Рішення № 21778486, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/23622.02.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївАгроНафтоТрейд", м. Київ

до відповідача Дочірнього підприємства "Дніпровський круг", м. Київ

про стягнення 59 034,60 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (пятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КиївАгроНафтоТрейд" звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" про стягнення з останнього пені у розмірі 19 601,23 грн., інфляційних у розмірі 42 668,66 грн., 3% річних у розмірі 14 394,61 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання за Договором про пайову участь в будівництві № ПУ-1 від 10.06.2003 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Крім того, повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.12.2011 р. свідчить про отримання відповідачем процесуальних документів суду.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників позивача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі від представника позивача надійшла заява про зміну та уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 19 509,20 грн. пені, 12 314,45 грн. 3% річних та 27 210,95 грн. інфляційних. Судом прийнято до уваги та доведено до відома позивача, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК У країни ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, і спір в цих частинах не розглядається судом. Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить фактичним обставинам справи, і не порушує охоронювальні законом інтереси відповідача, воно прийнято судом згідно вимог ст. 78 ГПК України.

Позов мотивовано тим, рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2009 у справі № 11/119 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївАгроНафтоТрейд" до Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" та стягнуто з останнього 170000,00 грн. сплачених позивачем за Договором № ПУ-1 на пайову участь у будівництві від 10.06.2003.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 у справі № 11/119 скасовано, прийнято нове рішення, в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 у справі № 11/119 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 у цій справі залишено в силі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 у справі № 11/119, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2010, встановлено, що:

- платіжним дорученням № 461 від 18.06.2003 позивач перерахував на рахунок відповідача 170000,00 грн. в якості фінансування розробки проектно-кошторисної документації згідно Договору № ПУ-1 від 10.06.2003;

- у Договорі № ПУ-1 на пайову участь в будівництві від 10.06.2003 не встановлено строк, у який відповідач зобовязаний здійснити розробку проектно-кошторисної документації та передати у власність позивача частку площі обєкту будівництва;

- зобовязання перерахувати кошти у розмірі 170000,00 грн. у Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" виникло з 06.03.2009.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, останній станом на момент розгляду даної справи кошти в сумі 170000,00 грн. позивачу не повернув.

Позивач стверджує, що несвоєчасне виконання зобовязання забезпечено неустойкою в розумінні вимог статті 549 ЦК України. Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 19 509,20 грн. за період прострочення з 13.03.2009 р. по 13.09.2009 р.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобовязання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 12 314,45 грн. та інфляційні у розмірі 27 210,95 грн. за період прострочення грошового зобовязання з 26.02.2010 р. по 31.01.2012 р. Під час підготовки позовної заяви до суду адвокатом були надані в позивачу послуги з правової допомоги в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується Угодою про надання правової допомоги від 15.11.2011 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2527 на імя ОСОБА_2 та платіжним дорученням №526 від 05.12.2011 р. на сплату позивачем адвокату вказаних витрат, а тому позивач наполягає на їх стягненні з відповідача.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. Так, наявність грошового зобовязання відповідача перед позивачем у розмірі 170 000,00 грн. та настання строку його виконання підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2009 р. у справі №11/119, а тому відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобовязання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобовязання, передбачених договором або законом, зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, що саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених умовами Договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобовязання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобовязання за Договором . Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 170 000,00 грн. за № ПУ-1 на пайову участь у будівництві від 10.06.2003 р. підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Несвоєчасне виконання грошових зобовязань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 19 509,20 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 27 210,95 грн. та трьох процентів річних в сумі 12 314,45 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору та послуг адвоката покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини пятої ст. 49 ГПК України

У судовому засіданні, яке відбулося 22.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 192, 599, 614, 623, 837, 859, 883, 901,903 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України 2003р., ст.ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївАгроНафтоТрейд" до Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпровський круг", 03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 2-Б, код ЄДРПОУ 30931888, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївАгроНафтоТрейд", 03057, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, корп. 21, код ЄДРПОУ 31202724, пеню в сумі 19 509,20 грн., інфляційні в сумі 27 210,95 грн., 3% річних в сумі 12 314,45 грн., витрати по судовому збору в сумі 1 180,69 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7 700,38 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 27.02.12р.