Рішення № 21778332, 16.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/916.11.11 Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Екостандарт”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Добро”, м. Київ

про стягнення 5637,44 грн.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 09/1401 від 30.08.2011 р.

від відповідача :не зявився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство “Екостандарт” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Добро” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 5637,44 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 4450166 від 01.02.2004 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги у період з 01.11.2010 р. по 01.08.2011 р., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Добро” утворилась заборгованість в сумі 5637,44грн.

У позові Публічне акціонерне товариство “Екостандарт” просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Добро” суму основного боргу в розмірі 4530,82 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 455,20 грн., 3% річних в розмірі 132,31 грн. та пеня в сумі 519,11 грн., а всього 5637,44 грн.

У судовому засіданні 16.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Також зазначив, що відповідач заборгованість частково сплатив.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав суду докази про сплату боргу та клопотання про розгляд справи без участі представника. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд встановив наступне.

01.02.2004 р. між Закритим акціонерним товариством “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер”, перейменованим у подальшому на Закрите акціонерне товариство “Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль”, що в подальшому перейменоване на Закрите акціонерне товариство “Екостандарт”, в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство “Екостандарт”, як енергогенеруючою організацією, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Добро”, як покупцем, було укладено договір № 4450166 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно п 1.1 договору енергопостачальна організація зобовязалась виробити, систематично поставляти та передавати у власність покупцю товар - теплову енергію у вигляді гарячої води.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що покупець зобовязується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачання теплової енергії здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності.

Умовами договору № 4450166 від 01.02.2004 р. сторони погодили, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК “Київенерго”, у відповідності з “Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії” (п. 5.1), облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергогенеруючу організацію до 27 числа звітного місяця (п. 5.9).

Відповідно до п. 6.4 договору покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергогенеруючу організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.2010 р. по 01.08.2011 р., відповідачем було отримано 57.247 Гкал теплової енергії, вартість якої складає 22211,70 грн. При цьому за вказаний період відповідачем сплачено 16590,49 грн. вартості теплової енергії та залишок заборгованості склав 4530,82 грн., яку й просив стягнути позивач.

Також судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач 04.11.2011 р. частково погасив суму основного боргу в розмірі 4503,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 222 від 04.11.2011 р., довідкою про надходження коштів від 15.11.2011 р., наданої позивачем.

Таким чином, відповідач у такий спосіб припинив відповідне грошове зобовязання, у звязку з чим суд приходить до висновку, що провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Добро” за договором № 4450166 від 01.02.2004 р. за спожиту теплову енергію, яка не сплачена на час розгляду справи, склала 27,00 грн. (4 530,82 грн. - 4 503,82 грн. = 27,00 грн.).

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, з відповідача у справі підлягає стягненню 27,00 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 455,20 грн. інфляційних втрат, 132,31 грн. 3% річних та 519,11 грн. пені.

Відповідно п. 9.2 договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі 0,75% за кожний прострочений день, але не більше величини, яка встановлена чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 455,20 грн. інфляційних втрат, 132,31 грн. 3% річних та 519,11 грн. пені.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства “Екостандарт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Добро” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 5637,44 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Добро” (02121, м. Київ, Харківське шосе, 210, ідентифікаційний код 32156737) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства “Екостандарт” (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) заборгованість за спожиту теплову енергію у період з 01.11.2010 р. по 01.08.2011 р. в розмірі 27 (двадцять сім) грн. 00 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 455 (чотириста пятдесят пять) грн. 20 коп., 3% річних в розмірі 132 (сто тридцять дві) грн. 31 коп. та пеню в сумі 519 (пятсот девятнадцять) грн. 11 коп.

Припинити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Добро” заборгованості за спожиту теплову енергію у період з 01.11.2010 р. по 01.08.2011 р. в розмірі 4503,82 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Добро” (02121, м. Київ, Харківське шосе, 210, ідентифікаційний код 32156737) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства “Екостандарт” (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 листопада 2011 р.

Повний текст рішення підписано 21.11.2011 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна