Рішення № 21777472, 28.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" лютого 2012 р. Справа № 12/5007/11/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 21.02.2011 р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (АР Крим, с. Мазанка, Сімферопольський район)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 7212,12 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 7212,12 грн.

В процесі дослідження обставин справи, суд встановив, що позивач невірно визначив ціну позову. Виходячи із заявлених вимог про стягнення з відповідача 5440,02 грн. основного боргу за договором поставки № 0224-513 від 03.12.2010 р., 1355,32 грн. неустойки, 52,22 грн. трьох відсотків річних, 16,32 грн.- інфляційних нарахувань, ціна позову становить 6863,88 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав докази частково проведених відповідачем розрахунків.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, свого представника не направила, відзив на позовну заяву не подала, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія реєстру відправки рекомендованої з повідомленням кореспонденції господарського суду (а.с.50).

В порядку ст.75 ГПК України, спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2010 р. між ФОП ОСОБА_2 (покупець, далі - відповідач) та ТОВ "Кримська водочна компанія" (постачальник, далі - позивач) укладено договір поставки № 0224-513 (а.с.6).

За умовами вказаного договору позивач передає у власність відповідача, а відповідач приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах даного договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент та ціни продукції, що продається по даному договору, вказується у видаткових (товарних або товарно-транспортних) накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1).

Сторони погодили, що ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції вважаються остаточно погодженими сторонами даного договору після підписання повноважними представниками сторін (володіючими довіреністю на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної (их) (абзац 2 п.2.1.).

Відповідно до п.2.9. договору відповідач зобов'язується оплачувати кожну партію продукції, що набувається за даним договором, не пізніше 14 календарних днів з моменту її передачі.

На виконання вимог укладеного сторонами договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано 11.08.2011 р. алкогольні та безалкогольні напої на загальну суму 5440,02 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-13-010617. Повноваження довіреної особи на отримання товару підтверджується листом відповідача, направленим позивачу (а.с.7-8).

Відповідачем свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар виконано частково, на загальну суму 2300,00 грн., що підтверджується чеками № 17635 від 27.09.2011 р. на суму 1000,00 грн., № 19085 від 21.10.2011 р. на суму 500,00 грн., № 18152 від 24.10.2011 р. на суму 800,00 грн. (а.с.45-47).

Сума основного боргу відповідача перед позивачем за поставлену продукцію станом на день звернення позивача до суду (24.01.2012 р.) склала 3140,02 грн.

Заборгованість відповідача в сумі 3140,02 грн. основного боргу підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2012 р. (а.с.44). Вказаний борг станом на день розгляду спору відповідачем не сплачений, що підтверджується довідкою від 28.02.2012 р. (а.с.43).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при здійсненні розрахунку суми боргу відповідача на момент подачі позовної заяви до суду, не враховано здійсненої відповідачем часткової оплати на загальну суму 2300,00 грн., тому вимога в частині стягнення заборгованості в сумі 2300,00 грн. боргу за поставлену продукцію заявлені позивачем до стягнення безпідставно.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст.692 ЦК України вказує, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки укладеним між сторонами договором передбачено, що товар оплачується не пізніше 14 календарних днів з моменту його отримання, а відповідно до видаткової накладної товар було отримано 11.08.2011 р., то відповідач повинен був виконати свої зобов'язання щодо оплати до 26.08.2011 р.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.4.1. договору у разі порушення строків оплати продукції, вказаних в п.п.2.9. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплоченої продукції за кожний день прострочки. У разі, якщо прострочка оплати складає більше 30 календарних днів, покупець крім, того зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасно проведені розрахунки за період з 26.09.2011 р. по 20.01.2012 р. включно, тобто за 117 днів, відповідачу нараховано пеню в сумі 267,32 грн.

Відповідно до п.4.1. договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 1088,00 грн.

Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасно проведені розрахунки за період з 26.09.2011 р. по 20.01.2012 р. включно, тобто за 117 днів, відповідачу нараховано три відсотки річних в сумі 52,22 грн. та інфляційні в розмірі 16,32 грн. за жовтень, листопад, грудень 2011 р.

Розрахунки санкцій наводяться у позовній заяві, при цьому позивач здійснює їх нарахування на суму 5440,02 грн., не врахувавши при цьому частково проведені оплати в сумі 2300,00 грн.

Перевіривши розрахунки, суд встановив, що останні здійснені вірно лише в частині штрафу у розмірі 20% від вартості продукції, оплата якої прострочена більше 30 календарних днів в розмірі 1088,00 грн. Натомість розрахунок інфляційних, пені, трьох відсотків річних здійснений з порушенням умов договору.

Враховуючи, встановлений судом, факт безпідставності звернення позивача до суду про стягнення заборгованості в сумі 2300,00 грн. (з яких: 1000,00 грн. 27.09.2011 р., 500,00 грн. 21.10.2011р. та 800,00 грн. 24.10.2011 р.), та виходячи з періоду, визначеного позивачем для обрахунків, вірним буде нарахування пені та трьох відсотків річних у таких розмірах:

- період з 26.09.2011 р. до 27.09.2011 р. (1 день прострочення) на суму 5440,02 грн. - 4,61 грн. пені; 0,89 грн. 3% річних;

- період з 27.09.2011 р. по 20.10.2011 р. (24 дні прострочення) на суму 4440,02 грн. - 45,25 грн. пені; 8,76 грн. 3% річних;

- період з 21.10.2011 р. по 23.10.2011 р. (3 дні прострочення) на суму 3940,02 грн. - 4,00 грн. пені; 0,97 грн. 3% річних;

- період з 24.10.2011 р. по 20.01.2011 р. (89 днів прострочення) на суму 3140,02 грн. - 118,68 грн. пені; 22,59 грн. 3% річних.

Загальний розмір пені та трьох відсотків річних за несвоєчасно проведені розрахунки за видатковою накладною № РН-13-010617 від 11.08.2011 р. становить 172,54 грн. та 33,59 грн. відповідно.

Розмір інфляційних нарахувань в визначений позивачем період жовтень-грудень 2011 р. має розраховуватись на суму 3140,02 грн. становить 9,43 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до законодавства та укладеного сторонами договору та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 4443,58 грн., з яких: 3140,02 грн. основного боргу, 1088,00 грн. штрафу, 172,54 грн. пені, 33,59 грн. 3% річних, 9,43 грн. інфляційних.

У задоволенні 2300,00 грн. основного боргу, 94,78 грн. пені, 18,63 грн. 3% річних, 6,89 грн. інфляційних суд відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", 97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с.Мазанка, вул.Садова, буд.19, ідентифікаційний код 36499654,

- 3140,02 грн. основного боргу;

- 1088,00 грн. штрафу;

- 172,54 грн. пені;

- 33,59 грн. 3% річних;

- 9,43 грн. інфляційних;

- 1041,97 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Повне рішення складено 01 березня 2012 р.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.)