Рішення № 21777421, 13.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" лютого 2012 р. Справа № 12/5007/5/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Вербовський В.В., директор, наказ № 1-К від 01.10.2004 р.

від відповідача ОСОБА_1., дор. від 23.03.2011 р.

Розглянув у судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Анастасія" (с. Троковичі, Черняхівський район, Житомирська область)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 5045,39 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5045,39 грн., з яких: 4791,07 грн. - сума основного боргу за договором поставки № 40 від 23.02.2010 р., 254,32 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі відповідно до відзиву № 07/261 від 13.02.2012 р.(а.с.45).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.2010 р. між ПП "Анастасія" (далі - позивач) та ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд"(далі - відповідач) було укладено договір поставки № 40 (а.с.7-8).

За умовами вказаного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень відповідача, а відповідач зобов'язався проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.3. договору, поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної, в якій зазначається кількість, асортимент та ціна товару.

На виконання укладеного сторонами договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 13150,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №РН-0002244 від 15.08.2011 р.та довіреністю № 546 від 01.08.2011 р.(а.с.12-13).

Згідно накладної на повернення товару, 22.11.2011 р. відповідач повернув позивачу частину отриманого товару на суму 8358,93 грн. Вказане також відображено у підписаних сторонами актах звірки розрахунків від 23.11.2011 р. та від 28.12.2011 р. (а.с.6, 28).

Таким чином, враховуючи повернення товару, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 4791,07 грн. (13150,00 грн. - 8358,93 грн.).

Всупереч умовам п. 6.1 договору відповідач свої зобов'язання по оплаті товару у десятиденний строк з моменту поставки товару не виконав .

Надіслану позивачем вимогу від 23.11.2011 р. про сплату заборгованості відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.14-16).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань, основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 4791,07 грн., що підтверджується, підписаними сторонами актами звірки розрахунків від 23.11.2011 р. та від 28.12.2011 р. (а.с.6, 28).

На день прийняття рішення у справі, заявлена до стягнення сума основного боргу відповідачем не сплачена, що підтверджується довідкою позивача № 183 від 10.02.2012 р. (а.с.40).

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст.692 ЦК України вказує, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пп.8.2.1. договору за порушення термінів розрахунків, передбачених п.6.1. даного договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

За несвоєчасно проведені розрахунки за період з 25.08.2011 р. по 27.12.2011 р., тобто за 125 днів, відповідачу нараховано пеню в сумі 254,32 грн.

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що останній здійснений з порушенням умов договору, оскільки позивач невірно визначив початок періоду нарахування пені з 25.08.2011 р., що призвело до її завищення.

Так, відповідно до п.6.1. договору оплата за товар відповідачем мала бути здійснена по 25.08.2011 р. Отже відповідач прострочив виконання свого зобов'язання починаючи з 26.08.2011 р.

Згідно розрахунку суду пеня за період з 26.08.2011 р. по 27.12.2001 р (124 дн.) становить 252,29 грн. (4791,07 грн. х 7,75% х 124дн.). Отже, 02,03 грн. нарахованої позивачем пені (254,32 грн. - 252,29 грн.) заявлено до стягнення безпідставно.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов'язання перед позивачем, при цьому позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав, представник відповідача у відзиві від 13.02.2012 р. позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 5043,36 грн., з яких: 4791,07 грн. основний борг, 252,29 грн. пеня.

В частині стягнення 02,03 грн. пені суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.22,33,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м.Житомир, вул.Ватутіна 45, ідентифікаційний код 32176931

на користьПриватного підприємства "Анастасія", 12345, Житомирська область, Черняхівський район, с.Троковичі, вул.Молодіжна, буд.30-А,ідентифікаційний код 25309846:

- 4791,07 грн. основного боргу;

- 252,29 грн. пені;

- 1410,93 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 16 лютого 2012 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)