Рішення № 21778339, 18.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/22018.01.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ-ТРАНС»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»

Простягнення заборгованості 22600,82 грн.

СуддяШаптала Є.Ю.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 (довіреність № 1 від 15.12.2011р.)

від відповідачане з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги ТОВ «ВДМ-ТРАНС»до ТОВ «Ековтор»про стягнення боргу в розмірі 22600,82 грн.

Спір у даній справі виник у звязку з простроченням відповідачем взятого на себе грошового зобовязання з оплати наданих перевізником послуг з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.11р. порушено провадження у справі № 19/220 та призначено розгляд справи на 23.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2011 року розгляд справи відкладено до 19.12.2011 року на підставі ст.. 77 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів.

Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.01.2012 р. та за відсутністю представника відповідача та представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 2 від 03.06.2011 року, що погоджена сторонами, відповідачу були надані позивачем транспортні послуги на перевезення вантажу полімери за маршрутом Лейпциг (Німеччина) м. Березань, Київська область (Україна).

З міжнародної товарно-транспортної накладної № 022816, рахунку - фактури № 20 від 17.06.11 року, вбачається, що позивач виконав умови заявки № 2 від 03.06.2011 року

Відповідно до умов Заявки № 2 від 03.06.2011 р. вартість наданих послуг визначена в розмірі 2000,00 євро, розрахунок проводиться протягом 3-х банківських днів після надання оригіналів документів.

13.10.11 року відповідачу було надіслано вимогу про сплату заборгованості, зазначений акт відправлення документів підтверджується: поштовими повідомленнями та фіскальними чеками.

Згідно платіжного доручення № 429 від 17.10.2011 року відповідачем частково оплачені надані позивачем послуги в сумі 1000,00 грн.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 22600,82 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку.

Отже зазначенням позивачем, що між сторонами мав факт укладання правочину на перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі Заявки на перевезення вантажу № 2 від 03.06.2011 року, ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки заявка підписана обома сторонами, скріплена печатками, містить найменування та відомості про кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобовязується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 22600,82 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВТОР»(04209, м. Київ, Героїв Дніпра, 16/64; код ЄДРПОУ 32205993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ-ТРАНС»(33028, м. Рівне, вул.. Міцкевича, 32 офіс 36; код ЄДРПОУ 36770824) суму боргу в розмірі 22 600 (двадцять дві тисячі шістсот) грн. 82 коп., 226 (двісті двадцять шість) грн. 01 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЄ.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 23.01.12 р.