р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 21 лютого 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармако»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечна мережа «Ліки»(відповідач) заборгованості в сумі 57601,44 грн. з них основного боргу 56958,78 грн., пені 538,46 грн. та 3% - 104,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки товару № ПК/80 від 11 лютого 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників сторін було відкладено до 26.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2012 року розгляд справи, у звязку з повторною неявкою представників відповідача було відкладено до 07.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012 року судом, за клопотанням позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 21.02.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2011 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено угоду поставки товару № ПК/80 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки або Угода), відповідно до п. 1.1. якої Постачальник передає у власність, а Покупець відповідним чином приймає та оплачує медичний товар в кількості та асортименті, обумовлених в накладних, виписаних Постачальником, по цінах за домовленістю сторін.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 57 659,82 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму 701,04 грн., а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 56958,78 грн., тобто 57 659,82 грн. 701,04 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 11 лютого 2011 року між сторонами укладено угоду поставки товару № ПК/80 згідно до п. 1.1. якої Постачальник передає у власність, а Покупець відповідним чином приймає та оплачує медичний товар в кількості та асортименті, обумовлених в накладних, виписаних Постачальником, по цінах за домовленістю сторін.

Пунктом 1.2. Угоди передбачено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту поставки товару Постачальником та підписання видаткової накладної на дану партію товару.

З матеріалів справи вбачається, що в період з вересня по жовтень 2011 року позивач передав товар на загальну суму 57 659,82 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 58677 від 09.09.2011р., № 59179 від 12.09.2011р., № 59179/1 від 12.09.2011р., № 59798 від 13.09.2011р., № 59798/1 від 13.09.2011р., № 61087 від 15.09.2011р., № 61092 від 15.09.2011р., № 62848 від 20.09.2011р., № 62848/0 від 20.09.2011р., № 66150/1 від 27.09.2011р., № 66150 від 27.09.2011р., № 66707 від 28.09.2011р., № 68571 від 03.10.2011р., № 68571/1 від 03.10.2011р., № 70217 від 05.10.2011р., № 71896 від 10.10.2011р., № 71926/1 від 10.10.2011р., № 71926 від 10.10.2011р., № 72784 від 11.10.2011р., № 72796/1 від 11.10.2011р., № 72796 від 11.10.2011р., № 73528 від 12.10.2011р., № 73503 від 12.10.2011р., № 73503/1 від 12.10.2011р., № 74910 від 14.10.2011р., № 74874/1 від 14.10.2011р., № 74874 від 14.10.2011р., № 75662 від 17.10.2011р., № 75672 від 17.10.2011р., № 75662/1 від 17.10.2011р., № 76957/1 від 19.10.2011р., № 76957 від 19.10.2011р., № 78499/1 від 24.10.2011р., № 78499 від 24.10.2011р., № 79626/1 від 26.10.2011р. та № 79626 від 26.10.2011р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.1. Угоди передбачено, що оплата медичного товару, що реалізується по Угоді, проводиться згідно дати оплати, указаної у видатковій накладній.

Зі змісту накладних: № 58677 від 09.09.2011р., № 59179 від 12.09.2011р., № 59179/1 від 12.09.2011р., № 59798 від 13.09.2011р., № 59798/1 від 13.09.2011р., № 61087 від 15.09.2011р., № 61092 від 15.09.2011р., № 62848 від 20.09.2011р., № 62848/0 від 20.09.2011р., № 66150/1 від 27.09.2011р., № 66150 від 27.09.2011р., № 66707 від 28.09.2011р., № 68571 від 03.10.2011р., № 68571/1 від 03.10.2011р., № 70217 від 05.10.2011р., № 71896 від 10.10.2011р., № 71926/1 від 10.10.2011р., № 71926 від 10.10.2011р., № 72784 від 11.10.2011р., № 72796/1 від 11.10.2011р., № 72796 від 11.10.2011р., № 73528 від 12.10.2011р., № 73503 від 12.10.2011р., № 73503/1 від 12.10.2011р., № 74910 від 14.10.2011р., № 74874/1 від 14.10.2011р., № 74874 від 14.10.2011р., № 75662 від 17.10.2011р., № 75672 від 17.10.2011р., № 75662/1 від 17.10.2011р., № 76957/1 від 19.10.2011р., № 76957 від 19.10.2011р., № 78499/1 від 24.10.2011р., № 78499 від 24.10.2011р., № 79626/1 від 26.10.2011р. та № 79626 від 26.10.2011р. випливають обставини визначення/погодження сторонами строку для оплати товару.

З матеріалів слідує, що відповідач частково розрахувався з позивачем за товар на суму 701,04 грн., що підтверджується банківською випискою та поясненнями позивача № 08/02 від 07.02.2012р. (копія виписки та пояснення містяться в матеріалах справи).

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 06.02.2012р. звернувся до відповідача з претензією № 06/02 в якій просив про перерахування ТОВ «Аптечна мережа «Ліки»протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання претензії, на поточний рахунок ТОВ «Фармако»26003012718629 в Філії АТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 380333, код ЄДРПОУ 20037376 суми заборгованості за поставлений товар у 56 958,78 грн. (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 78 коп.) (копія вимоги міститься в справі). Факт надсилання позивачем вимоги на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком про оплату відправлення поштової кореспонденції № 7775 від 06.02.2012р. (оригінал чеку міститься в матеріалах справи). Як стверджує позивач, а відповідачем не спростовано, заборгованість за Договором Покупець Продавцю не перерахував.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.12.2011р., 12.01.2012р., 26.01.2012р. та 07.02.2012р. відповідача було зобовязано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 07.12.2011р., 12.01.2012р., 26.01.2012р. та 07.02.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на лютий 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 56958,78 грн. з розрахунку 57 659,82 грн. (вартість поставленого товару) 701,04 грн. (частково оплачений товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення встановлених Договором строків оплати отриманого товару в розмірі 538,46 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, доведеними є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 104,20 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1411,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечна мережа «Ліки»(ідентифікаційний код: 25389387, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 104, р/р 2600001315499 в Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако»(ідентифікаційний код: 20037376, адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21, р/р 26003012718629 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 56958,78 грн. (пятдесят шість тисяч девятсот пятдесят вісім гривень 78 копійок), пені 538,46 грн. (пятсот тридцять вісім гривень 46 копійок), 3% річних 104,20 (сто чотири гривні 20 копійок) та судові витрати - 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 27.02.2012р.