Ухвала суду № 21771978, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 року м. КиївК-3750/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Степашка О.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 18.09.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008

у справі№ АС 3/368-08

за позовом Закритого акціонерного товариства „Наукове виробниче обєднання

„Гідромаш”

до Державної податкової інспекції у м. Суми

про визнання частково нечинним рішення про застосування штрафних

санкцій

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Наукове виробниче обєднання „Гідромаш” звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми про визнання частково нечинним рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Сумської області від 18.09.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 постанову господарського суду Сумської області від 18.09.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку позивача з питань повернення валютних цінностей по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01.04.2007 по 20.03.2008 та складено акт № 5843/220/04654431 від 25.06.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000612201/50179 від 08.07.2008, яким позивача застосовано штрафні санкції за порушення ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в розмірі 433269,63 грн.

Перевіркою встановлено порушення законодавства України з питань повернення валютних цінностей по двом зовнішньоекономічним контрактам: контракту № 03/3-07 від 10.01.2007, укладеному позивачем з ТОВ „УПТК і О” (Росія), контракту № 1054/2006 від 14.11.2006, укладеному позивачем з ТОВ „Нарянмарнафтогаз” (Росія).

Згідно розрахунку пені за порушення вимог законодавства у сфері ЗЕД, який є додатком до акту перевірки, відповідачем були нараховані штрафні (фінансові) санкції за періоди у жовтні-грудні 2007 року та у грудні-березні 2008 року.

Позивач оспорює фінансові санкції за контрактом № 1054/2006 від 14.11.2006 частково.

Під час виконання позивачем контракту № 1054/2006 від 14.11.2006, укладеного з ТОВ „Нарянмарнафтогаз” (Росія) позивач здійснив експортування продукції та оформив вантажну митну декларацію 805000001/7/0072/91 від 28.09.2007.

90-денний строк зарахування валютної виручки на рахунок позивача був встановлений як 27.12.2007, виручка позивача зарахована 20.03.2008.

Статтею 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в редакції закону до 1 січня 2008 року, передбачено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

За контрактом № 1054/2006 від 14.11.2006, укладеного з ТОВ „Нарянмарнафтогаз” (Росія) позивач здійснив експортування продукції та оформив вантажну митну декларацію 28.09.2007, то 90-денний строк зарахування валютної виручки на рахунок позивача (відповідно до редакції Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що була чинною до 01.01.2008р.) був встановлений як 27.12.2007.

Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у частині першій статті 1 слова ”90 календарних днів” замінено цифрами і словами ”180 календарних днів”. Закон набрав чинності з 01 січня 2008 року.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що з 01.01.2008 діюче законодавство на момент здійснення правовідносин скасувало відповідальність за надходження валютної виручки пізніше 90 днів з моменту митного оформлення продукції, що експортується, і встановило відповідальність за таке порушення вчинене пізніше 180 днів з моменту митного оформлення.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 18.09.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 у справі № АС 3/368-08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми відхилити.

Постанову господарського суду Сумської області від 18.09.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 у справі № АС 3/368-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

О.І. Степашко Суддя М.О. Федоров