Рішення № 21777560, 27.02.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2012 р. Справа № 5010/2453/2011-19/140

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Хіт", пр.Голосіївський,89, м. Київ 127,03127

фактична адреса: вул. Зелена,147, м.Львів, 79035

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" вул.Сахарова,21/2, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення 40024,65 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, (довіреність № б/н від 12.10.11. )

від відповідача: не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Бебі Хіт" звернулось в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення 40024,65 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати товару згідно договору купівлі-продажу №3410 від 08.06.11.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, відзиву на позов не подав, ухвали від 15.12.11 (вих. №22148), від 16.01.12 (вих. № 397), від 24.01.12 (вих.№746) та від 07.02.12 (вих.№1395) направлені відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №11-15/177 від 31.01.12, повернулись до господарського суду Івано-Франківської області з відміткою (за зазначеною адресою не знаходиться).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (довідка з ЄДР №№11-15/177 від 31.01.12 а.с.35).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 27.02.12 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

08.06.11 між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу №3410 згідно якого позивач зобов”язався передати у власність відповідачу товари дитячого асортименту, а відповідач в свою чергу прийняти та оплатити товар (п.1.1).

Відповідно до п.5.1 договору сторони узгодили, що ціна товару зазначається у накладних, що видаються на підставі замовлення. Ціна товару визначається з урахуванням ПДВ.

Оплата, згідно п.5.2. договору, здійснюється в наступному порядку: покупець проводить повну оплату за поставлений товар в термін не пізніше 90 календарних днів з дати приймання товару покупцем.

Розрахунки за отриманий товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.5.3).

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 39589,80 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, довіреністю, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи (а.с. 11-17, 45-55).

30.06.11 сторонами проведено звірку заборгованості та складено акт звірки розрахунків, підписаний та скріплений печатками сторін, відповідно до якого відповідачем визнано заборгованість в сумі 37021,28 грн. (а.с.17). Після проведення звірки заборгованості, позивач поставив товар на підставі видаткової накладної №6575 від 08.07.11 на суму 2568,58 грн.

Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач 15.07.11 та 29.07.11 лише частково оплатив отриманий товар в сумі 900,00грн. що підтверджується виписками ПАТ "Укрсоцбанк" по особовому рахунку клієнта, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.18-19).

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договору №3410 від 08.06.11, беручи до уваги часткову оплату товару та акт звірки взаємних розрахунків від 30.06.11, заборгованість відповідача перед позивачем становить 38689,80 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо оплати отриманого товару, а тому вимога позивача про стягнення 38689,80 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5 договору №3410 від 08.06.11 сторони узгодили, що за прострочення здійснення розрахунку за товар покупець зобов"язаний за вимогою продавця виплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діяла у період за який сплачується пеня.

На підставі вказаних правових норм та пункту договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1118,39 грн.

Дана вимога до задоволення не підлягає, оскільки позивачем не доведено суду дотримання ним вимог погодженого сторонами п.7.5. договору купівлі-продажу.

Вимога про оплату боргу №12 від 16.02.12 не може братись судом до уваги, оскільки подана після порушення провадження у справі і не містить вимоги про сплату пені, а позовна заява, подана заявником до суду, не може розглядатись як вимога про сплату штрафних санкцій відповідачем.

Позовною заявою є документ, який предявляється позивачем до суду, а не до відповідача, в установленій законом формі і містить прохання про примусовий захист судом порушеного права чи інтересу. Метою позову є розгляд спору і захист порушених субєктивних прав або законних інтересів. З цього випливає, що на момент звернення до суду з позовною заявою мають бути наявні вже порушені права або інтереси заявника, при цьому порушення прав позивача не може повязуватись із зверненням останнього до суду з позовом .

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування 3% річних в сумі 216,46 грн. і задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530,546, 549, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.173, 216, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Хіт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення 40024,65 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" вул.Сахарова,21/2, м. Івано-Франківськ,76018 (код 32077823) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Хіт", пр.Голосіївський,89, м. Київ 127,03127, фактична адреса: вул. Зелена,147, м.Львів 79035 (код 37100537) - 38689,80 (тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят дев"ять гривень вісімдесят копійок) - основної заборгованості та 216,46 (двісті шістнадцять гривень сорок шість копійок) - 3% річних, а також 1372,06 судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 03.03.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Матейко І. В. 03.03.12