Рішення № 21778485, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/23921.02.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транмедтех", м. Маріуполь Донецької обло.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ЛТД", м. Київ

про відшкодування збитків за проведення ремонтних робіт 73 913,66 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт, Корчагін Ю.В.

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (пятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транмедтех" звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ЛТД" про стягнення збитків за проведення ремонтних робіт в розмірі 73 913,66 грн. Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

До прийняття рішення у справі від представника позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, в якому позивач просив включити до складу судових витрат витрати представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транмедтех" на проїзд до міста Києва для участі у судовому процесі у розмірі 509,41 грн.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Крім того, повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового засідання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №17102005 від 14.12.2011 р.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що у зв'язку з виникненням несправності у роботі таблеточних пресів РТМ-35 №8 та РТМ-35 №9Ю, дане обладнання було передано Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ЛТД" для проведення ремонту Товариству з обмеженою відповідальністю "Транмедтех" (виробник обладнання), що підтверджується актами прийому-передачі таблеточного роторного пресу РТМ-35 №8 від 26.03.2008 р. та актом прийому-передачі таблеточного роторного пресу РТМ-35 №9 від 04.04.2008 р.

Позивачем складені акти дефектації від 26.03.2008р. та від 04.04.2008р., з яких вбачається, що причинами поломок є грубе порушення інструкції з експлуатації та системні прорахунки в організації виробництва з таблетирування та обслуговування таблетпресів споживачем.

На виконання умов Договору №3 від 11.04.2008 р. про виконання робіт з ремонту обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ЛТД", позивачем проведені ремонтні роботи таблеточних роторних пресів РТМ-35 №8 та №9 на загальну суму 73 913,66 грн., у зв'язку з чим на адресу відповідача був направлений рахунок №27 від 20.10.2011 р. на оплату таких робіт.

Відповідач рахунок №27 від 20.10.2011 р., виставлений за ремонт обладнання, не оплатив, у зв'язку із чим позивач вказує на заподіяння йому збитків в сумі 73 913,66 грн. Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Твердження відповідача про те, що виникнення несправності у роботі обладнання було спричинене істотними недоліками якості поставленого товару, а тому відповідач має право на безкоштовний гарантійний ремонт, судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Із висновку №660 судової металознавчої (технічної) експертизи, складеного 26.08.2009 р. Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз вбачається, що умови роботи роторних машин РТМ №8, №9 на підприємстві не відповідали як необхідним вимогам Інструкції по встановленню, налагодженню, обслуговуванню Роторної таблеточної машини РТМ35, так і параметрам Промислового регламенту на виробництво таблетованої солі (10 гр.) та Інструкції для експлуатації роторної таблеткової машини РТМ-35, розробленої Слов'янською солевидобувною компанією.

Тобто, причиною виникнення пошкоджень спірного обладнання є недотримання технологічних умов експлуатації такого обладнання, а тому твердження відповідача про неналежну якість поставленого товару є безпідставними.

Законодавець зазначає, що ст. 623 ЦК України як загальна норма та статті 224, 225 ГК України як норми спеціальні, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки. На час стягнення збитків, на позивача покладається обовязок довести суду зокрема:

Шпо-перше, факт заподіяння йому збитків;

Шпо-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобовязань;

Шпо-третє, причинно-наслідковий звязок між невиконанням зобовязань та заподіяними збитками.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків (шкоди) заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

·А) вид (склад) збитків;

·Б) наслідки порушення договірних зобовязань.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Таким чином, у разі заподіяння збитків боржник може бути звільненим від цієї відповідальності, якщо він доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання (стаття 614 ЦК України).

Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт спричинення відповідачем збитків внаслідок проведення ремонту спірного обладнання, наданий обґрунтований розрахунок реальних збитків відповідає фактичним обставинам справи, доведено складову збитків та причинно-наслідковий звязок між невиконанням відповідачем зобовязань за договорами підряду та утворенням збитків, вид та наслідки збитків для його підприємства. Відповідач доказів відсутності вини у заподіяних позивачеві збитках суду не надав.

За такими обставинами позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транмедтех" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ЛТД" про стягнення збитків в розмірі 73 913,66 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми витрат представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транмедтех" на проїзд до міста Києва для участі у судовому процесі у розмірі 509,41 грн. суд відзначає таке.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату держмита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати позивача на відрядження своїх працівників до суду не мають обов'язкового характеру, не мають необхідних ознак шкоди (її грошового вираження у формі збитків) відповідно до вимог чинного законодавства.

Збитки, пов'язані зі сплатою видатків на відрядження працівників до суду, не можна розцінювати як збитки в розумінні статей 611, 623 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і їх наявність та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з заборгованістю, яка стягується позивачем, тому віднесення місцевим господарським судом до збитків на видатки на відрядження працівників позивача до судів та транспортних витрат суперечить чинному законодавству.

Витрати по судовому збору в сумі 1 478,28 грн. покладаються на відповідача у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ЛТД" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 192, 599, 614, 623, ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України 2003р., ст.ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 33, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 77, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транмедтех" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ЛТД" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ЛТД", 02002, м. Київ, вул. С.Сагайдака, 101, код ЄДРПОУ 32710955, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Транмедтех", 87501, Донецька обл., м. Маріуполь, площа мічмана Павлова, 10, код ЄДРПОУ 30549641, збитки в розмірі 73 913,66 грн. та витрати по судовому збору в сумі 1 478,28 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транмедтех" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ЛТД" про стягнення витрат на проїзд у розмірі 509,41 грн. відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 27.02.12р.